Чи може хтось пояснити, яка різниця між цими категоріями?

Я розумію так:
радість - це миттєві позитивні емоції, які швидко минають;
щастя - це довготривалі обставини, які приносять радість;
задоволення - це радість внаслідок здійснення своїх мрій чи забаганок.

Гм, у кого будуть інші думки?
В одному словнику дається таке визначення: Радість - це емоційний вираз великого щастя. А ще таке я підмітив: задоволення отримують, щастям діляться, а радість знаходять.
З визначенням радості Сонячника не згоден: радість не обовязково повинна бути миттєва, принаймні акцент на тимчасовості радості я б не робив. Хоча б тому, що ми як християни маємо вічну радість у Христі: "Радість у Христі я знайшов".
А Біблія радість порівнює з Царством Божим:
"Бо Царство Боже не їжа та пиття, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім" ( Римлянам 14:17)
І Слово Боже наказує нам завжди радіти: "Радійте в Господі завжди, знову кажу: радійте" (Фил. 4:4)
Щодо задоволення, то ми як християни теж повинні бути задоволеними завжди, хоча, звичайно, це більше стосується нашого смерення, а не тілесного задоволення.

Мені здається, що якщо розглядати ці поняття: щастя, радість, задоволення з точки зору триєдиності людини (дух, душа, тіло ), то щастя (блаженство) - це стан духа, радість - стан душі, а задоволення більше стосується тіла. Чи не так?

Так! Цікава думка, мені сподобалось.
Адже справді, немає більшого щастя аніж блаженство. Щастя в благодаті.
А задоволення це справді стосується хіба тілесних потреб.

А радість ми отримаємо тоді, коли ходимо не за тілом, а за духом, тобто думаємо про духовне! Тому й ап.Павло писав: Завжди радійте!(1Сол.5:16)

Підсніжник, ти майже розгадала (-в?) мої думки, тільки я не згоден у тому, що радість - це природа душі, скоріше, навпаки, радість ми маємо лише у Дусі Святому, тобто це субстанція духа, бо радість є вищою ніж щастя. Щасливою може бути і невіруюча людина, тобто та людина, яка є духовно мертвою. Коли, наприклад, людина закохується, то вона відчуває щастя, а коли женяться, то бажають щастя молодим, а не радості, бо радість - це вища субстанція, радість - це плід духа.
Отже,
задоволення - тілесне;
щастя - душевне;
радість - духовна.

До Римлян 7:22
Бо маю задоволення в Законі Божому за
внутрішнім чоловіком

а це як розуміти

Так розуміти, що викуплена і освячена Богом душа рада вивчати й виконувати Божі закони, тим паче, що вони записані Духом Божим в дусі людському - сокровенній частині душі. Надіюсь,я зрозуміло висловилась.