тут головне слово "у вас"
а якщо брат тобі дійсно подобається а ти йому ні... і так роками... це просто вихід із ситуації. щоб не зійти з розуму...



скажіть будь-ласка, що саме в цих порадах вам не подобається?
може щос суперечить Біблії? чи може здоровому глузду?

а що поради суто жіночі - так цього ніхто і не заперечує)))

у випадку Nadik777, все вирішилося дуже чудово... але ось пережити так, коли почуття є але відповіді немає... - це дуже важко...

і причому більшість християнського віруючого люду в голос кричить -
"ні в якому разі дівчина не повинна хлопцю сама зізнаватися у коханні"
а ось коли дівчина думає про те, що вона - це вам (братам) здається образливим...

мені в свій час ці поради дуже допомогли... я "вилікувалась", а той кого я типу "любила" одружився неа іншій... через пів-року після знайомства
(а ми вже були знайомі 3 роки)

якщо ви вважаєте це не прийнятним для себе - ще не означає, що ці поради погані...


дівчата! не сумуйте! ви також нормальні люди і навіть не зважаюи , що можливо хтось на вас не звертає уваги - це ще далеко не кінець життя!!!
служіть Богу і просто радійте тому, що Він вам дає... і в свій час прийде взаємне кохання від Бога!

Навіть якщо у вас спільне кохання, це ще не означає, що він і є твоя доля або щастя до кінця життя.


Не бачу у "дівочому" зізнанні нічого поганого


Якщо ти його дійсно кохала, то повинна розуміти, що можливо йому з нею краще, а ніж з тобою.


З цим хтось сперічається?


Ну то звісно що не кінець Самому (або самій) інколи жити краще, ніж вдвох.


Не обов'язково, у церквах зазвичай багато неодружених хлопців, яким вже за 40, або таких само дівчин. На це багато причин, але вони вже виходять за межі даної теми.

звісно... але це вже дійсно інша тема

а от ніші бачать...
а суспільна думка для будь кого є важливою (хіба що ти хіппі-панк і не визнаєш думку інших взагалі)


я не тільки "повинна" зрозуміти...
я це дійсно зрозуміла і почала молитися Боже - я прошу дай йому помічницю заплановану від Тебе, я хочу щоб він був щасливий...
а вже потім він зустрів на одній конференції сестру з іншої церкви і через невеликий (з мого погляду) час вони одружилися
як вони зараз живуть - це вже інше питання. але на їхньому весіллі я була щаслива мабуть не дуже менше ніж самі молоді!


хто? та сама закохана дівчина починає відчувати в собі комплекс меншовартості...
типу "я недостаньо гарна, не достатньо розумна, не достатньо весела і т.д."


не знаю таких... мабуть моя церква занадто молода (15 років) хоча у нас і старших людей є багато і середнього віку і молоді і дітей...
але щоб по 40 років у парубках чи дівках? таких нема...
"найстаршому" холостяку серед нашої молоді - 28 років... )))

до речі, про те що Бог дасть якщо його просити - я зовсім не сумніваюся!:)

стукайте і відчинять вам, просіть і буде вам дано...

зараз мені знову подобається один братик... і я як у тій пісні рос.народній "не могу открыться, слов я не найду"
тим більше, що я знаю, він кохає іншу... (хоча діло до весілля у них наразі ну зовсім не йде)

не можу я підійти до нього і сказати "ти мені подобаєшся"...
я боюсь втратити його як друга... як брата...
але "переслідую його у молитвах"... не кажу "Боже ДАЙ!" але "Боже, благослови його і дай йому те найкраще, що ти запланував"

а коли я питалася за свою долю у Бога - Він мені відповів дуже просто - "чекай"
що до того першого - відповідь від Бога була "НІ" а тут "чекай"... тому я і чекаю... але не забуваю молитися... тому що люблю

Якщо у тебе така "любов", що ти можеш втарити розум, то така "любов" перед Богом не що інше як гріх ідолослужіння! Знаю багато таких сімей у яких була "любов до гроба", що були готові пригати з мостів заради одруження і так далі, а як одружились то через короткий час стали какими проблемними сімями, що краще б не одружувались. Якщо тобі хтось подобається, треба чекати і молитись, щоб збулась воля Божа. А може твоя доля не така якою ти її бачиш. Краще бути самому, але по волі Божій.

Якщо сестрі сподобався брат, то може бути два випадки, взалежності від яких різні рецепти:
1) ця сестра братові не подобається;
в такому разі поради, приведені Leri, слушні, бо таким чином легко забути про своє марне захоплення.
2) ця сестра також подобається братові.
у цьому випадку сестра повинна бути більш активнішою, і краще, щоб вона показала свою симпатію.

Якщо вона братові подобається, чому він не виявляє свою симпатію? Так справді буває: здається, що подобаєшся, і він знає, що він тобі подобається, але перший не підійде, не заговорить. В чому причина: брати настільки сорм'язливі тепер чи горді і чекають, щоб сетри (не доберу українського відповідника слова "ухаживать" )?

Стосовно цієї теми у редакцію "Джерела" один з учасників дискусії надіслав статтю, яку ми пропонуємо для обговорення: http://jerelo.info/statti-piznavalni/de ... vchyni.htm

Я дещо доповнив цю статтю, намагаючись пояснити різницю між почуттям закоханості і станом навязливих думок. Можете ще раз перечитати.
Прочитавши на форумі деякі поради, зрозумів, що потрібно ще доповнити статтю, але зараз немає часу.

Проблема у недостатньому спілкуванні між братами та сестрами. Зауважте: після зібрання в основному кучкуються сестри з сестрами, а брати з братами. Далі, якщо дівчина подобається хлопцю, а він боїться до неї говорити, то це не та любов. Дружба має переважати над закоханістю, або "уподобанні". Побільше спілкування і не буде фальшивої закоханості.

Так, можливо така проблема є в деяких наших церквах, на жаль. (Хоть в мене у спілкуванні таких проблем нема) Але я думаю що іменно брати тут повинні брати ініціативу. Так як, у кожного брата, від Бога є вложена риса Лідерства (навіть якщо вона мало виражена у деяких). І потрібно розвивати такі лідерські якості в собі (братам) до того як ти вступаєш в шлюб, щоб одружившись ти БУВ головою сімї (а не тільки називався). Тому відкинувши "стереотипи", спілкуйтесь з сестрами (мудрим, християнським спілкуванням), організуйте щось, можливо збиратись разом для читання Біблії, або відвідувати хворих, одиноких... (не двоє: брат і сестра, а група молодих братів і сестер)! Роблячи це постійно, ви розвиваєте в собі відповідальність і лідерство, у вас будуть друзі і ви зможете перейти цей барєр у спілкуванні.

А що до теми, то дівчина (сестра) відповідає на (або відхиляє) любов хлопця (брата). Ми, сестри чекаємо і молимось щоб Господь все влаштував, та зберіг і направив "його" (майбутнього чоловіка) щоб "він" не робив помилок, а зростав у Бозі, набирався мудрості і відповідальності. Коли "він" і ти будете готові до шлюбу, то Бог направить "його" дорогу до тебе у свій час.
А поки ми "чекаємо", служімо Богу! І поки "він" тобі не скаже конкретно (запропонує), то краще про нього і не мріяти... бо так дісно можна попасти в пастку (так як написано вище).
Брати роблять перший крок, а нам сестрам легше, хотя ми повинні довіритись Богу, а це не завжди легко зробити.

Тобто сестри увесь тягар вибору перекладають на плечі братів Бо складається враження, що сестри готові вийти замуж за будь-кого, аби вийти...
Згоден з Оксаною, що перейматися любить-нелюбить не треба, краще чекати конкретних дій, а то варто з дівчиною поговорити чи пожартувати, вона вже думає що подобається хлопцю. У нас на роботі випадок недавно був. Одна дівчина і два хлопця часто говорили, жартували, ну як це в компанії бува, чисто по-дружньому. А вона розказала своїм подружкам, що у них все серйозно з одним із хлопцем, що вона йому подобається, а той другий хай навіть про неї не мріє. Яким же було здивування обох хлопців, коли таке почули, адже жоден із них навіть гадки не мали з нею одружуватися. От і говори з сестрами! Тому не дивно, що хлопцям "безпечніше" водитися окремо від сестер. "А хто незамужем, хай про Божі справи клопочеться!"

В тих жартах були якісь коріння. Знаю по собі я теж багато жартував але ніхто не думав на мені одружуватись. Але коли я спробував пару слів сказати щось наприклад яка ти гарна чи в тебе кльові очі о тоді зачинаються проблеми. Я тоді випадково так сказав точніше не мав опиту і не знав що ці слова так діють. То браття перше чим щось таке ляпнути сестрі то перед тим добре подумаєте. Чи не розбиваєте ви сестрі серце а якщо вже сказали то будьте готові до серйозних відносин.

Брате, але це прості компліменти, які можуть бути проблеми? Навпаки, виховані мужчини (хлопці) повинні завжди дівчатам робити компліменти. А то, що вони це неправильно зрозуміють, то їхні проблеми.

До комплементів звикли невіруючі дівчата їм це говорять кожний день по декілька раз. А наші дорогі сестри до цього не звичні і якщо вони почують раз в рік такі слова а особливо ті які чекають свою другу половину їм здається це блаженством. А взяти таких сестер що їм все все-рівно і вони заміж не хочуть то ти їм скільки хоч говори.