NiXy, ти звісно правий, та й я мав на увазі не що інше як це -
-"Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей,
за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.
Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,
що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди." (1Тим. 2. 1-4.).

Дійсно не загорами. В Україні вибори уже наступного тижня, від який навряд чи варто очікувати кращої влади.

Це потрібно розуміти так...Якщо Бог допускає до владі людину , її потрібно слухати.Коли були написані ці слова, при владі був Нерон.
Едина влада яку не слухати - це прихід антихриста...

Співробітник міліції(представник влади) при виконанні службових обов'язків застрелив маньяка-вбивцю, який взяв заручників(маючи намір їх потім вбити). Питання: чи згрішив міліціонер чи ні?

Ну, міліціонер діяв відповідно до службових обов'язків, то ж напевно поступив правильно, бо врятував життя невинним заручникам. Якщо совість його чиста, то мабуть і Бог не врахує гріха. Але Бог серцевидець, і знає усі наміри людського серця - Він усім Суддя.

І взагалі, навіщо це питання? Якщо Ви той міліціонер і мучить сумління, то просіть, щоб Бог не зарахував той випадок за гріх, і якщо Він відпустить його, то Ви самі будете знати, бо тоді Бог дасть спокій Вашому серцю.

Дякую за відповідь. Хочу запевнити, що я не є тим міліціонером і змоделював цю ситуацію. Просто я інколи піднімаю питання, які далеко не всі хочуть піднімати. Отже, якщо припустимо міліціонер не згрішив, вчинивши вбивство, то можна припустити, що вбивство не завжди є гріхом, а все залежить від мотивів і намірів серця. Цікаво, що Бог, Який сказав "не вбивай", в другій ситуації сказав Своєму народові "вбивайте".

Пор.: "Не вбивай!"(Вих.20:13) і "І сказав він до них: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припашіть кожен меча свого на стегно своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в таборі, і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен ближнього свого."
(Вих.32:27)
Як ви думаєте, чи справедливе є це припущення чи ні? Дякую...

Не думаю, що наміри можуть бути оправданням для злих учинків. Це - за Макіавеллі: наміри(цілі) виправдовують засоби. Саме такою була філософія Гітлера, Сталіна і їм подібним.
Приклад з міліціонером: згадайте події в Москві із захопленням терористами "Норд Ост". Там були варіанти мирного вирішення подій (які, до речі, пропонували українські депутати, які згодилися самі стати заручниками). Але російські спецслужби вибрали силовий варіант, в результаті якого загинули більше сотні невинних людей. Це - злочин! Тим більше, що, як виявилося, ці теростисти зовсім не мали наміру когось підривати, а просто відстоювали таким чином свої національні інтереси.
Як тут бути? Начебто, у всіх добрі наміри... А ті й інші - насправді злочинці.

Наміри не можуть бути виправданням злим вчинкам. Завжди існує кращий варіант, який не повязаний з гріхом.

Мені одного разу навіть казали, що біла магія не є гріхом, бо має добрі наміри, начебто можна чаклувати на добро. Але справді, кожна духовно сліпа людина думає, що чинить добро, але в Божих очах це може бути злом.
Написано ж, що прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові! (Iван.16:2)

Тут потрібно розуміти глибше. Бо кожна людина, яка непокоряється Богу всім серцем, всім розумом, всіма намірами є богопротивником і грішником, незалежно від того чи вбиває мечем чи лише словами. Однак, якщо ми повністю покоряємо свою волю Христу, тоді через тихий поклик Духа Святого ми чинитимемо лише те, що Бог приготував для нас. У такому випадку Бог збереже нас від усякого гріха, щоб ми були святі для Бога.

І не кожна робота підходить віруючому. Якщо міліціонер покориться волі Божій, то він просто не зможе залишатися на службі, і Бог його звільнить від того. Є професії для святих, а є для безбожників. Написано: Неправедний нехай чинить неправду ще, і поганий нехай ще опоганюється. А праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується! (Об.22:11)

Звичайно, Бог може простити будь-яке вбивство, але залишатися у такій роботі - це не для віруючих, а для безбожників. Так пише Павло: Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це... Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей! (1Кор.7:21,23)
Так, важко в ім'я Господнє вбити того, кого любиш. Подібно і Авраам мав би вбити свого єдиного улюбленого сина Ісаака. Тоді були такі часи і такі закони. Все це було нам образом для навчання послуху Господу, як пише ап.Павло:
Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині. А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони... Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов. (1Кор.10:5-6,11)
Ми маємо нагоду жити в Новому Завіті, а не в Завіті букви закону. І ще каже ап.Павло: Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби. (Еф.6:12) Це внутрішня боротьба нашої душі поміж бажаннями плоті та сумлінням духа. Ще каже Павло: Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха... (Євр.12:4)
Звісно, мова йде про нашу боротьбу з власними гріхами, а не про боротьбу з грішниками, як думають деякі тілесні християни.

З точки зору Нового Завіта, під вбивством розуміється ненавість. Тобто, саме собою фізичне знищення людини взагалі не являється гріхом. А як бачимо з наведеної вище цитати зі Сарого Завіту, навіть тоді були винятки, тобто не можна було вбивати лише невинних.
Якщо міліціонер знешкодив злочинця без особистої неприязні і без ненавісті, але по обставинах, які вимагали від нього цей вчинок, то звичайно, жолдного гріха тут немає, і навіть смішно говорити про гріх.

Дивне мислення. Якщо фізичне знищення не є гріхом, то з твоїх слів виходить, що християни повині захищати лікарів, які проводять аборти (вони ж ощасливлюють батьків позбавляючи їх "лишньої" турботи, та дітей не даючи відчути їм на собі жорстокого світу), енавстазію (ніби ж добра мета, позбавити людину страждань), смертну кару, вбивство на війні (якщо я не вб'ю, то знищать мене), та ін. Хіба цього прагне кожний християнин, називаючи вбивство без ненависти ледь не добродійством?

Щось Вас, Сонячнику, занесло... Причому тут внутрішня боротьба нашої душі поміж бажаннями плоті та сумлінням духа з боротьбою проти піднебесних духів злоби. Як Ви вважаєте, хто є тими духами злоби?

Verum, хоч питання трохи не по темі, але відповім, що саме піднебесні духи злоби внушають нашій плоті противитися Богу, і через забаганки плоті оці духи досягають своєї мети: відвернути людину від Бога. Власне, ап.Павло так описував боротьбу: бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете... Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи. Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним. (Гал.5:17,1Кор.9:26-27)
Відтак, наш Господь Бог Ісус Христос, явившись Павлові, повелів йому: Я тебе посилаю, відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими. (Дiї.26:18)
Отже, є сатанина влада над тими людьми, що у темряві, вони чинять те, що їх плоть вимагає, тобто є рабами своєї плоті. Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом; бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити... Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення. (Рим.8:12-13)
Отже, є духовна влада над кожним з нас, і ми вибираємо кому служити: Богу чи мамоні.

Але у цій темі обговорюється інша влада - державна влада, яку Бог допускає для підтримку порядку у світі, щоб ми могли проводити тихе і мирне життя на землі.

Ну тут вже кожен хай поступає жідно зі своєю совістю. Бог ніде не каже, що смертна кара це недобре, але зате в багатьох місцях Бог закликає до цього. І на війні Бог благословляв знищення ворогів ізраїльтян.

Так. Але не варто забувати що колись люди жили під заком: око за око, зуб за зуб. А нам Христос сказав: А Я вам кажу не противитись злому. І коли хто вдарить тебе у праву щоку,- підстав йому другу.

Тут ми трохи відходимо від теми. але...
Бог в жодному разі не благословляє вбивства. Це перше.
Друге, у війнах, які ви вказуєте, Бог здійснював свій вирок через ізраїльтян тим народам, які настільки погрузли в ідолопоклонстві, блуді, що їм уже не було виправдання (це не йде в порівняння з світовими війнами минулого століття, в яких "християни" вбивали "християн" з благословеннями так званих священників та в яких благословення Бога не було).
Третє, якщо ви кажете, що Бог закликає до цього, то чому Ісус Христос (якого ви називаєте Богом) заклакає якраз до протилежного? Невже Бог міняє свої вимоги?