Привіт усім! Можливо ця тема всім надоїла. На форумі уже були подібні теми, але на мою думку конкретно відносно цього ніхто не висловився. Що робити, якщо я подобаюсь тим, хто мені не подобається, а мені подобаються ті, кому я не те що не подобаюсь, а серйозних намірів не викликаю. На зовнішність не нарікаю ( кажуть, що красива), на характер ніхто не нарікає. Чого не вистачає - не розумію. І ще одне питання для роздумів. Якщо в церкві мало молоді, і то в основному дівчата. Один керівник турбується про підлітків, другий - про свою сім'ю. От їм що робити? Всі симпатичні, хороші вівці без пастиря.

Я думаю так:
по-перше, що в цьому питанні потрібно покласти надії на Бога і помолитися з вірою: коли прийде той час, то Господь поєднає серця обох молодих людей, які найкращим чином підходять один одному, а зустрінете його можливо дивним чином.
по-друге, взагалі відкласти це питання на другий план, а всеціло присвятити своє життя Богу, як написано: Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. (1Кор.7:34)

А якщо Ви будете цим питанням надто перейматися і самі шукати свою половинку (без Бога), то до добра це не приведе, бо лише Господь знає, хто нам найкраще підходить для подружнього життя.

Сонячнику, дякую за пораду. В цьому я справді надіюсь тільки на Бога, на людей - ні(вже є кілька розчарувань), але ж інколи буває так сумно, і сумнівів - хоч греблю гати ( типу нема майбутнього, скільки ще чекати і все таке ) А от відносно тих "овець без пастиря" хто що думає?

На жаль, це закон такий, дуже часто трапляється. Це насамперед викликано тим, що з людиною, яка тобі подобається, тобі важко поводитися несковано, природньо. І навпаки: з байдужою тобі людиною ти поводишся розкуто, природньо, вільно - а це заворожує і приваблює.
Проаналізуй причини, чому саме тобі не подобаються ті, кому подобаєшся ти? Може, це саме з цих причин, які вказані вище... Тоді, можливо, тобі вдасться змінити своє ставлення до них?

Про овець без пастиря я не зрозумів...

Це вона мала на увазі що хлопці без жінки як вівці без пастиря

Щось я тебе не розумію Братику Може, я не зрозуміло висловилась. Поки що не придумала як це краще зробити.

Тоді поясни що ти мала на увазі під вівцями без пастиря. Наскільки я зрозумів, вівці - це хлопці, а хто пастир?

Зовсім не так. Хлопці-не вівці Спробую пояснити. В одній церкві зовсім не багато молоді (церква порівняно велика), в основному-дівчата. Є два керівники молоді. Один займається з підлітками. В іншого-сімя, клопоти. Виходить так, що ось ці "вівці"-дівчата і кілька хлопців сидять по домах, разом не збираються, не спілкуються (хіба що по двох-трьох). Просто нема кому їх організувати( нема пастиря). Як ви думаєте, це нормально, чи це загально-церковна проблема? Головне те, що служителі цього не помічають. Таке враження, що всім на них начхати. Але ж молодь-майбутнє церкви. Хто що порадить? Говорити щось керівництву церкви незручно якось. Потрібен організатор, на мою думку, але нема з кого вибрати.

А чо то незручно? Та інакше ніяк не можна, без керівництва церкви. Але не треба казати прямо, просто - шо ніхто з молоддю не займається. Най би рішали шось.

Якби керівництво само це бачило то і проблеми не було би, а так їм виходить усе треба казати, тим більше що один керівник вже з жінкою, а інший зайнятий.

Здається, в нас вже щось вирішується. Без керівництва церкви. Керівник меншої молоді організовує кілька груп для старших. Вже вибрали нових керівників. Надія на Бога, що вони будуть діяти.

Настя що до "мене не люблять кого я люблю і я не люблю того хто мене любить" досить відома всій молоді думка через таке проходив кожний і я в тому числі. Порою до депресії доходить що мене ніхто не любе кому я потрібний і казалося що Христос скоро прийде і я напевне і не взнаю що таке любов. І таке буває не розчаровуйся всі через таке проходять. Я одного вечора став на коліна і сказав Господь ти бачиш що я вже не можу дай мені супутницю життя. Так щиро помолився в декількох словах. І Божі дороги нам невідомі Бог дав мені чудову дружину. Я її знав коли вона ще була десь приблизно років 12-13 але вона виїхала в другий штат. І випадково зустрівся підросла стала дуже гарною. Трохи більше чим через пів року ми одружилися. Так що не унивай все буде добре. Так як Бог дав вам нових керівників так я мені дав чудову дружину, Той самий Бог дасть і тобі чудового чоловіка.

Леонід, дякую за підтримку!

І всім за поради також дякую!

І в мене те ж аналогічна ситуація була.
Але я завжди молився про хорошу дружину, навіть тоді коли женячка для мене була щось на вигляд тюрми, я знав що одного разу для мене свобода стане за тюрма, а женячка - за свободу. Навіть по при друга який їздив до пророка ( по своїх питаннях) і мені було ведіння: Що бачить залізничний переїзд, а він закритий шлагбаум. А вона справді було так як пише Leonidua "мене не люблять кого я люблю і я не люблю того хто мене любить". Але настав момент знайомства коли я навіть сам не сподівався і потім як виявилося майже зі всіма тими ознаками які я хотів бачити у своїй дружині (подобались блудники, а дружина є брюнетка) що навіть не вірив що ми такі похожі, навіть люди говорили що ми брат і сестра.