Звичайно ні. До речі, коли ми молимося, то не Богу віддаємо час, а собі. Ви це знали?
Скільки тобі років?

В молитви..., кому б ти час не віддавав, но всерівно є написано "непрестанно моліться", і Слова Ті..., придумали не ми.

А то вже секрет...

Так, є так написано, але це написано не тому, щоб ми виконували закон, а тому, що це є краще для нас, це такий самий закон, якби написати: споживайте хліб кожен день. Молитви - це наш духовний хліб.

Непрестанно молитись, це не означає..., завжди ходити з закритими очима, абож постійно ворушити своїми губами і т.д.

Непрестанно молитись, (це бажання людини постійно мати звязок з Богом), щоб не загубити і не розірвати його з Ним.

Людина перебуваючи в такому стані, (не відбуває колию, а навпаки) має дуже велике бажання непрестанно молитись і все більше зближатися з Ним.

В непрестанній молитви..., є дуже міцний контакт (звязку) з Богом і людина насвічується настільки від Бога, що її завжди і кругом помітно..., як будто вона не з ціеї планети.

Братику, не собі (не плоті)... Коли ми молимося, то ми спілкуємося з Богом, і Богу приємно (по волі Його), коли ми з Ним спілкуємося:
Іс.58:13-14 Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова, тоді в Господі розкошувати ти будеш...
Отже, ми самі повинні знаходити час для спілкування з Богом, і Господь благословить нас за це.

Наприклад, якщо ти спілкушся з коханою людиною, то можна сказати, що ти приділив час для неї, а вона приділила час для тебе, відповідно. Тому коли ми молимося, то ми приділяємо час для Бога (для спільності з Богом, замість того щоб догоджувати своїй плоті), а Бог відповідно дає нам благодать, якщо Йому є приємною наша жертва.
А якщо ми молимося не з любові до Бога, а з примусу чи традиційно, то Богу така жертва не буде вгодною і Він може не благословити нас (не прийняти молитву).

То ж жертвуймо наш дорогоцінний час для Бога, для спілкування з Богом! І все що ми робимо по ВОЛІ Божій, то робимо для Бога.

Бог дає нам благодать, а що ти дав Богу?

своє серце.
Які риси твого характеру тобі не подобаються?

Мені всі риси мого характеру подобаються... Принаймні я стараюся не помічати (нехтувати) все негативне і просуватися вперед, а негативні риси виправляти, залишаючи лише позитивні.
Правда чужі риси характеру часто не подобаються...

Чи звинувачуєш ти іноді інших у своїх проблемах?

Нi, принаймi такого за собою не помiчала
Ти робив(-ла) боляче свiом друзям чи близькiй тобi людинi?

Звісно, робив... Іноді навіть мстився...
Але Господь змінив моє серце, і тепер якщо й роблю комусь боляче, то хіба ненароком. Хоча часто й таке буває.

Чи ображаєшся іноді на когось?

iнколи так. Хоча стараюся довго не ''дутися''
А чим можна тебе образити?

А що? Хочеться?
Не вийде... У мене вакцина проти образ
Насправді, мене важко образити... і навіть якщо вдасться, то швидко проходить...

А чи часто тобі доводиться комусь прощати?

Я взагалi такого в думцi не мала, i стараюся не принижувати людську гiднсть.
Нi, бо мене також не так легко образити.
Що найважче тобi було простити?

Так само і людям є приємно, радісно, коли Господь радить, коли Він спілкується з нами.
Давид писав:" Уявляю я Господа перед собою постійно ... Через те моє серце радіє та дух веселиться, - і тіло моє спочиває безпечно"(Пс.16:8, 9)


Звернімо увагу, що в процитованому автором поста місці Слова Божого не говориться, що ми повинні знаходити час, а що ми маємо даний Богом особливий час - наші вихідні дні, які нам потрібно прожити для Бога. Зрозуміло, ми живемо для Бога не тільки у вихідні дні, а всі дні на цій землі і будемо завжди з Ним у вічності, якщо залишимось Йому вірними. Хай благословить Господь.

Бог полюбив нас так, що віддав Свого сина за нас. Він хоче нас благословити, щоб ми в Ньому розкошували, але не може це зробити, якщо ми не віддаємо йому свій час, самих себе в повній мірі.

peace
Що найважче тобi було простити?

Вiдверте поливання багнюкою прямо в очi

А тобi?

А я вже не пам"ятаю... Простити - означає забути. Отже, якщо я дійсно простив, то я вже забув те, що простив.