Слава Ісусу Христу!
В мене виникло одне запитання, і я не можу знайти на нього відповіді.
Коли людина померає, то її душа потрапляє в рай або пекло (тут залежить як людина жила). Припустимо, її душа потрапила в чистилище на 10 років, щоб потім після терпінь і каяття потрапити в рай. Тоді в мене виникає запитання, чи потрібно молитись за цю душу, якщо після смерті вже пройшло 20 років. Може ця душа вже давно в царстві Божому. То як мені бути?

Михайле, а звідки Ви дізналися про чистилище?
Я читав Святе Письмо, але нічого не знайшов про чистилище. Точніше ніде у Біблії не говориться про можливість переходу з пекла в рай чи навпаки. Я так розумію, що після смерті душі попадають в оселі, де очікують Суду Божого та воскресіння. А на Суді кожен відповідатиме за свої вчинки, які були звершені у тілі під час життя на землі. І кожен дасть відповідь Богу за свої (і тільки свої) вчинки.

Про це написано в Об'явленні 20 12 І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми... 15 А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...
та Єванг.від Матв. 25:
31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. 32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. 33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. 34 Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. 35 Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. 36 Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене. 37 Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? 38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? 39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли? 40 Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. 41 Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. 42 Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, 43 мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви. 44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? 45 Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! 46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.

Сам Ісус Христос розповів нам про те, що відбувається після смерті (у Єв.від Луки 16 читаємо про одного бідного чоловіка на ім'я Лазар, який вже давніше помер):
19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував. 20 Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, 21 і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому... 22 Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали. 23 І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. 24 І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!... 25 Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся. 26 А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас. 27 А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого, 28 бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання! 29 Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх! 30 А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються. 31 Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!

Як бачимо, по-перше, після смерти для кожного однозначно визначене місце перебування згідно його діл, а по-друге, між пеклом та раєм існує прірва, що ніхто не може перейти ані в одну, ані в другу сторону. І тут ані молитви, ані хабарі не допоможуть, на жаль. Ми можемо молитися за спасіння душі лише живої людини.

Рекомендую ще почитати тему "Молитви за померлих"

Я недавно читав одну книжку - "Душі з чистилища", і там є такі слова, цитую:
1) - "Тіло пемерлої людини ще не охололо, а душа, яка щойно віддалилась від тіла, вже стоїть перед Богом - Суддею, який вирішує її вічність - щасливу або нещасливу, небо чи пекло, хто на що собі заслужив...";
2) - "Відразу після смерті тіла відбувається суд над душею. Це так званий перший суд, бо при кінці світу відбудеться ще один - загальний, привселюдний і страшний..."
3) - "Але вічність людини вже була вирішена на першому й особистому суді, відразу після смерті. Тіло залишається у домовині, а душа йде або до неба або до пекла, або на певний час потрапляє у чистилище... "

З цієї книжки я і дізнався про чистилище. Але все ж таки мені цікаво скільки часу потрібно молитись, за душі які перебувають в чистилищі?
Напевно все життя ....

Я не вірю в існування чистилища - на мою думку, це лише гіпотеза, непідтверджена Святим Письмом.
Навіть якщо припустити, що деякі душі попадають у якесь чистилище, то все одно відповідатимуть за свої діла, скоєні при житті, як каже Біблія. Ніякі молитви тій душі не допоможуть, нажаль.

Може ще в когось є якісь думки

Чистилище (пургаторій), згідно з католіческому віровчення, - місце, де душі померлих грішників очищуються від не викуплених за життя гріхів. Догмат про чистилище був введений в католицизм в 1439 г., і підтверджено в 1562.

Згідно з вченням Римсько-католицької церкви про чистилище, крещений людина, скоїв гріх, і що одержав прощення або скоїв «простітельний» гріх, що залишаються неотпущенним, як правило, піддається «тимчасового» покаранню тут або в майбутнього життя. Чоловік, який помер добрим християнином, однак отягощенний тягарем подібних гріхів, потрапляє в чистилище, тобто туди, де душі зазнають страждання за прегрешенія, що дає їм згодом можливість потрапити на небеса.

Згідно з вченням Західної церкви, ця істина підтверджується Писанием (Друга книга Маккавейская 12:43-46). Оскільки можливо приносити за померлих умілостівітельную жертву, це має означати, що їх душі не перебувають ні в пеклі, ні в раю, так як досягли порятунку не мають потреби в молитвах живих, а засудженим на вічне прокляття такі молитви не допоможуть. Таким чином, вважається, що душі померлих перебувають в такому місці, де молитви ще можуть їм допомогти «разрешіться від гріха».

Вважається, що з початком Страшного суду чистилище взагалі буде скасовано, проте до тих пір кожна душа залишиться в ньому на той термін, який є необхідним, щоб вона розплатитися за свої прегрешенія. Живі можуть допомогти скоротити цей термін собі та іншим, даруючи «умілостівітельние жертви» [1], добрих справ (наприклад, замовляючи меси) або отримуючи індульгенції. Цю плату Бог враховує, визначаючи термін тимчасового покарання.

Душі в чистилище, не можуть уникнути покарання. Однак, оскільки вони померли в світі з церквою і не перебували у стані смертного гріха, вони продовжують любити Бога, а тому знають, що неодмінно виявляться на небі після того, як завершаться їх страждання.

Віру в чистилище традиція виявляє вже у старозавітних євреїв. Це вчення завжди брала Католицька церква, однак протестанти (Лютер і Кальвін) рішуче відкидав його.

Православ'я заперечує існування чістіліща. Згідно з вченням Східної церкви стан душ померлих людей - тимчасове очікування вічної радості або вічних мук. При цьому православні вважають, що Всемилостивий Бог, все-таки, може значно полегшити вічне участь грішників, і навіть зробив їх сонаследнікамі Царства Небесного, якщо за цих грішників будуть ретельно молитися що залишилися ще в живих на землі (їх родичі або благочестиві знайомі). Саме тому в православних храмах моляться за померлих, поминають їх і беруть записки з іменами спочилих - Про упокій їхніх душ.

"Я недавно читав одну книжку - "Душі з чистилища""
-Вибач друже у книженції суцільні гіпотези.

жах! тут такі нісенітниці прочитала через одне повідомлення вище, які АЖ НІЯК не підтверджуються Святим Письмом...
Крім того... лишень згайдайте Христа на хресті, коли один розбійник покаївшись попросив Ісуса згадати його в своєму Царстів. НА що Христос відповів "СЬОГОДНІ Ж ЗУСТРІНЕМОСЬ В РАЮ" (Лук.23:42)

Ті всі нісенітниці пишуть через необізнаність. Ну, не хочуть читати люди Біблію, ліпше якусь книжечку почитати. Звідси і походять ці фантазії про чистилище, які є надзвичайно небезпечними, оскільки призводять до жорстокого самообману, дають фальшиву надію про те, що після смерті начебто щось можна змінити.
НІ і ще раз НІ!!! Люди добрі, нам життя дано для того, щоби ми могли визначитися: бути з Богом чи бути противником Божим. А тому молитися треба в першу чергу за свою душу, щоби Господь помилував і показав дорогу до спасіння. Доки ми ще живемо і можемо покаятися.

Не читайте такого роду літератури і брошурок, їх пишуть сліпі люди, які самі в заблуджені та й інших хочуть позбавити можливості віднайти спасіння. Читайте Біблію, вона єдина може дати відповідь на всі запитання душі.

Слова "Чистилище" немає в Святому Письмі. Але Св. Письмі можна знайти ясну думку про прощення деяких гріхів після закінчення земного шляху. Саме на цій правді основане вчення Католицької Церкви про Чистилище. Ось два з багатьох фрагментів :

1."Далі Юда зібрав своє військо й прийшов у місто Оддола; а коли настав сьомий день, вони, за звичаєм, очистились і провели там суботу. Наступного дня вояки Оди прийшли, - саме тоді була на це крайня пора, - щоб зібрати трупи поляглих і поховати їх у батьківських гробах разом з родичами. Вони знайшли тоді під тунікою в кожного з померлих дрібні речі, посвячені ямнійським ідолам, що були юдеям заборонені законом, тож усім стало ясно, що вони через те й полягли. В той час усі благоволили Господа, справедливого Суддю, який чинив скрите явним, і почали вони молитись, благаючи, щоб гріх, який стався, простився їм цілковито. Юда ж, шляхетний муж, умовив вояків берегти себе чистими від усякого гріха, не пускаючи з ока те, що сталося з-за гріха поляглих. Він зібрав, з кожного поголовно, зо 2 000 драхм сріблом, і послав їх у Єрусалим, щоб принести жертву за гріх; тим вельми гарним та благородним вчинком він виявив, що мав на думці воскресіння, - бо якби він не надіявся, що поляглі встануть з мертвих, зайвим і смішним було б молитися за мертвих. При цьому він мав на увазі прекрасну нагороду для тих, що благочестиво вмирають, - що за свята й благосестива думка!-Тому він у жертву преблагання за мертвих, щоб вони звільнились від гріха."(II макавеї 12,38-46)
2."Тому кажу вам: Усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься. І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому"(Матея 12,31-32)
ТОбто гріхи прощаються на землі, а також після смерті за допомогою молитви Церкви.

Відповідь на запитання поставлене на початку:
Людина(точніше її тіло). як і всі земні створіння живуть в часі. Бог же не обмежений ні часом ні простором. Для Ньго, як ми добре знаємо, 1 день ян 1 000 років, і 1 000 років як один день.Тому не можна час в Чистилищі вираховувати в нам відомих хвилинах. годинах, роках... Тому душі померлих постійно потребують нашої молитви. Тому зараз можна помолитися, наприклад, за душу Мартіна Лютера, який помер близько 500 р тому, щоб Господь простив йому всі його ггріхи.

orestus, дякую за приведені біблійні місця і за об'єктивне пояснення!
Однак, ці місця не доводять існування чистилища чи про можливість прощення після смерті, а лише говорять про те, що Юда надіявся на те, що Бог простить їм гріхи. Але ж у Святому Письмі багато місць заперечують таку можливіть (деякі місця я вже приводив вище).

Звісно, ми люди хочемо, щоб наші близькі, які померли в гріхах були прощені Богом, і тому це природньо, що люди мають на це надію. Таку надію мав не лише Юда, а також і Єздра, який був дуже близьким з Богом, і він мав можливість про це запитати у Господа (3Єздри 7:102-105 з Синодального перекладу):
І я відповідаючи сказав: "Якщо я знайшов милість перед очами Твоїми, то покажи мені, рабу Твоєму, крім того, чи можуть в день суду праведники досягнути оправдання нечестивих і молити за них Всевишнього, батьки за синів, сини за батьків, брати за братів, родичі за своїх близьких, чи друзі за дорогих для них осіб".
Він відповідаючи мені сказав: "оскільки ти знайшов милість перед очами Моїми, то я покажу тобі і це. День суду вирішальний і виявляє всім печать по-правді. Подібно до того, як нині батько не посилає сина або син батька, або пан раба, або друг найдорожчу для нього людину з тим, щоб той думав за нього, чи спав, чи їв, чи лікувався, так ніколи ніхто не буде за когось заступатися, але кожен принесе тоді свої правди чи неправди."


Але навіть якщо припустити, що існує Чистилище, то як тоді розуміти слово Боже, що кожен буде судимий згідно вчинків своїх? Також я розумію, що Бог є праведним і буде судити кожного справедливо.
На мою думку, саме припущення, що існує Чистилище, спонукає до думки, що життя можна проводити в гріхах, бо по смерті родичі помоляться і ніби гріхи будуть відпущені. Але ж насправді не так!?

Булоб супер як би було чистилище, але якщо його нема то це самообман?

Раніше вже було написано про багача і Лазара. Авраам сказав, що між ним і багачем велика безодня, тобто між раєм і адом. Тому бути в тій прірві читилищі не хочеться!