Про чистилище Біблія нічого не каже. Слово Боже каже, що без святості ніхто не побачить Бога, а також те, що воля Божа в тому, щоб ми освячувалися усе життя. Тому очевидно, що Господь дає людині стільки життя, скільки їй потрібно для освячення. Отже, я маю надію на Бога, що з Його допомогою я пройду свій земний шлях у святості. Бо Ісус Христос на то і прийшов у світ, щоб спасти грішників, з яких перший то я.

Тобто, хто відходить у вічність раніше від інших, це означає, що він вже досягнув потрібного рівня святості?

Ти очевидно хотів сказати "я закінчу свій шлях у святості", або "я відійду у святості"?

Не завжди. Іноді віруючий відходить раніше через гріх, який не може бути прощений (згадай Ананія і Сапфіру). А часто буває так, коли Бог освячує людину у юному віці, то й Він забирає раніше, щоб потім та людина не впала у гріх. Бог хоче щоб всі освятилися, Він не хоче смерти грішника. Та й людина, яка освятилася, вона не хоче жити на землі, а просить у Бога пришвидшити перехід у вічність. Тому ті, що освятилися, довго не живуть на землі.
...то мы благодушествуем и желаем лучше выйти из тела и водвориться у Господа. И потому ревностно стараемся, водворяясь ли, выходя ли, быть Ему угодными; (2Кор.5:8-9)


Я хочу не лише закінчити свій шлях у святості, а й пройти у святості. Жити у святості - означає "освячуватися", тобто приносити плоди святості, а це боротьба. Адже поки ми живемо, то наш дух веде боротьбу з думкою тілесною. Якщо ми думаємо про земне життя, то ми ще не готові до вічності з Богом.

Наведена цитата ніяк не підтверджує твій аргумент, там ідеться тільки про бажання бути з Господом там, а не про факт, що Господь забирає тих, хто уже освятився до достатнього рівня. Стосовно смерті у молодечому віці, то це дуже популярне пояснення, але я з ним не згоден і ця думка ніде не підтверджується в Біблії, хоча пояснити чому Бог таке допускає не можу. Можливо у кожного своя доля, зрештою довжина нашого земного життя порівняно з вічністю - нічого не важить.
А чому ти вважаєш, що жити у святості - означає "освячуватись"? І з чого ти взяв що "освячуватись" - це приносити плоди святості?

Братику, але ж написано, що ми повинні пильнувати про святість, без якої ніхто не побачить Господа (Євр.12:14)
З цього випливає, що той, на кого чекає життя вічне з Богом, мусить бути святим. І якщо хтось помре, будучи не святим, то на такого чекають вічні муки. Тому логічно міркувати, що Бог очікує, коли ми освятимось, щоб забрати до Себе. А людина свята думає лише про духовне, а не про тілесне.

Написано: святий нехай ще освячується! (Об.22:11) Бо це воля Божа, освячення ваше... (1Сол.4:3)
Тобто святий освячується, а нечестивий ще більш опоганюється. Не можна двом панам служити. Ми обираємо: освячуватися чи задовольняти пожадливість тілесну. Це протилежні поняття, і від того, що ми оберемо, те й будемо мати.
Плоди святості - це плоди духа. Щодо плодів духа говорив ап.Павло до галатів:
І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла, бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете... А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість. (Гал.5:16-17,22)

Сонячник, у тебе звичка ніколи не відповідати на конкретні питання. Ти навіть не стараєшся вдуматися у поставлене питання, а відповідаєш якимись загальними фразами та цитатами з Біблії, які містять лише однакові слова, та за змістом взагалі лежать в іншій площині. Отож, якщо не можеш розібратися що ці слова означають, то не кидайся ними. Жити в святості, приносити плоди святості та освячуватись - це різні речі.

Братик, май вже совість, якщо ти сам не можешь нічого доказати користуючись Біблією, то не треба шельмувати інших. Якщо тобі щось не зрозуміло у відповіді, перепитай або уточни що саме мається на увазі.

Саме це я й зробив. Питання, між іншим, було не до тебе.