Що ви можете сказати на цю тему?

Я думаю кожна людина має такий комплекс, але у кожної дюдини він прояляється в різній мірі. Якщо ти думаєш що у самовпевненої людини немає такого компексу, зроби їй зауваження стосовно її розумових здібностей і ти побачиш її реакцію

Я думаю, що він не в кожного є. Я впевнений, що коли людина має, любов до Бога, то вона проганяє всякі комплекси. Коли людина усвідомлює, що Бог її любить такою, як вона є, що Він піклується про її долю, що вона в Його руках, то в неї зникають всякі комплекси. Я думаю, що в людей різні комплекси по причинні не достатнього пізнання Бога.

Комплекс неповноцінності можна по-різному трактувати, тому тут треба бути особливо обережним. Саме на основі нібито викорінення цього комплексу сьогодні зявилися такі вчення, які до нього відносять смирення перед Богом (якщо ти смиренний, кроткий - значить в тебе комплекс неповноцінності). Може так прямо і не говорять, не називають, що смирення - це комплекс неповноцінності, але з цієї науки загалом так виходить.
До слова: у видавництві "Джерело" готується книжечка під назвою "Занижена самооцінка або у полоні пожадливостей (Скільки вартує людина)", що присвячена саме цьому питанню.

Тарасе, я з тобою згідний, що коли людина має любов ло Бога, то вона проганяє ці комплекси (та будь-які інші), та все ж досконалих людей немає. Я мав на увазі, що у кожної людини цей комплекс розвинутий у різній мірі, так же само, як і у різній мірі проявляється любов до Бога, тобто усе це - по мірі віри. Дуже радий за тебе якщо ти думаєш що у тебе такого комплексу нема, я теж так думаю відносно себе

Розумієш, я думаю, що є різниця між тим, що цей комплекс поселився всередині людини, а що він навіюється дияволом ззовні. Коли цей комплекс всередині, то в тому треба покаятися і просити в Бога, щоб він звільнив від нього. А коли він посилається у вигляді гріховних спокусливих думок про недосконалість дияволом ззовні, то його слід просто відігнати, не дати йому місця. Тому я і розрзняю, між тим, що людина має цей комплекс всередині, а що він намагається нав’язуватись дияволом.

Вибач, я не розумію, як можна каятися в комплексі неповноцінності... Мені здається його перебороти можна лише вірою. І як думки про недосконалість можуть бути спокусливими?

Комплекс неповноцінності найчастіше притаманний людям з низькою самооцінкою, невпевненим у собі, сором"язливим. Вони вважають себе гіршими за інших, тому соромляться на людях висловити свою думку, сковано поводять себе, не можуть вільно спілкуватися, їм важко знайти спільну мову з оточуючими. І цей комплекс не виникає на порожньому місці. Це може бути наслідком того, в якій родині ця людина зростала. А також наслідком ставлення до неї оточуючих...
На жаль, навіть серед віруючих такі люди трапляються. І не треба їх осуджувати за те, що вони такі. За них треба тільки молитися. Ці люди, можливо, душевно та морально травмовані, потребують доброго ставлення. "Перемогти себе," - легко сказати тим, у кого характер сильніший, більше самовпевненості, і важко зробити тим, у кого самовпевненості мало.

Вибач, Winslet... Але я не розумію, чому ти вважаєш, що "низька самооцінка" - це негативний стан, і що за таких віруючих потрібно молитися?
Я завжди думав навпаки, що хритиянин повинен досягнути цього стану, щоб інших вважати вищих за себе. Бо корінь багатьох гріхів в тому, що ми вважаємо себе кращими за інших. І Слово Боже нас вчить:
або російський переклад:
От навіть у Апостола Павла була низька самооцінка:У Біблії є багато прикладів, коли мужі Божі принижували самих себе. Вибачте, якщо я чогось не розумію...

Тому що, буває, такі люди низько оцінюють себе не тільки стосовно позиції в суспільстві, але й стосовно позиції перед Богом. Вони вважають, що Бог любить інших більше, чим їх.
А стосовно приведених тобою віршів з Біблії, я скажу так: звичайно, коли людина дуже самовпевнена, це є погано. Але коли людина себе не поважає, це також погано. Якщо вона себе не поважає, то як поважатимуть її навколишні?
Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.

Що стосується Божої любові до нас, то я думаю, що вона безмірна! І тут не годиться думати, що когось Бог любить більше чи менше! Але чим менше ми себе оцінюємо перед Богом, тим більше нас любить Бог!



Ще раз вибач, Winslet, але Біблія вчить інакше:
А ще:

"Хто має вуха, нехай почує"... Ти зовсім не зрозумів мою думку...

Відповідь Братику: Каятись треба тому, що комплекс неповноцінності посилається дияволом, він пригнічує людину. Очевидно, що це не угодно Богові. Думки спокусливі тому, що диявол спокушає людину повірити в те, що Бог її неправильно створив, що може Бог помилився.
Відповідь Вінслет: Зрозуміло, що таких людей не потрібно осуджувати, я згідний, що за них слід молитися, але я думаю, що варто ще й пояснити їм причини того комплексу, від кого він, і як з ним боротися. Тоді ми не тільки покажем людині на проблему, ми покажемо й шляхи виходу з неї. Така людина зможе побачити повну картину, яку вона до того не бачила.
Відповідь Сонячнику: Ми повинні бути смиренними, ми не повинні пробувати в гордості, але ми не повинні мати комплексу неповноцінності. Ми повинні думати про себе в міру віри, повинні думати про себе не більше ніж ми є. Але це зовсім не гордість. Я думаю, що тут якраз виявилось наше неправильне розуміння смирення. Якщо вважати комплекс неповноцінності смиренням, то це - ЛЖЕСМИРЕННЯ. Бог ніколи не пригнічував людину, ніколи не робив такого, щоб вона вважала себе неповноцінною. Взагалі тему смирення можна було б обговорити в окремій темі, оскільки це обширна тема, але наведу лише декілька думок для ясності. Впершу чергу смирення - це не зовнішній прояв, а внутрішній. Існує думка, що якщо я смиряюсь, то моє лице має бути похмуре, я повинен бути пасивним, занижувати свою оцінку (я не кажу про випадок коли в нас самооцінка завишена). Смирення - це коли я не керуюся своїми амбіціями, своїми похотями, бажаннями, але будь-якою ціною (законною) хочу виконати ВОЛЮ БОЖУ, навіть якщо вона йде в розріз з моєю волею. Тоді я смиряюся, відкидаю свої бажання, а виконую Божі Бажання. (раджу прочитати 58 розділ Ісаї.) Комплекс неповноцінності немає нічого спільного з смиренням, поважанням інших вищими за себе.

Народ! Звідкіля ви набралися таких розумних слів "комплекс неповноцінності", "низька самооцінка"? Я, звичайно, не філолог і не філософ, але все ж таки не розумію, для чого ця тема у розділі "Досліджуймо Бібілію", якщо у Бібілії таких понять просто не має... (чи це просто я сліпий - не бачу, чи вух не маю?)
Що це за таке новітнє вчення? Ви можете привести хоча б один приклад з Біблії, яке б пояснило про що йдеться! А то у мене справді комплекс неповноцінності виникне!
Вибачте, якщо я відстав від прогресу богослов'я!

Біблія може справді не містити деяких слів, бо переклад робився досить давно, тому я думаю закиди про небіблійні слова даремний. До того ж я впевнний, що ти у твоїй мові ти вживаєш слова, з яких далеко не всі написані в Біблії. До того ж ми не говоримо про нього не пояснивши його суті. А щодо цитат з Писання, то справді нема місць, які прямо про нього говорять, але є місця, які проливають світло на це питання. Так само нема в Біблії написано про куріння, але є місця на основі яких ми можемо зробити висновки про це явище.