Сам-то що мислиш?

Звісно що про дух.
Давай спочатку розберемося що таке ОБРАЗ БОЖИЙ?
Моя відповідь: ОБРАЗ БОЖИЙ - це внутрішній чоловік, або частина Божої природи, тобто: стремління до правди,до мудрості, до святості, справедливості, любові і т.д.
Після гріхопадіння людина втратила Божий образ. Написано: Рим.3:23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави...
І.Х. так сказав про спотворений образ:21 Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, 22 перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. (Мар.7:21,22).
Як я вже сказв був Бут.5:3 І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.. Тут чітко написано що Адам на свій образ породив і свою подобу.
Замітив різницю між Буття 1:27 і Бут.5:3?

Читаємо дальше яке потомство Адама 5 І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
6 І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
7 І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив. (Бут.6:5-7)


Поки що хватить, що скажеш?

Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою (Буття 1:26)
Чому в Біблії вказані дві Божі ознаки: образ Божий і Його подоба. Чому не обійтися чимось одним, якщо воно одне і те ж. Очевидно що не одне і те ж. Образ це форма, подоба це її наповнення.
Образ людини Божествений й містить у собі інтелектуальний потенціал Творця. Образ тварини уже божественим не є. Так як лапи й копита, крила, присоски різні не придатні для їх творчого використання, лишень як спосіб для існування. Утім подоба людини й тварини одинакова тілесна.
Ангели ж, безтілесні істоти духи. За подобою схожі до Бога Духа, але Творчого образу у собі не містять. Їхня „зовнішність” необов’язково відповідає зовнішності людській.
„.. херувими і серафими, шостокрилі, многобокі, що високо ширяють, пернаті, побідну пісню співаючи, викликуючи, взиваючи і промовляючи”, читаємо у Євхаристійній молитві до Бога Отця. Але ангельські ознаки завжди з людським обличчям й не містять у собі нічого злого, завідомо агресивного і негативного, а їхня „зовнішність” відповідає їхній сутности служити і прославляти Бога. „Зовнішність” ангелів і є їхньою духовною сутністю. Такою, що не пізнається фізичним взором, а лише баченням духовним.
Отже, Божий образ це ознака творча, а Його подоба є ознакою духовною. Вчинивши переступ, людина втрачає Божу духовну подобу, й робиться подібною до тварин. Людина, немов тварина, позостається зодягненою у шкіряні одежі Бут.3:21, що символізують тлінну плоть.
Але образ Божий яко потенціал Творця збережений.

704 «Що ж до людини, то Він Сам утворив її власними руками [тобто Сином і Духом Святим] (...) і витиснув на сформованому тілі Свою власну форму - так, щоб навіть видиме мало Божий образ» (Св. Іриней Ліонський, Пояснення апостольської проповіді, 11.).
Дух обітниці
705 Спотворена гріхом і смертю, людина залишається «образом Божим», образом Сина, хоч «позбавлена слави Божої» (Рим. 3,23), позбавлена «подоби». Обітниця, дана Авраамові, починає ікономію спасіння, наприкінці якої Сам Син прийме «образ» (Пор. Ів. 1, 14;Флп. 2 7) і відновить його у «подібності» до Отця, повертаючи йому Славу, «животворного» Духа.
http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38

Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине! (Псалом 49:20/21)
та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине! (Псалом 49:12/13)
Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!... (Еклезіаст 3:18,19)
а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!... (Псалом 73:22)


p.s. Нехай нікого не дратують цитати з КАТЕХИЗМУ. Коли ви не католик й не зобов'язані вірити в католицьке вчення, все ж нелогічним буде вважати, що усе там неправда. Адже є й багато спільного, тож не дивімося звідкіля походить цитата, але який смисл вона містить у собі.

Юра, а як відносно перел?

То я так і чітко не зрозумів, людина втратила образ Божий, чи ні?
А те що у людині заложино потенціал до образу то я з вами згідний. Не знаю як ви зрозуміли, бо я не говорив що у людині взагалі відсутній цей образ, але вона його втратила і стала спорчина. А відновити образ Божий ми можемо через І.Х., то ви погоджуєтеся із цією думкою, чи ні?



Та все нормально... 1Сол.5:21 Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!

Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,
і місця дияволові не давайте! (Ефесян 4:26.27)

Подоба втрачена, образ збережений.

Образ Бога людина не втратила. Можна сказати, що бува втрачаємо образ Божий, знаходячись під впливом диявольських пристрастей, коли стаємо подібними до звірів. Але все ж образ у нас збережений, яко божествена Творча форма Чоловіколюбця. Адже якою б грішною не була людина, форма її тіла незмінна з самого сотворення.
Втрачена ж духовна подоба, до неї повернемось у преображенні, осягнувши духовні тіла.

Тоді поясніть що таке "образ Божий".

І поясніть тоді цей вірш. Якщо тут ясно написано що Адам на свій образ уже народив?
Бут.5:3 Адам ....та й сина породив за …..образом своїм

Перепрошую, попередньо мною була допущена описка, коли казав "Образ це форма, вид це її наповнення", що й напевно збиває з панталику. Звичайно ж має бути Образ це форма, подоба це її наповнення.
А образ це і є видом, формою, постаттю, себто описовою сутністю. Подоба ж, як наповненя сутності. От наприклад статуя містить образ людини, а подоба її кам'яна, або ж дерев'яна в залежності з якого матеріалу вона зроблена.

І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм (Буття 5:3)
Говориться про те, що Адам породив сина, такого самого яким він сам (Адам) зробився після переступу. Зодягненим в шкіряні одежі Бут.3:21, що символізують тлінну плоть. Себто потомство Адамове уже при народженні набуває гріховної подоби, що і є первородний гріх.

Сам же Адам був сотворений як і на Божий образ, так і на Його ДУХОВНУ подобу. Внаслідок первородного гріху духовна подоба втрачена й набута тваринна тілесна/плотська подоба.

"набута тваринна тілесна" та це за надто, все одно у людини залишається трошки добра, любові, милосердя, хотіння правильного і святого життя.

А після народження з гори, ми постійно набуваємо образ Божий через І.Х. 2Кор.3:18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.

Але ж зовсім не намагаєтесь вникати, пане Протестант. Попалась на очі одна фраза і по ній же висновок робите.
Мова ж не про те, що людина перетворилася в тварину, а про набуття тілесної/плотської подоби (зодягнення в шкіряні одежі).
Образ Божий збережений.

Образ Божий у людині збережений. Звідкіля ви взагалі берете такі нісенітниці, що образ втрачений??...
Адже коли взяти будь-яку людину і прирівняти її до Ісуса Христа, маємо той самий людський образ.
Народження згори означає духовне переродження, зміну духовну. Така зміна в образі людини -- як умиротвореність (лагідність, покірливість), котру можемо спостерігати на іконах святих.
Відродження ж тілесне, себто наше преображення, остаточно відбудеться після нашої фізичної смерти у Воскресінні.

Та я ж пояснив нижче був.
Образ Божий це внутрішній/духовний чоловік. Чи ви хочете сказати навіть перше вбивства це образ Божий, чи вчинки тіла у галатах це образ Божий. Це якраз свідчить про те що людина втратила образ Божий.

То виходить образ Божий невидимий? І як тоді бути з реальним/зовнішнім образом Христа?
Хто бачив Мене, той бачив Отця (Івана 14:9)

Та чому невидимий. Якщо ви зробите добре діло, чи будите прагнути до святості, то як це можна не замітити.
Я думаю треба розділити образ Христа від нашого образа.

Грецьке слово "образ" (eikon - звідси "ікона") означає "портрет" або "зображення", тобто щось створене за зразком (prototypos - "першообраз, прототип") і що має подібність зі зразком, хоча й не тотожне останньому по природі.

Кол.1:15 Він є образ невидимого Бога....
Пояснення:
Колосские лжеучители низводили Христа в разряд тварных существ, и Апостол в опровержение такого взгляда на Христа изображает Его здесь как образ Бога невидимого. Человек есть также образ Божий (Быт 1:26), но Христос есть первообраз, ни в чем не отличающийся от существа Отца, иначе сказать - Единосущный Сын Божий (самое слово eikwn, по объяснению Иоанна Златоуста, указывает на полное, совершеннейшее сходство с Отцом). - Невидимого. Отсюда надо заключить, что Ап. имеет в виду Христа тоже как невидимого, в состоянии до Его воплощения. "Если Бог невидим, то и образ Его также невидим, потому что в противном случае Он не был бы образом" (Златоуст) [Преосв. Феофан говорит: "и в воплощении Бога Слова невидимое Божество не сделалось видимым, а только присутствие его стало как бы осязаемо познаваемым, но все же мысленно, а не видимо"]. - Рожденный прежде всякой твари. Если Христос рожден и, следовательно, существовал прежде, чем начала свое бытие тварь, то, значит, Он вечен, Он - Бог.


Це ви про тіло? Я просто не розумію, як воно може стосуватися образу Божого.


http://www.poglad.org.ua/dogmatika/referat-2.html
http://azbyka.ru/hristianstvo/dogmaty/p ... _all.shtml

Р.S. Подивився в інтернеті, виходить це велика і глибока тема

По образу люди створенi а по подобi створюються. Образ це тiльки тiнь подоби, як i закон-це тiнь майбутнiх благ.
І давайте спробуємо говорити те що знаємо, бо так каже писання.
Будьте благословенні.