Братик написав:
Лері, то ти ще не замужем? Я чомусь завжди думав, що ти вже замужем...
ще ні))) ось так...
Підсніжник написав:
Гм... А може тобі просто слід ще трохи потерпіти, помолитися і ... побавитись у "гляділки"?
хм розшифрую трошки... коли я прийшла у церкву, у нашої молоді була дуже популярною гра "гляділки" або "моргалки" - це коли сестри сідали у кружечок а ззаду ставали брати... хлопців було на 1 більше ніж дівчат... і той хлопець який був без пари повинен був підморгнути якійсь дівчині, а вона швиденько підскочити і до нього підбігти (хлопець, що стояв за нею мусив її втримати)... іноді хлопець моргав а зривалося з місця не одна дівчина а 3 чи 4... не відразу ж зрозумієш на кого дивиться)))
а іноді ми мінялися ролями... тоді дівчина моргала а хлопці бігали...
тому я і кажу - мені у "гляділки" бавитися не хочеться... може він коли на мене дивиться має на увазі ту, що з права стоїть? а може хтось із хлопців думає що я дивлюся не на того брата а на того...А що до теперішньої ситуації - як тільки я зрозуміла що у мене не просто якісь дружньо-сестринські почуття до брата, то відразу почала молитися і просити Божої відповіді
через декілька тижнів у нас в церкві відбулася молодіжна зустріч "питання відповіді до пастора від молоді на тему "кохання, закоханість, зустрічання і т.д."
ми всі анонімно подавали пастору записки з тими питаннями, що нас особливо хвилювали...
у мене було тільки одне питання "Що робити сестрі, коли їй брат подобається?"
і пастор розповів історію -
одна сестра(дуже гарна) відмовляла всім братам, які до неї підходили... але постійно молилася і шукала Божої волі... пройшли роки ...їй вже 30, а вона все ще незаміжня...
служила, їздила на конференції... і одного разу на конференції в іншому місті почула всередині себе Голос - "Ось це твій майбутній чоловік" - "ЦЕЙ? як же так? меньше ростом, лисий... який весь недоладний... я ж таким красеням відмовляла а тут ось ЦЕ..."
але вона підійшла до цього брата і просто сказала "мені було відкриття, що ти МОЖЛИВО мій майбутній чоловік, давай будемо молитися і просити Божої волі на ось це питання"
Брат відповів "давай молитися"
Сестра поїхала назад у своє місто... вони не бачилися пів-року але молилися, листувалися (тоді ще мобільних та інтернету не було)
потім він приїхав до її міста і попросив її руки...
Зараз це міцна сім'я служителів у їхні діти так само служать Господу
(я особисто знайома з їхнім старшим сином) після такої відповіді я продовжила молитися...
у серці не було ГОЛОСУ З НЕБА - "це твій чоловік" але тільки одне було... і через слово і через проповіді "Не бійся, якщо ти цього хочеш - іди і скажи"після цього я зробила для себе кілька висновків
1. Підійти і сказати, що тобі він подобається - це не гріхГріх - це мовчати і звинувачувати його в тому, що він тебе не помічає,
гріх - це бути гордою і казати "він мусить сам до мене підійти! а якщо цього не зробить - він тоді мені не потрібен"
гріх - це у мріях (фантазувати) бачити себе у весільній сукні і мучитися тому, що він тебе не помічає
гріх - це звинувачувати Бога у тому, що сама боїшся зробити...
[b]2. Благословення від Бога - воно збагачує і смутку воно не приносить- якщо ти у депресії, якщо тобі постійно, щось не так і не те, тому що він не підійшов чи він що не зробив - це у тебе не любов і це все не від Бога
а якщо це не від Бога - навіщо тоді ці всі "мученія"?
3.Там де двоє згодяться молитися - тоді буде їм- якщо ти сама молишся і то так, вряди годи... або просиш "Боже дай мені його" - така молитва це "пшик" і не більше...
- якщо ти хочеш ЗНАТИ ВОЛЮ БОЖУ - тоді чому соромишся? ти ж не в ЗАГС його кличеш, а до молитви... і якщо він також хоче волі Божої - то все зрозуміє правильно
- якщо не можеш підійти до брата, молись разом із сестрою, якій довіряєш... (бажано, щоб це була не просто подружка, а сестра-служитель... яка може і порадити і підказати і підтримати у молитві)
4. В любові немає страху, той хто боїться - недосконалий у любові- що ж це за любов у тебе така, що тебе зі страху колотить?
а якщо у цього брата після відвертої розмови будуть ось такі почуття -
Підсніжник написав:
після її відвертої розмови з ним про свої почуття в його оцінка цієї сестрички низько впала.
скажіть, а вона йому дійсно подобалась??? ДІЙСНО?
===============================
якби я колись так вирішила так йти за своїми почуттями, як ось цей брат - я б ніколи не покаялася, бо у той день коли на служінні пастор робив заклик до покаяння я собі говорила "я мушу вийти вперед, я ж не скована ланцюгом" і тут пастор говорить "виходьте вперед ви не сковані ланцюгом", я була шокована... і ображена(!)... "як це так! він мої власні слова повторив... ні не піду!" але переборовши цю "образу" вийшла і молилася віддаючи своє серце Ісусу... і не шкодую ні на мить!!! жодного разу за 8 років не пошкодувала, що тоді не послухалася свою гордість===============================
отож якщо він відмовиться і скаже знаєш... я не хочу - НУ І СЛАВА БОГУ! я буду вільна... трохи поплачу але ж я вільна!!!
і це буде відповідь від Бога! АЛІЛУЯ!
5.якщо приймаєш рішення перед Богом - іди і роби- можна казати Богу "я хочу велику зарплату" і притому сидіти дома на дивані і нічого не робити, а можна піти працювати і просити в Бога допомоги та мудрості - і тоді буде і відповідна зарплата...
у відносинах з людьми - все так само...
отож помолившись я пішла до своєї сестри у Господі, яка чудово знає мене і знає цього брата
і просто відкрила їй все, що було у мене на серці
виклала їй свої міркування, розповіла що мені відкрилося у молитві... відкрила свої сумніви (у мене зовсім відсутні "рожеві окуляри" на рахунок цього брата і можливого нашого спільно життя)
сказала, що збираюсь з ним поговорити і попросила у неї молитви та підтримки...
після цієї розмови (для мене це було ДУЖЕ важко) - стало легко і радісно...
я дійсно прийняла рішення не "душитися" але бути вільною і простою
тепер ось тільки не можу його "виловити"
хоча здається що тут складного?
разом в служінні, разом у дом.групі... як молодь час від часу всі разом відпочиваємо та служимо...
хтось каже "якщо ти не можеш з ним поговорити - значить може це така Божа воля"
але Слово каже "відповідь буде так, так або ні, ні - все інше - від лукавого!"
і ще "усьому свій час і година своя"
щоб він мені не сказав - це буде відповідь від Бога, але просто мовчанка - це не Його стиль))) просто може ще треба трохи часу...
колись єдиною відповіддю для мене на всі питання у Бога було "чекай" а тепер "іди"
я вірю, що Господь мене підтримає у будь-якому випадку... мої відносини з Богом не покращаться і не погіршаться від результату цієї розмови... просто я буду вже впевнена)))
Бога я люблю все рівно сильно... і навіть якщо цей брат буде з мене сміятися (хоча знаючи його впевнена на 150 % - не буде... не той характер) я не буду у депресії, не покину церкву, не піду в інше служіння)))
боюся тільки одного... що брат "зависне" і не зможе нічого сказати))) (у нього буває... з ініціативою і прийняттям рішень трохи повільно у нього, але все рівно він дуже класний)))
ось і все... вибачайте, що дуже багато написала... але тут одним реченням не скажеш