Шокуючі сцени з документального фільму "Секти" багатьох спонукали замислитись над побаченим. Натовп в стані релігійної несамовитості видає якесь незрозуміле бурмотіння, – і цей гамір п'ятидесятницькі і харизматичні деномінації називають біблійним даром мов! А що насправді відбувається?
Спочатку пропоную звернутися до Святого Письма, щоб визначити, яким є біблійний дар мов. Існує тільки одне місце в Новому Завіті, яке чітко визначає біблійний дар мов – і це є Дії, 2 розділ, де описано, як вперше апостоли отримали дар мов: "Коли настав день П'ятдесятниці, всі були однодушно разом. Раптом почався з неба шум, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. З'явилися їм поділені язики, наче вогняні, і сіли на кожного з них. Усі наповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, - так, як Дух велів їм говорити. А в Єрусалимі жили юдеї та побожні люди від кожного народу, що є під небом. Щойно стався цей шум, зійшлося багато народу, і захвилювалися, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою. Дивувалися і чудувалися, кажучи один до одного: Хіба всі ці, що говорять, не галилеяни? Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися? Партяни й мідяни, еламіти й ті, що з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії, Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киренеї, і захожі римляни, юдеї і прозеліти, крітяни й араби, – усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!" Що ж почули слухачі апостолів – проповідь своєю рідною мовою чи якесь незрозуміле бурмотіння? Святе Письмо ясно і недвозначно відкриває, що це були звичайні мови, на яких розмовляли в той час. Ці мови були зрозумілі для людей, які зібралися в той день в Єрусалимі з різних місць античного світу, і це було ознакою для невіруючих юдеїв, що апостоли робили Божу справу. Отже, біблійний дар мов – це чудова здатність проповідувати іноземними мовами, яку Бог дав апостолам з метою швидкого розповсюдження доброї вістки про спасіння в Ісусі Христі.
Апостол Павло в посланні до коринтян наголошує, що в Церкві не повинно бути чогось незрозумілого зібранню. Він дає наступні поради: говорити не одночасно, а по черзі; має бути перекладач, щоб сказане слугувало для збудування Церкви; якщо немає перекладача, то ті, що розмовляють на іноземних мовах, повинні мовчати і говорити тільки собі і Богу; все в Церкві має бути пристойно, бо Бог є Богом миру, а не безладу. Слово "незрозуміла" в 1Кор. 14:27 внесено перекладачами; в грецькому оригіналі його немає.
На відміну від біблійного дару мов глоссолалія (з грец. glossa – "мова", laleo – "говорити") не має структури мови, її неможливо розділити на іменники, прикметники, дієслова. Це позбавлене логіки, напівдитяче бурмотіння, яке має штучну фонетичну схожість з мовою. Відомий лінгвіст У. Дж. Самарин, який поглиблено вивчав глоссолалію в християнських деномінаціях, cформулював наступне визначення: "Глоcсолалія – це беззмістовне, але фонетично структуризоване людське говоріння, яке є з точки зору того, хто говорить, є справжньою мовою, але як система не нагадує ні однієї з відомих людських мов, живої або мертвої". Отже, глоссолалія не є мовою, це псевдомова, яка не має нічого спільного з біблійним даром мов. Клінічні психіатричні дані відкривають нам, що дане говоріння мовами – це форма роздвоєння особистості, при якій група самовільно скорочувальних м'язів реагує на центри управління, не пов'язані з свідомістю. Дослідник Роберт Громаді вважає, що всякий прояв сучасної глоссолалії може мати джерело "сатанинське, психологічне і підробне" і ні один не походить від Бога.
Феномен глоссолалії не є виключно християнським. Це явище в нехристиянських релігіях зустрічається в Малайзії, Індонезії, Сибірі, Арктичних районах, Китаї, Японії, Кореї, Аравії, Бірмі, в африканських племенних релігіях. Оскільки глоссолалія присутня повсюди і в нехристиянському середовищі, вона є знаком несвятих духів. Виходить, що християнізовані глоссолали не помиляються, називаючи своє бурмотіння ангельською мовою. Це справді є мова ангелів, але не Божих. Цим якраз і пояснюються беззаконні дії глассолалів, що роблять вони це не по своїй волі, а слухаючись «відкриття» ззовні. Як приклад, можна згадати жінку-пастора (!) з вищезгаданої телепередачі, яка заявила, що їй було відкрито, щоб її адепти набирали кредити на розвиток культу, і при цьому навіть не задумувалися, як їх потім повертати. В дійсності вона їх шахрайським способом обкрадала. Хто їй відкрив, щоб порушувати Божу заповідь "не кради"? В нашому місті пастор п'ятидесятницької громади також відверто заявив, що йому було відкрито не дотримуватись однієї з десяти Божих заповідей. І це не випадковий збіг обставин, а переконливий аргумент, що глоссолалія – це дар, майстерно підроблений злими духами, бо вони, як відомо, коритися Законові Божому не хочуть.
Після аналізу глоссолалії у декого виникне логічне запитання – а як звільнитися від цієї одержимості? Святе Письмо вказує на шлях звільнення: "Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом" (Матв. 17:21). "Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас" (Якова 4:7).
Отже, біблійний дар іноземних мов і глоссолалія – це зовсім різні дари, що походять з різних джерел. Тому абсолютно безпідставно говорити про якесь відношення глоссолалії до біблійного вчення, а значить і до християнської віри.

Газета Чернівецької міської ради "Чернівці" від 13 лютого 2009 року

цікаві речі ........

Дорогий Лютер, ви баптист?

Це не лише баптисти не приймають дари Духа Святого, а й адвентисти сьомого дня, наскільки я розумію.
Господь дає Благодать лише незначним, немічним та смиренним людям, а не мудрим світу цього. Дивний наш Господь, слава Йому за це!

Я адвентист сьомого дня.
Ми, адвентисти, приймаємо істинні дари Святого Духа.

Ага, Luther... Значить істинні дари приймають лише адвентисти!? А всі інші приречені на вічнії муки? Так ти гадаєш?

Хіба можна отак ділити християн? Хіба можна так вільно перекручувати Писання?
Кожен християнин незалежно від конфесії буде відповідати перед Богом за свої слова і за свої діла.

Уточнюю - істинний біблійний дар мов, даний Святим Духом, є дар іноземних мов.

А як же ти розумієш 1 Кор. 14:2,4?

Я читав 1Кор., 14 і хочу вас запитати - знаком чого може бути глоссолалія для невіруючих, якщо вона викликає у них відразу?

Правильно і логічно розглядати питання про дар мов в тому місці Святого Письма, де Бог його вперше дав.
А це є Дії, 2 розділ.

Дії 2

4 Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

Три рази нижче Лука показує, що це були за інші мови:

5 Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
6 А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...
7 Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?
8 Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?
9 Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,
10 і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,
11 юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

І тепер, знаючи, що справжній дар мов від Бога - це дар іноземних мов, ми можемо розглядати 1 Кор., 14 розділ. А не навпаки.

класна тема, тільки чомусь вона тут і заглохла.

А чого то інші мови мають викликати відразу?
Та й не варта змішувати все докупи, грішне з праведним

чого, того шо там так пише. вроді.

Ап.Павло говорить про те, щоб Церква, яка має дар інших мов, ревнувала отримати дар пророкування. Але відповідно до теми можна виділити такі слова:
Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне... Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе... (1Кор.14:2-4)
У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь. Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих...(1Кор.14:21-22)

Що стосується насмішок, то не лише тепер, як це дозволяє собі Luther, а й за часів апостолів були такі, що зневажали дар Духа Святого: А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим! (Дії 2:13)
Так і ап.Павло каже: А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви? (1Кор.14:23)

Чи не показує це місце на недоречність привселюдного застосування "дару інших мов" адже це будує тільки мене одного?

Я з цим згідний, про це Біблія прямо пише. Інші мови Бог дав особисто, в першу чергу для особистого збудування.