Ну...мс... ам... Короче кажучи, .. не знаю як пояснити тому просто питання...
Не розмовляти з людиною - це по-християнськи чи ні?

Хм... Цікаве питання!
Я так розумію, що не розмовляти з кимось спонукає якась образа. У такому разі гріхом буде сама образа (тут є така тема - Ображатися - гріх?).
Часто ми через мовчання намагаємося помстити іншій людині, а це Богу не вгодно.

Хоча в Біблії знаходимо слова:
1Кор.5:11 А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!
Але може бути так, що коли ми на когось ображемося, то його ще й осудимо, і скажемо, що він злоріка чи користолюбець... і знайдемо собі біблійне оправдання! Не повинно так бути!
Рим.12:18 Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!

А якщо немає образи?

А якщо немає образи, тоді з якою метою не говорити? Я думаю, що все залежить від мети чи причини не розмовляти!

ам... а якщо... ми просто домовились не лізти до один одного в життя?

Якщо домовилися - то значить по згоді! А якщо по згоді і без образ, то що тут поганого?
Пр.10:19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Тобто розмовляючи з кимось можна більше згрішити, аніж уникаючи спілкування.
Крім того, християни повинні уникати спілкування з безбожними людьми, пустих балачок, сміхотворства тощо.
Прит.22:24 З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь, 25 Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
Прит.20:19 Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.

Гарні цитати ти навів, Сонях, особливо сподобалось "з сердитим не кумайсь" Це не спілкуйся, тобто. Спілкування між двома людьми чи його відсутність не лише залежить від наявності образи, але також, від складу характерів обох особистостей. Так що жодного гріха тут немає.

Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.
2Сол.3:14

Не спілкуватися задля дисциплінування іншої людини (наказати іншу людину). Я думаю, що таке можливо не лише у серйозних питаннях віри, але й у відношенні між братами і сестрами, а також із зовнішнім світом...

Рахую, що якщо не розмовляти, з ненавистю до когось, то це не набагато краще ніж обзивати цілуючи

Згідна з serhiy. Чесність завжди цінується, якою б не була правда, а от лицемірство... якщо сам стикнешся з лицемірством, то здаватиметься: краще б тобі в очі висловили все те негативне, що думають, аніж ти одного разу дізнався, що у тебе за спиною йшли пересуди

скажіть, то у мене глюки, чи цій темі виповнилось один РІК!!!???

Софійко, цю тему ти відкрила 20 червня 2008 року...

Цікаве було поставлене питаннячко Якщо мовчання буде мудрішиим ніж те, що маємо сказати, то краще мовчати. Головне, щоб без гіркоти в серці