Джерело :: Я - українець

Джерело https://forum.jerelo.info/

Я - українець https://forum.jerelo.info/viewtopic.php?t=570	Сторінка 1 з 1

Ольг@

[ 01 березня 2008, 21:44 ] Я - українець

Я не ем каждый день сало, не ношу «вышиванку» и не бью морду тем, кто не знает украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не танцую на дискотеке гопак. На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят «рушники». Моя кровь красная, а не желто-голубая.
А два самых важных слова я сказал на русском языке.
Я – украинец!
Я болею за "Динамо", за Шевченко и Кличко, слушаю Океан Ельзы, Бумбокс и ТНМК. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые подруги. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я хочу остаться здесь.
Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки и парни читают в метро и пишут стихи на парах по вышке. Здесь на деньгах - поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Я - украинец. Я люблю узкие улицы и Киевcкие проспекты. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху - он держит купола, этим горам - они держат страховку, этим людям - они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и первого страстного поцелуя с настоящей украиночкой. А еще... Мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой дети родятся здесь. Я - украинец!

Братик	[ 03 березня 2008, 03:39 ]
Гарно сказано. Сильно сказано. Хто не бачив, відео по темі: http://youtube.com/watch?v=8xCxl5-ShVk

Bratok

[ 04 березня 2008, 00:27 ]

Сало я їм інколи, правда закопчене та запаковане нашими російськомовними друзями у Брукліні.
Маю декілька вишитих рушників та різб`яних тарілок у шафі. Часом виймаю їх розповідаючи дітям про Україну.
Я - українець.
Виховую трьох дітей, які хоча й народилися і виростають в англомовному світі, проте вільно розмовляють українською. Вірніше двоє з них, бо наймолодший, Андрійко, ще ніяк не розмовляє. Бажаю щоб діти мої знаючи та поважаючи своє, почували себе зручно у любому суспільстві. Щоб не принижували все, що " не наше", часом тільки тому, що це " не наше" просто не зрозуміле, адже з іллюмінатора Боїнга, або ж на протязі трьохтижневої відпустки
у всьому розібратися просто неможливо.
Часом проймаюсь подивом за дорогих земляків, які можливо й за кордоном не були, проте ще й досі переживають неабиякі труднощі, щоб виразити думку на державній мові, і не тільки на державній, але й на рідній мові, адже колисанка все ж таки була на українській....
Не хочу торкатися загальної іміграції, проте для своєї сім`ї, бачу у цьому тверду та ясну Волю Божу. Бувши благословенний доброю працею та по даній Богом благодаті, займаюсь проповіддю Доброї Новини спасіння в Україні, а також розповсюдженням Євангелій між людьми. І навряд чи була б змога робити це в такому маштабі, якщо б не проживав саме тут, за кордоном. Люблю свій народ і тому хочу зробити все, що дозволить Бог, вкласти хоч найменшу краплину в справу спасіння.
Радію коли бачу тут успіх саме наших землюків, переважна більшість яких працює на достойних роботах, або ж займаються власним бізнесом, (а не поголовним прибиранням туалетів, про що любить смакувати українська преса). Хоча, де правду діти, для багатьох матеріальний успіх аж ніяк не пішов на користь.
І хоча діти мої народилися тут, прикладаю і буду прикладати усі зусилля, щоб і вони любили Україну, і якщо дозволить Бог приєдналися до загальних жнив як тут, так і в землі моїх батьків. Я - українець.

Unker	[ 18 березня 2008, 10:28 ]
почитайте, шановні патріоти http://forum.tstu.edu.ua/index.php?showtopic=3699

Братик

[ 20 березня 2008, 07:57 ]

Unker написав:

:D
почитайте, шановні патріоти:
чим наша україна послужилась шоб я мав нею гордитись.
Армією поетів/письменників рабовозвеличувачів?
Чи мізерною кількістю нобелівських лауреатів?
А може практично відсутністю філософів (ну можна згадати сковороду)?
Може козаками-гопніками, які тіки шаблями вміли махати і при всій грамотності і шустрості так і не змогли побудувати нічого путьового?
Чи великою сірою конформістичною толпою?
Мабуть тим шо мого сусіда страшно цікавить скіки я заробляю і з ким гуляю?
Якшо народ зводять до купи шоб працювати то в кожного є своя думка і він не збирається робити так, як йому скажуть, а коли треба скласти особисту думку про якусь річ, то всіх вона однакова і в результаті такою біомасою просто управляти.
І тут є чим горидитись?

Юнкере, я з тобою не згоден. Нам є чим гордитися, і ми має більше ким гордитися ніж багато інших націй, включно з так званими росіянами. Поети у нас кращі ніж в москалів. Кращі ніж в поляків. Те що вони писали багато про рабство, то про що мали писати, якщо українці були в рабстві?
Науковці українські зробили величезний вклад в світовий прогрес: винайдення Х-променів (ренген - Пулій), ракетобудування (Корольов), за книгами українських економістів, фізиків вчилися науковці у всьому світі, включно США, список можна продовжувати.
Філософами Україна теж була багата. Один Сковорода вартий з десятка філософів світового визнання. Чи багато можеш перерахувати польських чи москальських філософів?
Слава козаків рознеслася по всьому світі. Чому вони не здобули державності для України - це вже інше питання.
І взагалі питання ЗА ЩО я повинен любити чи поважати Україну ставити не коректно. Це всеодно що сказати: а за що я повинен любити батьків, адже вони мають хату гіршу від сосідської, і взагалі бідні.

Taj	[ 23 березня 2008, 19:43 ]
Ех, Unker, люблять не ЗА ЩО, а ТОМУ ЩО!!!! Тому що я - українець! Хоча і ЗА ЩО є. +1 Братик.

Unker

[ 23 березня 2008, 21:54 ]

вай, красиво плутаєм причину з наслідком
для чого мені обтяжувати себе ролями (моральними забобонами) громадянина держави і сина батьків, якшо вони мені не подобаються?
не бачу абсолютно ніяких підстав для виконання непотрібних мені формальних дій
виходячи з логіки, я можу сказати "я люблю україну, тому що я ідіот" і це буде абсолютно правомірно з "тому що я тут народився". Невже те шо я тут народився шось значить? чи те шо мене виховали батьки? це все моральні забобони

Братик

[ 24 березня 2008, 05:48 ]

Саме так, Юнкере. Ти повинен любити, або, принаймні, поважати своїх батьків тому що вони твої батьки, дали тобі життя, виховали, зростили. Згадай заповідь довголіття. Те ж саме стосується і країни в якій ти народився. Тобі може багато що не подобатися, але якщо ти зневажаєш свою батьківщину, то це дуже негарно навіть в очах чужоземців.

Сторінка 1 з 1

Часовий пояс UTC + 2 годин