Луки 11:3 "Хліба нашого насущного дай нам на кожний день."
Матвія 6: 11 "Хліба нашого насущного дай нам сьогодні."
У православних прийнято проголошувати "Отче наш" за Матвієм, у протестантів же - за Лукою.
Як же правильно просити хліба?

ЮРА, ну у тебе і питання! Якщо сприйняти ці місця буквально, то всі віруючі взагалі повинні молитися тільки молитвою "Отче наш", і ніякою іншою... А це неправильно, Ісус просто надав простий приклад молитви, і чеплятися до слів, думаю, не варто...

Филип"янам 4:6: "Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою."

Тобто хочеш ти собі насущного хліба на сьогодні - проси , хочеш на кожен день - також проси на здоров"я , і по вірі твоїй буде тобі.

Все ж таки я думаю, що це добре задаватися такими запитаннями. Дуже часто буває, що ми настільки звикли до деяких речей (в тому числі і до молитви "Отче наш", яка стала для нас такою звичною і очевидною), що не задумуємося над їхнім духовним змістом. Адже Христос не просив повторювати ці слова як молитву(принаймні, я так розумію), а дав приклада, зразка для молитви: "Ви ж моліться отак..."
Не думаю, що тут треба протиставляти православних і протестантів, бо в різних регіонах України (навіть в різних містах однієї області) моляться по-різному: одні кажуть "на кожний день", інші "сьогодні".
Але промовляючи ці слова, потрібно вникнути у їх духовний зміст.
Згідний з Winslet, що
"Тобто хочеш ти собі насущного хліба на сьогодні - проси , хочеш на кожен день - також проси на здоров"я , і по вірі твоїй буде тобі."
Думаю, що для того, щоб молитися "сьогодні", треба мати трохи більшу віру, бо тоді ти поступаєш так, як написано в того ж таки Матвія:
" не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!".

Згідна з тобою, Іване!
Я дивилася деяку літеретуру, з коментаріями всякими і от що нашла...
По-перше, більшість коментує версію від Матвія, бо вона вважається повнішою... І усі схиляються саме до неї.
Взагалі-то саме щодо слова "хліб" коментатори не сходяться на чомусь одному. Багато по-різному передають зміст цих слів. А саме :

1. Хліб ототожнюється з хлібом причастя, з хлібом Вечері Господньої. Ще з самого початку люди тісно поєднували Молитву Господню з Вечерею Господньою. Ще з найраніших вказівок по проведенню богослужінь, які до нас дійшли, завжди вказувалося на те, що Молитва Господня читається під час причастя; а деякі коментатори вважали, що це прохання дати людині право та привілей щодня приймати причастя та коштувати від духовної їжі, яку вона там отримує.

2. Хліб ототожнюється з духовною їжею Слова Господнього. І тому це прохання розуміємо, як молитву про істинне слово, про істинне вчення, що закладене в Писанні, що й дійсно є їжею для розуму, серця та душі людини.

3. Вважали, що хліб символізує самого Ісуса. Ісус називав Себе хлібом життя (Ів. 6:33-35), а цей віршик вважали молитвою про те, щоб ми могли щодня живитися від Нього, Хто є хлібом життя.

4. Це прохання розуміли і в суто юдейському розумінні. Хліб розуміли як Хліб Царства Небесного. Лука говорить про те, як один з оточуючих сказав Ісусу: " Блаженний той, хто їстиме хліб у Божім Царстві" ( Лук.14:15) У юдеїв була дивна,але вражаюча ідея. Вони вважали, що коли прийде Месія, усі приймуть участь у так званому месінському банкеті, де засядуть вибрані Богом. Із тіл забитих чудовиськ Бегемота та Левіафана будуть приготовані м"ясні та рибні страви для банкету. Це буде свого роду святковий захід (пройом), який Бог надасть Своєму улюбленому народові. І тому подумали, що це - прохання про місце на останньому месіанському банкетові народа Божого.

Хоча у нас нема потреби погоджуватися з будь-яким наведеним поясненням цього прохання, нема також і потреби відкидати будь-яке з них, як неправильне. У кожному з них є своя істина.

Труднощі, пов"язані з поясненням цього віршика-прохання виникли через те, що було багато вагань щодо значення слова "епіоусіос", яке в Бібілії переведено, як "насущний". Досить дивно, що до останнього часу не було відомо ні одного випадку його використання у грецькій літературі. Один з великих теологів, філософів і філологів Середньовіччя Ориген, знав про це і вважав, що саме Матвій створив це слово, і тому ніхто не може з точністю сказати, шо воно значить.
Але недавно було знайдено шматок папіруса з цим словом, і цей папірус виявився списком необхідних щоденних покупок, складений жінкою! І напроти однієї речі стояло слово "епіоусіос"; що повинно було нагадати їй, що потрібно купити запас деякої їжі на цей день. І тому це прохання просто означає : " Дай мені усе, що потрібно для їжі на сьогоднішній день (на сьогодні). Допоможи мені, коли я піду сьогодні вранці, дістати те, що записане у моєму спискові покупок. Дай мені усе, що потрібно з їжі, коли діти прийдуть зі школи, а чоловіки з роботи. Зроби так, щоб стіл не пустував, коли ми усі разом сядемо сьогодні за нього." Це звичайна молитва про те, щоб Бог дав нам усе те, що потрібно на сьогодні.

Це прохання вчить нас молитися про наший насущний хліб, про хліб на цей день. Воно вчить нас жити сьогоднішнім днем, а не хвилюватися та піклуватися про віддалене невідоме майбутнє. Коли Ісус навчав цій молитві учнів, можливо, Він мав на увазі історію про небесну манну в пустелі (Вих.16:1-21). Діти Ізріїля помирали з голоду в пустелі, і Бог послав їм манну, їжу з неба, але вони могли збирати лише стільки, скільки потрібно було на цей день! Якщо вони намагалися зібрати побільше та відклісти на запас, вона пропадала. Вони повинні були задовольнитися тим, що було потрібно на цей день. Один рабин(раввин) сказав : " На кожен день - щоденна порція, тому що Той, Хто створив день, створив і їжу на цей день". А інший рабин сказав : "Людина, яка має їжу на сьогодні, і запитує- а що я буду їсти завтра - є маловірною!" Це прохання навчає нас жити сьогоднішнім днем, воно забороняє безпокійне хвилювання, що є досить типовим для сучасного життя, і не побудоване на довірі Богові!

І ще дещо...

Треба відмітити, що Ісус не вчив нас молитися : "Дай мені хліб мій насущний". Він вчив нас :" Дай нам хліб наш..". Справа не в забезпеченні усього необхідного для життя, а в його розприділенні. Це навчає нас не бути егоїстичними у наших молитвах. Ця молитва не лише про те, щоб ми отримали хліб свій насущний (чи щоденний), але й про те, щоб ми могли поділитися своїм щоденним хлібом з іншими!

І ще дещо...
Розділяють 3 часові форми в цій молитві..
1. Це прохання про хліб, який необхідний для підтримки та збереження життя - яке приносить перед Божий престол наші насущні сьогоднішні потреби!
2. Це прохання про прощення, і тим самим перед Божий престол приноситься наше минуле;
3. Це прохання про допомогу від спокус, і тим самим у Божі руки віддається усе наше майбутнє.
Тобто ми повинні принести перед престолом Божої благодаті наше теперішнє, минуле та майбутнє.

Отже, логічно буде завершити тим, що нам справді треба більше довіряти Богу і просити про хліб на сьогодні!

Ту вже більше ніц не добавиш.

Нецікавий, тут є навіть така тема може продовжите її, бо написано:

приклад:
я молюсь за ваше покаяння , молюсь.... молюсь і ще молюсь.... молюсь, і тут раптом ви покаялись.... але я далі молюсь....молюсь, молюсь, і ще молюсь і так 2000 років)))))))))))

може ця молитва мала би колись реалізуватись???


мені невідповіли на питання...... Царство Боже вже прийшло???

Ви так і не навчилися користуватися функціями

Та не все виповнилося…


Палка із двома кінцями. З одного боку загально для всіх прийшло, а особисто чи до кожного, ще не прийшло.
Ну тоді треба визначити коли відбувся його початок?

Треба визначити чи святе уже ім’я Бога, чи всі уже наїлися хліба?

До речі, я теж не сприймає цієї молитви, якщо завжди треба, чи не треба моляться. Та є інші традиції на зібраннях молитвів сьогодні, коли моляться треба, чи не треба, але своїми слова, теж не сприймаю.

в дiях треба почитати, вони там мали приняти силу.
а Господь каже, що Царство Боже не в словi а в силi.

Я теж не люблю пусті балачки, але не можу зрозуміти як це відноситься до нашої теми. Ви не відповіли на запитання, ви ж самі говорили щоб задавати їх.


читав... дати вам цитату?..

Матв.6:13 І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого.
От замітив останнім часом таку різницю. Одні моляться не введи нас у випробовування, а другі не введи нас у спокусу. Кажуть грецьке слово одно. Та як для мене на українські мові це різні слова.

То як має бути правильно?

Якщо перекладати ці слова як не введи нас у спокусу, то виникає питання над котрим варто подумати: "Чи Бог уводить людину у спокусу? Чи лиш у випробування?"

У мене те питання теж виникло, бо написано "Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує".
Але за випробування теж не понятно, бо написано Пс.138:23 "Випробуй, Боже, мене", а молитва говорить " І не введи нас у випробовування"

А якщо випробування і спокуса одне слово то ще більше не можу зрозуміти, бо написано Пс.138:1 Господи, випробував Ти мене та й пізнав

Христос сам молився подібно у Гефсиманському саду. Як людина, він теж не хотів переносити ці страждання. І ми так само можемо молитися, щоб Бог не випробовував нашої віри, бо, хоча постраждати за Христа - це велика честь, проте, кожен з нас хотів би проводити свої дні на землі в мирі. Не кожен християнин хотів би постраждати за Христа не на словах. Нічого поганого немає в тому, щоб просити в Бога благословіння для нашої землі, за припинення гонінь на християн. Я думаю, ніхто з християн не хотів би бути випробуваним, як був випробуваний Йов.