Фата-моргана по калуськи: Хто наступний після Свідків Єгови?

Сам я родом з Житомирщини, зараз живу й викладаю у Феодосії, проте у зв’язку із своєю науковою діяльністю деколи буваю в Західній Україні. Нещодавно мені потрапила до рук стаття депутата міськради Калуша Богдана Сасника «Чи знаємо кому хочемо допомогти?» в газеті «Дзвони Підгір’я». Короткий зміст статті: Свідки Єгови погані бо не голосують і не воюють, а ми хороші, тому заберемо землю з-під їхньої церкви. Хай знають, де живуть! Як науковець-історик додам: аргументація і стиль статті типово «совєтський», вона розпалює релігійну ворожнечу, факти в ній – перекручено.В Криму ми завжди говоримо про Західну Україну як про взірець демократії та толерантності. А тут – така дивна стаття.

Ця тема мене дуже зацікавила, я зв’язався з деякими учасниками подій, описаних у ній, і вважаю своїм моральним обов’язком повідомити вас, дорогі мешканці Калуша, про наступне.Свідки Єгови існують в Україні близько 120 років, громада в Калуші – з 1930-х років. На даний час тільки в самому Калуші є п’ять громад. Місцеві Свідки, з метою побудувати свою культову споруду, в 1996 році зареєстрували одну громаду в обласній держадміністрації, і з часом по вул. Долинській у Калуші постав охайний Зал Царства (так у них називають свою церкву). Свідки провели благоустрій території, відремонтували сусідній майданчик. Під час будівництва Залу Царства було дотримано усіх будівельних і санітарних норм, держава прийняла його в експлуатацію, на урочистому відкритті в 2000 році були присутні співвіруючі з різних куточків України і навіть з Канади. З огляду на чинне тоді законодавство, жодна релігія у той час не могла мати у власності землю, тому церква (будинок) належить Свідкам, а землю під нею оформлено як оренду в міської влади. Нещодавно законодавство змінилося, і тепер церкви можуть не орендувати землю у влади, а мати її в постійному користуванні – це такий статус, коли земля ніби й належить громаді, але громада не може її продавати як власність, лише постійно безкоштовно користуватися.

І ось тут починається саме цікаве.Старійшини місцевої громади Свідків (так у них називають священиків), як законослухняні люди, пішли до міськради, щоби лише поміняти один папірець на інший – договір оренди земельної ділянки замінити на акт на постійне користування землею. Аж тут славні калуські депутати вирішили, що не Господь Бог, а вони створили землю і можуть забрати її з-під культової споруди Свідків, де п’ять громад Калуша двічі в тиждень проводять почергові богослужіння вже впродовж десяти років. Першого разу, на 56-й сесії, прохання Свідків переоформити землю відхилили, хоча іншій релігії, Християнам Віри Євангельської – дозволили. П’ята стаття закону про свободу совісті каже: «Усі релігії є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії щодо інших не допускається». Де не допускається? В Україні. А в Калуші – допускається. Отже Калуш – це вже не Україна?

Наступної сесії дали слово старійшині громади Свідків Єгови, Ярославу Білоголовському, аби знайти порозуміння. Один із депутатів в доволі агресивній формі негативно висловився про деякі віровчення Свідків. Його підтримали інші, викрикуючи образливі слова в бік громади. В справу втрутився міський голова, який пояснив, що релігія до землі немає нічого спільного і закликав присутніх до об’єктивного розгляду справи. У відповідь на це депутат Іваніцький сказав: «Це вороже настроєна релігія. В інших державах її не реєструють, можливо й нам потрібно буде переглянути її реєстрацію, нащо тоді їм щось дозволяти. Треба дивитись наперед».

Дісталось Свідкам і за те, що не ходять на вибори. Після цього з 32 присутніх у прийнятті рішення про передачу землі 13 проголосували за, 6 проти і 13 утримались (більшість у раді – це 26 голосів).Дозвольте коротко прокоментувати ці події. В Україні згідно з законом, можна йти на вибори, а можна і не йти. Згідно останньої статистики, більше 30% наших громадян не приймали участь у першому турі президентських виборів. Цікаво, що робити з такими людьми згідно з підходом вищезгаданого депутата? Теж забрати в них землю, городи? Скажете, маячня? Ні, це думка народного обранця. Що ж буде далі? Так, як і в радянський час, нас будуть змушувати не лише приймати участь у виборах, а й в примусовій формі вказувати за кого голосувати? До речі, якщо б закон казав, що слід йти на вибори, усі б Свідки пішли. Так вони роблять в країнах, де прихід на дільницю є обов’язковим.

Пан Сасник у згаданій мною на початку статті гордо написав, що в Росії уже ліквідовано територіальні підрозділи Свідків у Москві та Таганрозі (до речі, це напівправда, бо справа по Москві знаходиться в Європейському суді), а один депутат на сесії, як приклад для наслідування, сказав, що Свідків Єгови не реєструють в інших країнах. Чи знаєте, в яких саме? В Іраку, Ірані, Узбекистані, Північній Кореї, Туркменістані – в країнах де права людини щоденно порушують, де не діють демократичні закони, де право на життя, гласність та свободу совісті є нічим. Дорогі мешканці Калуша, ви хочете там жити? А депутати, яких ви вибрали, кажуть, що там хороші закони щодо релігійних меншин. Невже ці депутати хочуть, щоб на такі країни була схожа і Україна?

Далі у статті пан Сасник стверджує, що Свідки Єгови «відучуються самостійно мислити», що це «тоталітарна секта», і в найкращих традиціях атеїстичних лекторів радянських часів звинувачує Свідків майже в усіх смертних гріхах. Не позортеся, пане Сасник. Не полінуйтеся зібрати хоча б елементарні релігієзнавчі дані. Щоб полегшити вам працю, процитую лише один документ, «Експертний Висновок» вченої ради Національної Академії Наук України, Протокол № 6 від 27.03.2001, ст. 7, 10: «Свідки Єгови не мають нічого спільного з так званими “новітніми релігійними течіями”, “тоталітарними” чи “деструктивними сектами” (…) Їхній позитивний вплив незаперечний, оскільки вони націлені на формування здорового способу життя, підготовки молодого покоління до гармонійного сімейного життя, активного і відповідального входження в громадянське, суспільне життя». Більше інформації шукайте не в заангажованих конфесійних медіа, а в академічних наукових працях. Наприклад, Інститут філософії НАН України видав уже сім томів десятитомника «Історія релігій в Україні», де аналізується історія, віровчення, побутова практика і т.д. усіх головних релігій України. Купіть собі 6-й том «Пізній протестантизм», де третину (понад 200 сторінок) присвячено аналізу Свідків Єгови з усіх боків. І не читайте, пане Сасник, лише російські сайти православних Московського Патріархату, які дійсно, якби могли, то б закрили в Росії усі релігії, окрім своєї.

Свідки Єгови – п’ята за чисельністю релігія в Україні, третя в побожній Польщі та друга в католицькій Італії. Пане Сасник, вам куди: в Росію чи в Європу?Повертаючись до подій в сесійній залі міськради, потрібно згадати, що одним із головних аргументів депутатів було те, що Свідки Єгови нібито зруйнували дитячий майданчик біля своєї церкви, а взамін нічого не побудували. В мене складається враження, що ці депутати або не живуть у Калуші, або їздять містом автомобілями з дуже затемненими вікнами. Поруч із культовою спорудою Свідків ще з комуністичних часів стояв занедбаний агітаційний майданчик з повириваними лавками, напівзруйнованою стіною, який чимало людей використовували як, перепрошую, туалет. У згоді з рішенням калуської міськради від 16.05.2000, Свідки Єгови відремонтували те місце і привели його у нормальний стан. Сьогодні на майданчику залюбки граються діти та відпочивають дорослі. Не вірите? Підіть і подивіться. І вирішуйте самі, чи справді Свідки Єгови такі погані щодо оточуючих і наскільки добре обрані вами депутати знають стан справ у місті.

Також потрібно врахувати, що то не єдиний випадок участі Свідків в громадському житті міста. Так, в 2000 році перед проведенням великого богослужіння віруючі безкоштовно прибрали стадіон «Хімік». В цьому заході прийняли участь близько 300 членів громади, які вивезли більше 20 тон сміття та відремонтували усі лавки на стадіоні.Мешканцю Калуша пану Василю Кілестину 77 років. Ще в шкільному віці за відмову стати членом ВЛКСМ він за свої релігійні переконання як Свідок Єгови зазнавав переслідувань з боку влади. Через це закінчив тільки чотири класи і не мав змогу здобути навіть середню освіту. У 18 років пана Василя за релігійні переконання ув’язнили на 5 років; термін покарання відбував у Підмосков'ї. Звільнившись по амністії після смерті Сталіна, вже через півроку він отримав повторне ув’язнення і знов на 5 років з висилкою на 7 років в Комі АССР. Коментуючи ситуацію, що виникла зараз в Калуші, пан Василь говорить: «Приємно що міський голова ставиться неупереджено до різних релігій. І шкода що деякі депутати поводяться так як колишній комуністичний режим. Особисто я просто хочу мати ті самі права що й інші жителі Калуша».

Наступного року Україна згадуватиме сумну річницю депортації свідків Єгови, коли 8 квітня 1951 року комуністична влада вислала більше 6 тисяч Свідків Єгови з Галичини та Волині до Сибіру. Коли ми вже навчимося чогось із своєї історії?Чи подобається усім, що Свідки Єгови регулярно приходять до дому або зупиняють нас на вулиці, намагаючись прочитати вірш з Біблії? Напевно, ні. Але так само далеко не усім в Європі подобається будитися в неділю зранку від ранкового дзвону сусідньої церкви чи співу муедзина з найближчого мінарету. Проте це – плата за можливість жити в демократичному суспільстві. Суспільстві, яке толерантно ставиться до світогляду і вірувань сусідів, без різниці, чи їх є більшість, чи меншість.

Напевно, місцева громада Свідків Єгови вдячна тим 13-тьом депутатам, які змогли поглянути на питання не заангажовано і об’єктивно. Справді, не всім може подобатись віровчення громади та їх активна проповідницька діяльність. Але це не привід до порушення ст. 35 Конституції України, де сказано: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи i ритуальні обряди, вести релігійну діяльність».

Отже, шановні читачі, не дозволяйте так вільно порушувати права ваших сусідів. Бо коли сьогодні порушується право на сповідання релігії Свідків Єгови, то з часом можуть порушити і ваші права. Адже саме з таких заборон і розвивалися тоталітарні режими Гітлера, Муссоліні та Сталіна.А Свідки Єгови все одно матимуть землю в постійному користуванні під своєю церквою в Калуші. І якщо цього не дадуть їм місцеві депутати, вони, напевно, подадуть в суд на бездіяльність міськради. І однозначно його виграють. І ця судова справа стане прецедентом, яким безперечно зацікавляться учені. І потім, впродовж багатьох років, вивчаючи юриспруденцію і стосунки держави й церкви, студенти багатьох українських вишів, згадуючи місто Калуш, сміятимуться з депутатів - землевласників.Усім нам, як віруючими, так і не віруючим, потрібно вчитися проявляти толерантність до поглядів інших та намагатися розуміти тих, хто живе поряд з нами. Голландський філософ Спіноза якось сказав: «я намагався не сміятися з учинків людей, не плакати над ними, не ненавидіти їх, а зрозуміти».

Доцент Феодосійського відділення Східноукраїнського Національного університету ім. В.Даля,позаштатний працівник кафедри дослідження тоталітаризму Технічного університету в Дрездені (Німеччина),історик,Костянтин Бережко