початківець написав: Коли ти вітаєшся з тою чи іншою людиною словом "Вітаю"(привєтсвую рос.) - то значить ти вітаєш ту людину, її вчинки, поводження, поведінку. Християнин маєм бути привітним. Але ми маєм розуміти, що значить те чи інше вітання! Я сьогодні якраз про те подумав, коли вітався з одним бувшим блудником і ще з одним бувшим наркоманом. Ну, але що зробиш... так прийнято. Ми вітаємося так, як звикли. Не думаю, що мій знайомий подумав, що я вітаю його злі поступки, бо у кожного є ще щось добре.
Однак, пригадалося слово:
Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його! Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його. (2Iван.1:10)
А ще згадується: Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками, але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу. А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти! (1Кор.5:9-11)
Дизайнер написав: Ну, християни теж дуже часто поводяться погано і вчинки теж бувають у них недобрі, але ми все ж кажемо "Вітаю". Як бути з цим? Ну, звісно, що всі ми часто помиляємося і спотикаємося. Але піднявшись, йдемо далі вперед - так кожен з нас навчається, бо старається йти за Господом.
Однак, інша справа, коли християнин залишається у гріхах, і його це становище влаштовує.
Тому відповідаючи на Ваше питання виходить, що ми взагалі не повинні єднатися з тими, хто називається християнином, а є користолюбець... тобто хто намагається служити двум панам - тобто служить гріху, а ховається за християнською ширмою, іншими словами - лицемірить, лукавить. То таких не можна вітати, ані приймати до хати, навіть не їсти з ними.
А навіщо така принциповість??? Ще ап.Павло пише: Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений. Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата. (2Сол.3:14-15) А навіщо навчати? Бо ще є шанс, що він залише гріх, і душа його спасеться! Ось головний мотив чому не вітати! Не тому що так сказано, а лише для того, щоб брат засоромився і задумався, що його гріх є насправді фатальним.
І ще дуже важливо, і я би хотів звернути особливу увагу на те, що часто сучасні християни неправильно розуміють як ставитися до вилученого з церкви брата чи сестру. І дуже часто буває, що вилучають за добрі справи чи за добре слово. Як каже Христос: Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина. (Лук.6:22) Так буває у сучасних церквах, коли людей вилучають за Слово Боже, за Ім'я Христа... а одновірці відвертаються від таких, і не лише не вітаються, але й вважають, що такі не потребують жодної допомоги (навіть якщо з голоду пухнуть).
Тому я хочу наголосити, що ніколи не можна відвертатися від тих, хто був вилучений з церкви (вигнаний з синагоги). І я думаю, що навіть якщо він був вилучений за проступок, але ти знаєш, що він шкодує за скоєне, то до таких найперше потрібно ставитися як до рідного - і вітатися, і приймати в дім, і накормити.
А ігнорувати краще того, хто вважається братом, проповідує в церкві, можливо навіть має чин високий, а при цьому залишається перелюбником чи користолюбцем - з такими не варто вітатися.
А як це так відразу "не вітатися"? Чи не сприймуть вас неадекватними?
Зрозуміють вас, якщо ви зробите так, як навчав Христос: А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник! (Матв.18:15-17)
Ось так потрібно поступати, якщо ти бачиш, що брат твій перебуває у гріхах. Спочатку докорити, а якщо не послухає - тоді й буде причина не вітатися.
|
. Можливо якщо кожен з нас почне так вітатися, тоді і в містах стане прийнято так вітатися, адже кожен з нас є носієм традицій.