сатана вдає з себе ангела світла
«сам бо сатана вдає з себе ангела світла. Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми. (2Кор.11:14,15)»
«І засурмив п'ятий Ангол, і я бачив зорю, що спала із неба додолу. І їй даний був ключ від криниці безодньої. (Об.9:1)»
ключ
«Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари! А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі? Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все. (Еф.4:8-10)» Мета сходження: « Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав (1Петр.3:19)» Тому каже Христос про себе: «… маю ключі Я від смерти й від аду. (Об.1:18)» Маючи владу над смертю і адом і над безоднею Господь Ісус не потребує щоб хтось її Йому давав, чого не скажеш про того, хто «падає» з неба.
падіння
«… Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка. (Лук.10:18)» Падає той, кого скидають. «І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені. (Об.12:9)» Отже цар сарани падає з неба, в той час коли ті, хто на Божій стороні сходять. «… ангел бо Господній сходив час від часу ... (Йоан.5:4); … бачив іншого ангела - могутнього, що сходив з неба, одягнений у хмару, і райдуга над головою його, і обличчя його, як сонце, і ноги його, як стовпи огню (Откр.10:1); … побачив я іншого ангела, що сходив з неба, маючи владу велику, і земля освітлилася від слави його. (Откр.18:1); Я побачив ангела, який сходив з неба, який мав ключ від безодні і ланцюг великий у руці своїй. І схопив дракона, змія стародревнього, який є диявол і сатана, і зв'язав йоги на тисячу років… (Откр.20:1,2)»
безодня і її посланець
«І вона відімкнула криницю безодню, і дим повалив із криниці... А з диму на землю вийшла сарана, і дано їй міць, як мають міць скорпіони земні. (Об.9:2,3); І мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон! (Об.9:11)» То хто ж там замкнений? « Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня. (Юд.1:6); Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду (тартарос з грецької це темне провалля\безодня), і передав зберігати на суд… (2Петр.2:4)» І демони « благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню. (Лук.8:31)» Попри те що самі «лже-свідки» називають себе «сараною» я не буду стверджувати цього бо, власне, істоти які виходять з диму є демони. Проте не заперечую духовну спорідненість злих сил – лжеіменних свідків та демонічної сарани. Адже батько в них один, як і написано: «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. (Iван.8:44)» і «мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон! (Об.9:11)» Як в сатани, так і посланця безодні є спільна характерна риса це – знищення, погублення, душогубство…смерть. Не дивно, що попущенно сатані бути виконавцем промислу Божого. Писання дає нам приклади цьому. Як то: «А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його. І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так. І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим? А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так! А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре... (2Хр.18:18-22)»
Компанія в якій «свідки» знайшли себе вдало підкреслює суть і мету їхньої «організації», і мета ця є – богоборство. Але подивимось хто виходить з безодні: «… звірина, що з безодні виходить… (Об.11:7); Звірина … має вийти з безодні і піде вона на погибель (Об.17:8)» «Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка? Хіба може, брати мої, фігове дерево родити оливки, або виноград фіги? Солодка вода не тече з солонця. (Як.3:11,12)» І Господь Ісус Христос не потребує щоб хтось відкрив безодню і випустив Його на свободу! То хто ж тоді прагне цього? Він – отой «… беззаконник, призначений на погибель, що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме. (2Сол.2:3,4); І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу. (Дан.7:25); І їй (звірині) дано уста, що говорили зухвале та богозневажне. І їй дано владу діяти сорок два місяці. І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога, щоб богозневажати Ім'я Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе. І їй дано провадити війну зо святими, та їх перемогти. І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом. І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, заколеного від закладин світу. (Об.13:5-8)» і «… той беззаконник, що його Господь Ісус заб'є Духом уст Своїх і знищить з'явленням приходу Свого. (2Сол.2:8)».
шеол, аваддон, смерть
В Писаннях до слова «шеол» є тотожне поняття «аваддон». В цих віршах вони стоять в одному ряді: «Голий шеол перед Ним, і нема покриття аваддону. (Йов.26:6); шеол й аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських! (Пр.15:11)» А тут ще цікавіше, бо синонімом до «аваддон» виступає «смерть»: «аваддон і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї (мудрість) лиш чутку! (Йов.28:22)» Доречно зупинитись і розважити про мудрість. «Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть… (Лук.11:49)» і паралельне місце: «…Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все. І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів…(Еф.4:10,11)» Ще чітке визначення Хто є мудрість: «А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням, щоб було, як написано: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом! (1Кор.1:30,31)» Висновок однозначний: Ісус Христос є прямим антиподом посланцю безодні – аваддону!
Тож воскликнім разом з псалмоспівцем: «Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?» (Пс.87:12)»
PS. лжеіменним свідкам
«Через те, що ви кажете: «Зо смертю ми союз уклали, вчинили ми з Шеолом угоду; коли бич згубний пройде, нас не досягне, бо ми з брехні зробили собі сховок, з неправди -захист» - тому так Господь Бог каже: «Ось я кладу в основу камінь на Сіоні, випробуваний камінь, наріжний, цінний, закладений міцно; хто вірує, не похитнеться. За мірило я візьму правило, за висок - справедливість. Град змете сховок брехні, і захист води змиють. Скасований буде союз ваш із смертю, і ваша угода з Шеолом не встоїться, і коли бич згубний пройде, він вас розшматує. Раз-у-раз, як буде проходити, він вас захопить; а буде проходити він щоранку, вдень і вночі. Єдино страх навчить вас.» (Іс.28:15-19)
|
