Це одне з заблублуджень харизматів. Я вже доводив вище, що ті хто постійно твердять "я - спасенний", насправді не спасенні. Тверду віру потрібно мати у Слово Боже, а не у свої поняття, видаючи бажане за дійсне.

А Слово Боже говорить: А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений! (Матв.24:13)

А якщо віри у те, що спасенний немає уже на початку? Якщо ти не впевнений що спасенний, або навіть впевнений що неспасенний, як ти можеш проповідувати спасіння іншим людям? Лиш люди, котрі не знають Христа, кажуть, що головне - це добро робити, не чинити гріха, а там видно буде (куди нас Бог оприділить).

Дивує, де ж ти набрався таких харизматичних поглядів?
Про яку віру ти говориш? Як можна вірити в те, що спасенний??? Це не віра, а самонавіювання або марновірство. Вірити треба Богу та в Його Слово, і надіятися на спасіння.

І що ми повинні проповідувати? Яке спасіння? Де так написано?
Проповідувати треба Христа розп'ятого, Євангелію, Слово Боже, покаяння, хрещення тощо.

А поки ми живемо, то повинні мати надію на спасіння, як писав апостол Петро:
А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом.
І апостол Павло писав, що ми повинні мати надію на спасіння, яке ми очікуємо з терпеливістю: Надією бо ми спаслися(рос. Ибо мы спасены в надежде.). Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
А ще до филип'ян ап.Павло писав: Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння. (Фил.2:12)

А тебе не дивує, чому Павло написав "надією ми спаслися"? Тобто це означає, що спасіння уже закінчена (здобута) подія. Чи Павло теж був харизматом? До речі, з чого ти взяв, що це харизматична позиція? Звичайно, що надією ми живемо, і що не бачимо ми спасіння, бо у нас на чолі немає печатки "спасенний", та й живемо ми ще у тілі, тобто спасіння наше уже здобуте, але ще не звершилося. Тут є ступінь нашої віри в спасіня, тобто в Слово Боже. Є три різних види віри: мертва, жива та досконала.
Мертва віра - це така як ти пишеш: надіюсь на спасіння, та хто його знає чи отримаю його;
Жива віра - я впевнений, що буду спасенний;
Досконала віра - я вже спасенний.
Апостол Павло радить нам мати досконалу віру, таку ж і він сам мав.

Цікаво ти написав!
А ти можеж по всіх трьох пунктах дати підверження з Біблії?

Людина яка почула Добру Звістку, зупинилась на своїй грішній дорозі, покаялась, навернулась до Бога, омилась Святою Кровя Ісуса Христа Господа і Спасителя в Якому тілесно живе вся повнота Божества - отримує народження згори, стає новим сторінням: "Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!"(2Кор 5:17). Між нею вчорашньою і сьогоднішньою - ПРІРВА. Такій людині непотрібно розмірковувати спасена вана, чи ні, така людина ЗНАЄ що вона ОТРИМАЛА спасіння, і їй потрібно лиш пройти залишок свого земного шляху тримаючись Ісуса Христа з твердою вірою що Він ніколи не залишить її і нікому не дозволить відібрати у неї це спасіння, якщо тільки вона сама ним не знехтує, і не покине (свідомо) свого Викупителя. Чому я так думаю? Тому що написано: "Бо дорого куплені ви..."(1Кор 6:20). Сонячнику, нехай цьог не розуміють номінальні чи СЄ, це не дивно, причина у них схоже одна - вони мають власну праведність, праведність що заступає праведніть Божу, через це й не мають спасаючої віри,віри що й дарує це спасіння, але ж ти це розуміти повинен добре. Можливо, Сонячнику, тоді коли для тебе засяють ці слова:"БО ДОРОГО КУПЛЕНІ ВИ...", то тоді до тебе прийде правильне розуміння цього питання.

Почиталі,подумала і задала собі питання-чи спасенна я?Чесно кажучи,багато в чому я згідна з Сонячником і,здається,правильно зрозуміла його думку.Я теж ніколи не скажу,що я свята,праведна,правильна і т.д.Так,я знаю,що Ісус приніс себе в жертву,щоб спасти нас від гріха і дати життя вічне.Мені якось здається що спасенні це ті,зщо вже в раю.Так Господь простив мені мої гріхи і прощає,ВІН любить мене я знаю,Він чує-я відчуваю.Звичайно ж ,я дужехочу бути спасенною.І я буду молитись про це і робити чим побільше можливого для цього.

О,Борисе....ВАші слова змусили задуматись. Ви вважаєте,що ми спокійно можемо називати себе спасенними(ХРистияни тобто).!!

Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?
А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви. (Ів.14:1-3)
Вільний Вітер, спокійно покладись на Господа і Його помазання і воно навчить тебе всьому, потрібен лиш час.

Я не сприймаю Біблію як катехизес законів та правил. Я чув один проповідник про це казав і я з цим згоден.

Так, якщо наш спокій спирається на Слово Боже і Його милість, а не на свої заслуги! Бо не можемо ми докласти лепти до того, що для нас зробив Христос! Ті, хто спасенні, вони спасенні уже, і для таких вічність уже почалася з Христом, бо вічність починається не після нашої тілесної смерті, а після народження згори, бо все, що народилося з тіла - тлінне, а що народилося від Духа - вічне. І написано, що Царство Боже всередині вас, тобто ми, спасенні, уже перебуваємо у Божому Царстві з Христом і повіки з Ним будемо!

Амінь!

Це приклад того, що значить будувати свій дім не на Слові Божому, а на піску. Борис написав грамотно (на жаль, мало хто це розуміє). Я у цьому частково згоден: отримане спасіння не втратиш, якщо будеш триматися Ісуса Христа.
Але горе тому, хто не отримав спасіння, але потішає себе уявним спасінням. І саме це дуже поширене явище в християнських церквах. Я часто чув проповіді, коли проповідник замість того, щоб закликати людей до покаяння, заспокоює їх словами "ми спасенні". І я знаю багато таких випадків, коли ті проповідники, які кричали "я спасенний!", пізніше відпадали від благодаті, потопаючи в блуді та інших гріхах.

Ми повинні розуміти, що наше духовне народження - це лише початок випробувань і важкої дороги, це початок духовної війни. І не дарма апостоли застерігали: Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого. (1Петра 5:8)

І не будьмо марновірними. Віра без діл мертва. Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть. (Рим.2:13)

Тепер згадаймо, кому Господь скаже "Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!" (Матв.7:23). Таку відповідь почують саме ті, хто запевняв себе, що він спасенний, хто пророкував, хто чуда великі робив іменем Господнім.
А ті, хто почують слова "Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу", будуть дивуватися тому: "Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?" (Матв.25)

Тому я хочу звернути увагу на те, що є різниця між тими, хто вважає себе спасенним, але таким не є, і хто не вважає себе спасенним, але має спасіння. Бо хто себе оправдує - того Бог не оправдає, а хто себе осуджує, того Бог оправдає. І хочу закінчити словами апостола Павла:
Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі. (Фил.3:13)

Хлопці та дівчата не тіште себе передчасно,та не будьте самовпевненими.Ви ж християни,то й послухайте слів свого Господа.Мт 10:22;24:13-А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.Надіюсь то для вас не пустий звук.Тому навіщо обговорювати те про що чітко та однозначно НАПИСАНО.Чи вашою метою в розмові є сама розмова і все.Лише після того як попадети десь там у небо,то й тоді про це поговорите. Ну ви даєте!!

Читаємо далі: Противтесь йому твердою вірою. І перед тим: Отож покоріться під сильну Божу руку, щоб Він вас свого часу повищив. Покладіть ви на Нього всю вашу журбу, бо Він опікається вами!

Читаємо наступну главу цього ж листа: А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, що вони під Законом, щоб замкнути всякі уста, й щоб став увесь світ винний Богові. Бо жодне тіло ділами Закону не виправдяється перед Ним, - Законом бо гріх пізнається. ... Отож ми визнаємо, що людина оправдується вірою, - без діл Закону. Тож покажімо діла віри, а не Закону!
Як можна мати спасіння, але не вважати себе спасенним? Якщо ти так вважаєш, то ти лукавиш, бо говориш, що неспасенний, а сам потайки думаєш, що спасенний. А якщо ти дійсно вважаєш себе неспасенним, то покайся і прийми спасіння!

Хіба я себе оправдую? Або хіба я хвалю себе своїм спасінням? Зовсім ні! Бо ж спасіння не від діл, щоб ніхто не хвалився! А вся слава і похвала нашому Господу, який будучи праведним і перед Богом і перед Законом, поклав себе в жертву за наші гріхи, щоб хто ввірую в Нього - не загинув, але мав життя вічне! Отож не кладіть надії на виконання діл Закону, але краще осудіть себе і визнайте себе винним перед Богом та прийміть благодать нашого Господа Ісуса Христа. А хто спасенний - той знає, що спасенний через ласку нашого Господа, а не через свої заслуги!