Джерело
https://forum.jerelo.info/

Чому люди бувають самотніми?
https://forum.jerelo.info/viewtopic.php?t=121		 Сторінка 4 з 5
Вікуся [ 29 квітня 2008, 10:46 ]  Re:
А по-друге:ти можеш помилятися!І твоє вирішення може підходити під ті обставини! А по-третє:якщо мені не зраджує память - апостол Павло пише, що дорікати треба, якщо брат грішить на смерть! А близька людина може з любоввю постійно "пиляти" тебе, бо вважатиме, що а)через неї говорить Бог, б) вона ж близька і може це сказати, в)вважає, що ти від цього змінишся!!!(може бути будь-яка причина окремо :) )
Вікуся [ 30 квітня 2008, 12:34 ]  Re:
маленька написав:
Я частково знаю, що таке самотність

- це коли немає з ким поділитися своїми проблемами:(:(

Ісус саме на це і чекає, щоб ти з ними звернулася(-вся) до Нього. Він найкраще заспокоїть і дасть пораду :!: :!: :!:
Вікуся [ 01 травня 2008, 13:04 ]  Re: Re:
Я не хотіла, щоб мене неправильно зрозуміли, довіряти можна, але не будь-де, будь-кому і не будь-що. Мати мудрість "одним словом", і краще виливати своє серце перед Богом :)
Братик [ 07 травня 2008, 17:04 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
Самотність - це незадоволена потреба в спілкуванні, тобто брак спілкування. Чому так відбувається? Адже не на безлюдному острові ми живем. Кругом купа людей, і всі (багато) мають брак в спілкуванні. Чи не здається це дивним? А причина в гордості та лицемірстві: кожен намагається виглядати щасливішим та соціально вищим ніж є насправді. В Америці прийнято вітатися "як справи?", або "Як життя?". Питання дуже добрі, але відповіді на них рідко бувають щирими, як правило завжди одна відповідь - "Чудово!", "Дуже добре", "Прекрасно". Від нього, можливо, жінка пішла, або мав скандал дома, але всеодно скаже, що у нього все добре. Чому? Тому що та людина яка питається про його справи, теж не бажає вислухати його проблеми.
Причина: люди спілкуються на різних хвилях (частотах). Кожна людина відчуває симпатію, якщо люди перебувають на одній хвилі (відповідність характерів, темпераменту, соціальний статус), то вони відчувають симпатію одне до одного, спілкування буде комфортним та щирим.
Часто люди чекають від іншого ініціативу в спілкуванні. Наприклад, іде дівчина навпроти, але навіть не подивиться у вічі, але прислуховується привітаюся я до неї чи ні. А потім розводить розмови що я до неї навіть не привітався. Сестри, будьте простішими, боїтеся першими привітатися, то хоча б підніміть голову. Невже корона спаде з голови?
Промінчик [ 07 березня 2012, 21:08 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
Братик написав:
Часто люди чекають від іншого ініціативу в спілкуванні. Наприклад, іде дівчина навпроти, але навіть не подивиться у вічі, але прислуховується привітаюся я до неї чи ні. А потім розводить розмови що я до неї навіть не привітався. Сестри, будьте простішими, боїтеся першими привітатися, то хоча б підніміть голову. Невже корона спаде з голови?

Такий вже жіночий недолік :lol: :lol: Я й сама майже ніколи невітаюся до хлопців першою :D :D Такщо братики мусите першими вітаться :lol:
Сонячник [ 07 березня 2012, 23:50 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
Дуже часто можна почути як хтось ображається на непривітність. Бути привітним - це наш обов'язок.
А раб Господній повинен... бути привітним до всіх... (2Тим.2:24)

Це значить, що християнин повинен завжди вітатися першим, а не чекати коли хтось привітається.

Якщо ми вітаємося з усіма, то й з нами всі вітаються. Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки. (Матв.7:12)

Тому християнин і не буває самотнім, якщо тільки його не вкинуть у в'язницю.
Підсніжник [ 09 березня 2012, 14:27 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
Промінчик написав:
Братик написав:
Часто люди чекають від іншого ініціативу в спілкуванні. Наприклад, іде дівчина навпроти, але навіть не подивиться у вічі, але прислуховується привітаюся я до неї чи ні. А потім розводить розмови що я до неї навіть не привітався. Сестри, будьте простішими, боїтеся першими привітатися, то хоча б підніміть голову. Невже корона спаде з голови?

Такий вже жіночий недолік :lol: :lol: Я й сама майже ніколи невітаюся до хлопців першою :D :D Такщо братики мусите першими вітаться :lol:

Так, це недолік і він може змінювати забарвлення від надмірної сором`язливості до показної гордості. Врешті -решт привітатися це ж не в коханні зізнатися ;) А просто бути привітною з усіма однаково.
taras15 [ 02 січня 2014, 23:59 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
Мушу зізнатися (хоч тут на форумі це можу робити), що я теж відчуваю самотність. Я завжди дякую Богові, що тільки Йому я можу відкрити серце і вилити душу, і Він Єдиний, Хто мене зрозуміє. Але я б хотів також мати друзів з людей, яким би міг також відкритися, поспілкуватися. Я розумію, що проблема в мені, чи то надто сором*язливий чи ще щось (сподіваюсь це не гордість, бо я до всіх стараюсь добре відноситись і бути привітним).
Серед віруючої молоді не маю друзів (серед невіруючих тим більше, є товариші по навчанню, є сусіди, але не більше). Звичайно, з всіма вітаюсь, перекидуюсь загальним фразами, типу "Привіт, як справи" і тому подібне, але не більше. Сумно стає від того... Не знаю, чого я тут це пишу, мабуть, що ніде і нікому не можу цього сказати :(
Богуслав [ 03 січня 2014, 21:49 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
taras15 написав:
Мушу зізнатися (хоч тут на форумі це можу робити), що я теж відчуваю самотність. Я завжди дякую Богові, що тільки Йому я можу відкрити серце і вилити душу, і Він Єдиний, Хто мене зрозуміє. Але я б хотів також мати друзів з людей, яким би міг також відкритися, поспілкуватися. Я розумію, що проблема в мені, чи то надто сором*язливий чи ще щось (сподіваюсь це не гордість, бо я до всіх стараюсь добре відноситись і бути привітним).
Серед віруючої молоді не маю друзів (серед невіруючих тим більше, є товариші по навчанню, є сусіди, але не більше). Звичайно, з всіма вітаюсь, перекидуюсь загальним фразами, типу "Привіт, як справи" і тому подібне, але не більше. Сумно стає від того... Не знаю, чого я тут це пишу, мабуть, що ніде і нікому не можу цього сказати :(

Брат taras15, мені знайомий стан твоєї душі, щось подібне пережив і я, свого часу, а все це почало відбуватись зі мною тоді, коли я почав зближатись до Господа. Чим ближче я був до Нього, чим більше я розумів Його Слово, тим більше я віддалявся від світу, тим менше мене розуміли, не тільки невіруючі, а й багато одновірців.
(Мт.10:22) І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.
А на рохунок друзів, помолись і попроси Господа, Він зведе з однодумцями.
taras15 [ 04 січня 2014, 14:27 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
Дякую брате Богуслав за розуміння.
А мені, здається, навпаки зі мною, що я не росту духовно, а вже деякий час тупцяюся на місці, що молодь далеко попереду... Що я ніби, як фарисей, туди не йду, всяких смішок не люблю, того не можна і тд.
Звичайно, молюся до Бога, щоб дав мені справжніх друзів, щоб міг поділитися з ними напр. чимось із Слова Божого, признатися в якихось прогріхах, як Біблія пише. Щоб друзі були не задля вигоди, чи щоб плітки якісь пускати, а щоб були щирі і не зрадливі. Як пише Біблія: кликали Господа від чистого серця.
Богуслав [ 04 січня 2014, 16:52 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
taras15, ріст посадженої рослинки в землі, ми зразу не видимо, бо спочатку росте і зміцняється її не видима частина – коренева система, аж пізніше проходить видимий ріст наземної частини. Аналогічно відбувається і з народженою з гори людиною, спочатку проходить укорінення і зміцнення її невидимої духовної частини, а пізніше проходить зріст, видимої тілесної (не фізичної) і душевної її складової.
А на рахунок молитви до Бога, у нас (себе не виключаю) є в основному дві грубі помилки:
1. Можемо поступити як Ісус Навин з гівонітянами – не спитавши у Бога, про цю, чи іншу річ.
2. А спитавши мажемо поступити як Саул – недочекатись відповіді.
Сонячник [ 08 січня 2014, 03:00 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
taras15 написав:
я теж відчуваю самотність. Я завжди дякую Богові, що тільки Йому я можу відкрити серце і вилити душу, і Він Єдиний, Хто мене зрозуміє. Але я б хотів також мати друзів з людей, яким би міг також відкритися, поспілкуватися... Що я ніби, як фарисей, туди не йду, всяких смішок не люблю, того не можна і тд...
Звичайно, молюся до Бога, щоб дав мені справжніх друзів, щоб міг поділитися з ними напр. чимось із Слова Божого, признатися в якихось прогріхах, як Біблія пише.

Знаєш, дивлячись довкола, часом віруючому здається, що він сам один залишився вірним Богові і Його заповідям. Подібно було з Іллєю: лишився я сам, і шукають моєї душі. Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили. (Рим.11:3-4)
Такою є вузька путь кожного християнина. Неможливо йти вузькою дорогою з натовпом християн. На цій дорозі лише я і Христос, і так кожен мусить дивитися лише на Христа, щоб пройти цей путь. Є широка дорога, де можна знайти багато друзів-християн, але якщо триматися тих друзів, то можна відійти від тої стежини, яку проклав Ісус Христос.
Taj [ 10 січня 2014, 17:54 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
Хороша змістовна тема, а запитання в опитуванні - неправильні, некоректні, однобокі, в яких взагалі немає правильної відповіді.
taras15 [ 10 січня 2014, 22:59 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
За останні дні, мені Бог через проповіді показав і я зрозумів, що немає такого Друга, як Ісус Христос. Ти ніколи з Ним не будеш самотнім, Він ніколи не зрадить і все розуміє. "Він залишається вірним, навіть коли ми невірні". Слава Йому!
Я сьогодні читав ЄГ, і там в одному листі йшлося, що колись в Америці один брат казав, що надходять часи, що віруючі, які дійсно йдуть за Ісусом Христом будуть поодинокими (як і Соняшник писав) і наводив Пс. 102:6-7 "Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн! Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі... "
п.с. ще до того всього в неділю мене запрошують в гості деякі з молоді! Господь і тут помагає, але не знаю чи йти чи не йти, можете сміятися, але я таки "дикун" :( (то скиглю, що друзів немає, а коли вони починають з"являтися, то я сам цього уникаю, я знаю, я винуватий)
Taj [ 11 січня 2014, 08:38 ]  Re: Чому люди бувають самотніми?
Саме це, власне, я і мав на увазі, брате Тарасе. Самотність - це добра ознака духовного зросту, якщо при цьому хочеться спілкуватися з Христом, з Ним ділитися своїми переживаннями, думками. В цьому випадку людина не буде почуватися самотньою, хоча зі сторони може виглядати як "дикун".
Не так часто можна знайти друзів, які будуть духовною підтримкою, які будуть на тому ж духовному рівні, які здатні будуть зрозуміти твоє прагнення до усамітнення на єдині з Богом, бо й самі через це проходили. Ціна такого друга - вище золота.

Коли душа прагне до усамітнення - не хочеться спілкуватися з такою молоддю, яка шукає розваг, веселощів і пустоти - це дуже добре. Адже часто такі "гості" перетворюються у звичайну світську вечеринку, яка опустошає душу - тому прислухайся до голосу Духа Святого, який не дає тобі бажання туди йти - інакше будеш винним перед Богом. Це важко зрозуміти сучасній християнській молоді, ДВБ (дітям віруючих батьків), які часто не пізнали живого Бога.

Це нормально, коли ти уникаєш таких друзів - вони до добра не доведуть, якщо наслідком спілкування з ними душа стає порожньою. Це ти відчуваєш духом, але не можеш збагнути розумом - як це так, я просив Бога, щоб Він дав мені друзів, Він мені дає, а я їх уникаю.
Прислухайся до голосу Духа Святого - ніколи не помилишся. Прийде час - ти зустрінеш друга, якого "полюбиш як свою душу", бо він буде мати такі ж духовні переживання, як і ти, буде шукати Христа на самоті (як робив і сам Христос, віддаляючись у пустельні місця)
Сторінка 4 з 5 Часовий пояс UTC + 2 годин