залежність є коли проводиш весь час за іграми, ходіння по менш моральних сайтах тощо.

Скажи мені, шановний, де більша залежність? Там де Богослужіння сім раз на тиждень (православіє) чи там, де служіння 1 чи 2 рази на тиждень дає право називати себе "посольством" (неопятидесятничество)
Якщо питання офтоп, прошу виділити в окрему тему.

Мабуть там де сім раз: кожного дня - це вже залежність...

Залежність - це тоді, коли людина, не прикладаючи особливих зусиль, не може перестати щось чинити, зупинитися у чомусь (перестати пити алкоголь, вживати наркотики, не заходити в інтернет тощо). Що стосується богослужінь, то тут вже навпаки - для того, щоби піти на богослужіння - треба прикласти зусилля. Якщо людина здатна 7 раз на тиждень пожертвувати своїм часом заради Господа і прикласти зусилля, для того, щоби піти на служіння - це не залежність, а свідоме життя християнина, яке повинно бути жертовним.
Отже, залежність - це плисти за течією, не прикладаючи зусиль, і при цьому вбивати час, наносити шкоду своєму здоровю тощо.

Дякую за пояснення

^)

Справа в тому, що в сучасному світі, все стало залежним від інтернета. Зокрема, мій побут дуже залежний від інтернета: через інтернет я купую товари, оплачую рахунки, управляю фінансами на банкових рахунках. Інтернет дуже полегшує життя, економить багато часу та грошей. Наприклад, якщо раніше щоб почитати новини ми мусіли виписувати газети або іти в кіоск і купувати газету, то тепер значно оперативніше ми маємо новини безкоштовно. Ми економимо на поїздках в магазини, бо тепер можна купувати не виходячи з дому. Зрештою, ми економимо на поштових марках, оплачуючи рахунки. Тобто залежність від інтернета велика, але це полегшує нам життя і це добре. Так само як і залежність від бензину, автомобілів, електрики і т.д. Проблеми, породжені інтернетом є, але це нормально. Якщо хтось занадто багато часу віддає інтернету (хоча правильне користування інтернетом, навпаки, заощаджує нам час) то тут проблема в цій людині, а не в інтернеті.

Так тут мова йшла не про те, яку нам користь приносить Інтернет (звісно, Інтернет є багато чим корисний). Але мова про те, що в певній мірі Інтернет (телевізор тощо) є джерелом розваг, а розваги з'їдають багато часу. Тобто Інтернет як і телевізор є такою собі пасткою лукавого, у яку попадають чимало віруючих так, що вже не вистачає часу на освячення.

Але я згоден, що у будь-які пастки (як от Інтернет) люди попадають не тому що пастка така, а тому що не боялися Бога.