До Свята. Ми знаходимо місця з Писання, де люди не одразу після хрещення отримували Святого Духа, а через деякий час. Я не згідний з цитатою:

Вибач, якщо я не правильно тебе зрозумів. Тоді уточни.

Так, в Писанні згадується єдиний такий випадок в домі сотника Корнілія, який ти процитував.
Це слід розглядати як виключення, як особлий Божий знак для Петра і першої Єрусалимської Церкви за тогочасних обставин. Він був потрібний для того, щоб засвідчити про можливість навернення і хрещення необрізаних язичників. Бо з приводу того були сумніви серед християн- іудеїв.


Так, є такі місця. Але зверни увагу чому люди не одразу отримували Святого Духа. Тому що їм стихійно проповідували євангелісти, Пилип зокрема, а не апостоли. Пилип не мав апостольського чи пресвітерського служіння і не міг закликати Святого Духа на новоохрещених, через рукопокладання. Він міг їх лише похрестити водою, а потім приходили апостоли і доповнювали це хрещення, та зорганізовували новоохрещених у Церкву.

Звичайний порядок входження в Церкву описано в Діяннях, розділ 2 (про що вже згадувалось) та 19.

Тоді в мене запитання: Звідки ти знаєш чи людина може закликати Святого Духа чи ні?

Крім того, ми знаємо з Писання, що Дух Святий зливався не лише через рукопокладання. І чомусь, коли людина народжувалася від Духа, про це знали не лише новороджений, а й окружаючі люди.

Сьогодні же, я чув, поширюється таке лжевчення, що кожен християнин повинен собі внушати, що він вже є хрещений Духом Святим. Через це обмануті християни ніколи не проситимуть Духа Святого, а отже ніколи не стануть повноцінними членами Церви Христової через своє невірство (або марновірство) .

Служіння єпископа-пресвітера передбачає, що він очолює Церковне зібрання. І тому під час хрещення – прийому нового члена він кладе руку на голову новоохрещеного від імені всієї Церкви промовляє молитву-закликання Святого Духа.
Для прикладу наведу одну з таких древніх молитов: „Господи Боже, який порахував рабів Твоїх достойними прощення гріхів через купіль відродження, зроби їх достойними сповнитись Твоїм Святим Духом і пошли їм благодать, щоб вони могли служити Тобі згідно Твоєї волі, бо Тобі слава, Отцю і Сину і Св.Духу у святій Церкві нині і повсяк час і на вікі віків. Амінь” (за єпископом Іполитом Римським, 170-237рр.)


Ну звичайно знали, адже прийом нового члена відбувається в присутності всієї місцевої Церкви.

Svjat, знали про хрещення Духом не тому, що новонародженого приймали в Церкву, а тому й приймали, бо хрещених Духом Святим супроводжували відповідні ознаки. Це були такі ознаки, які не викликали сумнівів про те, що людина народжена згори. Я думаю, що тою ознакою були - різні мови, як написано: А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати! (Дiї.19:6)
Якщо водне хрещення є обрядовим (його здійснює Божий посланець), то духовне хрещення здійснюється за волею Ісуса Христа, бо Він є хрестящий Духом Святим.
Тому я переконаний, що для хрещення Духом Святим не достатньо зверщити обряд рукопокладання і читання молитви. Але сам Христос дає живої води кожному, хто її прагне.
Тому, перш за все, кожен хто хоче стати членом Церкви Христової, повинен возжаждати Духа Святого, просити благодать в Імя Ісуса Христа і дати обіцянку служити Господу через водне хрещення. А якщо Господь хрестить Духом Святим, то той матиме Духа Святого в собі, той матиме завдаток спасіння, через що зможе спастися, якщо буде перебувати і зростати в благодаті Божій.

Сонячник, твій коментар спонукає рухатись далі в нашому дослідженні, щоб ми «змогли пізнати разом з усіма святими, яка то ширина й довжина і яка то висота і глибина;(Еф.3.18)»


Що значить водне хрещення є обрядовим? Ти хочеш сказати, що Ісус Христос, не бере ніякої участі у здійсненні водного хрещення?

Звідки в тебе така думка взялась? Ти що ніколи не чув, щоб в Церкву приймали людей, які не мали дара мов після хрещення Духом?
Так, в Писанні дійсно у більшості випадках після сходження Святого Духа люди одержували дар мов. На то напевне були свої особливі причини. Але це зовсім не означає, що дар мов є обов’язковою ознакою хрещення Духом.
Основною ознакою того що людина народженна згори є плоди Духа, які проявляються в її житті.

Свят, я би просив тебе по Слову Божому обгрунтувати дану думку. Я не знаходжу підтвердження такої практики в Писанні.

А молитва, яку ти зацитував як на мене взагалі єретична.

Ні, будь-який християнський обряд без присутності Ісуса Христа - не має змісту. Але мова йде про те, що будь-які Божі обрядові настанови виконуються нами по вірі, по волі нашій... а для духовного хрещення одного нашого бажання не достатньо, бо на це мусить бути воля Божа, як написано, що лише смиренним Бог дає благодать!

В церкву то приймають люди, а в Церкву Христову приймає лише Христос.
Згоден, що дари Духа Святого, зокрема дар різних мов, що для вияснення, даються не всім духовно хрещеним! Але кожен, хто хрещений Духом Святим, має в собі завдаток Духа, який допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями. Рим.8:26
Тобто кожен хто народжений згори, хто має Духа Христового, не може угашати молитву Святого Духа, бо Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений.
Згоден також, що основною ознакою (а точніше наслідком) того, що людина народжена згори є плоди Духа, які проявляються в її житті!

Браття, відносно плодів духа, то це плоди духа нашого, людського.

Так, справді, я згоден з тобою Тарасе. Це плоди духа нашого, якщо ми ходимо за духом. Бо ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові. А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його. (Рим.8:9)
Тобто кожен, хто хрещений Духом Святим і в кому пробуває Дух Святий, той як правило ходить за духом, бо думає про духовні речі як догодити Богові, а не власному череву.

Очевидно, що хто не народжений згори, у того дух мертвий, і той живе за тілом, а народжена згори людина може ходити як за тілом так і за духом.

Попрошу відразу вказувати в чому єретичність, бо це занадто серйозне слово, щоб ним кидатись просто так.

Як у духовному, так і у водному хрещенні бере участь і людська, і Божа воля. Щоб це з’ясувати, розгляньмо глибше суть водного хрещення.

„Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?
Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.
Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,
знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха, бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!” (Рим.6: 4-7)
Отже, хрещення здійснюється по подобі і за образом смерті і воскресіння Христа. Як ми помираємо подобою Його смерті? І як ми воскресаємо подобою Його воскресіння? Чому це – і тільки це – є умовою вступу в нове життя в Ньому і з Ним?
Ми помираємо для гріха (помираємо подобою Його смерті) і воскресаємо для нового життя (воскресаємо подобою Його воскресіння) з одного боку по нашій вірі і розкаянню, а з другого боку це помирання і воскресіння є благодатним даром Божим.
Вірувати у Христа означає і завжди означало не тільки визнавати Його, не тільки одержувати від Нього, але передусім віддатись Йому. Не можливо вірувати у Нього і не прийняти Його віру як свою віру, Його любов як свою любов, Його волю як свою волю.
Неможливо бути з Богом не бажаючи спочатку померти для гріха (як і Він помер знищивши остаточно наслідки гріха) і воскреснути для нового життя з Ним. Це бажання народжується з нашої віри. По суті віра і є це бажання. Це підтверджують і слова ап. Павла: „ви померли, і життя ваше заховане із Христом в Бозі” (Кол. 3, 3).
Отже водне хрещення полягає в наступному:
рішучий акт віри і Божественний відгук на нього, виконання одного іншим. Віра, виражена у вигляді бажання, робить хрещення можливим, оскільки без віри воно б носило магічний характер- було б зовнішнім актом, що порушує людську волю. Але тільки Бог, відповідаючи на віру, реалізує цю можливість, робить її тим, чого бажає віра: благодатною смертю і воскресінням з Христом. Тільки по вільній і повновладній Божій благодаті ми знаємо, говорячи словами богослова Григорія Ниського, що „ця вода є істино для нас гроб, і мати..”

Можливо я не вдало виразився. Я мав на увазі саме Церкву Христову.

Тобто, ти погоджуєшся, що дар мов не є обов’язково ознакою хрещення Святим Духом?

Svjat, кожен, хто хрещений Духом Святим, може молитися не сам від себе (не своїм розумом), а Духом Святим - тобто іншою мовою! Це є тою видимою для інших ознакою хрещення Духом Святим.

Але є ще дари Духа Святого, в т.ч. дар різних мов (переважно для вияснення - а це окремий дар, який служить для збудування Церкви). Ми це вже обговорювали у групі "пятдесятників".