Пригадався ще один випадок з життя. Коли я була малою, дуже любила співати і мріяла навчитися грати на фортепіано. Але на той час безплатної музичної школи у нашому місті не було. Мама мене багато разів водила по різних музичних школах, про які вдалося почути, але ніде не було такої ціни, щоб вона могла оплатити моє навчання. Довелося мені змиритися з цим. Але одного разу, після дитячої конференції, де грав дитячий оркестр, я знову загорілася бажанням навчитися грати на якомусь інструменті. І тоді я щиро звернулася до Бога " Господи, якщо є Твоя воля, зроби так, щоб я хоч трошки навчилася грати на будь якому інструменті. " і після того я зовсім заспокоїлась. Правда довгий час я ще брала різні нотні збірники і старалася сама зрозуміти, як то по нотах можна навчитися співати. У школі в нас майже не було музики(а де вона і зараз є?), але мені вдалося дізнатися, що є різні тривалості нот і я вже знала, що якщо ціла нота, то треба довго протягувати звук, якщо половинна - менше і т. д. Потім брала ті нотні збірнички, які були вдома(бо мама ще надіялась, що я буду грати і купила мені кілька) дивилася на ноти і пробувала співати спочатку ті пісеньки, які знала, потім не знаючи назви ноти, але запам'ятавши на якій вона лінійці має бути. Відкривала іншу пісеньку "мугикала" собі ту "ноту" і підставляла в іншу незнайому пісеньку. Словом так, я придумала мелодію до однієї пісеньки. Згодом у мами з'явився перший мобільний телефон, тепер було легше, бо там була така функція як "Композитор", і можна було набирати ноти. Я набрала ноти тієї пісеньки, мелодію якої сама придумала і  вона навіть була трошки схожа до тієї, що я придумала сама. Але з часом це заняття мені надоїло і я забула про те що просила у Бога. Навчалася в старших класах, готувалася до вступу у ВНЗ... Але коли ми з одногрупницями на третьому курсі розглядали розлад 4 курсу і дійшли до такої дисципліни, як "Методика викладання музики", одна з одногрупниць сказала, що на четвертому курсі нас усіх будуть вчити грати на сопілці. Ми сприйняли це як жарт. Але, коли на другий рік на першій парі з цієї дисципліни викладач прийшов до нас із сопілкою і сказав, що на наступне семінарське заняття ми всі повинні принести сопілки, я пригадала свою молитву в дитинстві. Я не скажу, що за 8 пар(і то, з них 4 лекційних) я навчилася ідеально грати, але я вже знала основні музичні терміни, а на заліку найкраще зіграла на сопілці дві пісні, які нам дали вивчити. Через кілька місяців я ще кілька разів ходила на індивідуальні заняття до цього ж викладача. Чесно кажучи я і зараз не можу ще зіграти нормально пісню по нотах, для цього треба наполегливості, щоб вміння переросло у навичку, чомусь легше сприймаю на слух, але вірність Божу згадую кожен раз, коли беру у руки сопілку.
|
