Джерело
https://forum.jerelo.info/

Віртуальне кохання
https://forum.jerelo.info/viewtopic.php?t=38		 Сторінка 2 з 4
dead man walking [ 22 червня 2006, 13:50 ]  
Якщо дивитись на справжнє кохання як відчуття на яке не повинна впливати зовнішнісь і красота то віртуальне кохання якраз самий правильний спосіб закохатись.

Не видно прекрасних голубих очей, крутої машини, абалдєнной фігури - ніщо не заважає покохати САМУ ЛЮДИНУ в самому глибокому значенні цього слова (а не її тілесні ознаки). Що й вилікуе всіляку тимчасову захопленність і засліпленність ще перед тим як вона появиться.
Сонячник [ 22 червня 2006, 14:07 ]  
Молодець, dead man walking! Цікава думка! Можливо маєш рацію ;)

Але все одно, життя існує і поза віртуальним світом!!!

Тому коли ми вимикаємо компютер, ми можемо справді розчаруватися, коли зустрінемось з коханою в реалі...

Можливо, що для того щоб познайомитися з однодумцями - віртуальна мережа дуже добре підходить, але для того щоб закохатися - все таки думаю, недостатньо лише віртуального спілкування... ;)
dead man walking [ 22 червня 2006, 14:26 ]  
тобто - треба знати шо та людина собою представляє...широка, висока, чорна, біла.... ге ге

я думаю що така річ як кохання також і містить в собі фізичні аспекти. на нього всетаки впливає зовнішній вигляд...

думати про кохання як щось абстрактне і зовсім НЕ фізичне це утопія.
тому віртуальне (що на мій погляд = абстрактне) кохання до добра не доведе....
Тарас [ 23 червня 2006, 01:40 ]  
Я знов наголошую треба шукати Божої волі.
dead man walking [ 23 червня 2006, 01:46 ]  
сказати легко.

::Bиправлено модератором!::
Тарас [ 23 червня 2006, 02:53 ]  
Ти можеш бути більш коректним в розмові?
А хто сказав, що за Христом йти легко. Християнство ніколи не було легким. Самому ніколи не можна йти Христовою дорогою, лише з Христом ми її зможем пройти до кінця!!!
dead man walking [ 23 червня 2006, 04:21 ]  
постараюсь бути коректнішим. невдалий жарт вийшов.
та й укр. мені вже якось незвично стало печатати - і виходить з під пальців хтозна-що.
така вона та америка.

ну добре, назад до теми.
Ти кажеш - довіряй Ісусу і все буде добре. Гарні слова, я не відкидаю їх правильності. Але практика показує що не так і легко просто так довіритись. Подивись на чисельність нещасливих браків серед віруючих.

Де границя між довірянням Ісусу і пасивністю? А де границя між НЕдовірянням Ісусу і активним пошуком?
Тарас [ 24 червня 2006, 13:23 ]  
Я тобі не кажу бути пасивним. Чому більшість думають, що не робити видимих кроків - це пасивність. Я проти пасивності. Я проти духовної пасивності. Ми повинні бути активними в духовному житті. А фізична дія повинна йти тільки після духовної дії. Якщо ти одержав відповідь від Бога, то ти можеш робити фізичну дію, інакше ти "наломеш дров".
dead man walking [ 29 червня 2006, 11:33 ]  
А звідки знати що то є відповідь від Бога?
Горнятко [ 29 червня 2006, 23:23 ]  
Зображення
dead man walking [ 30 червня 2006, 01:09 ]  
або віртуальна церква
Сонячник [ 30 червня 2006, 08:30 ]  
Усе що віртуальне - уявне, не справжнє! Тому віртуальне кохання слід розуміти як психічну хворобу :(
Горнятко [ 30 червня 2006, 12:07 ]  
Зображення
Тойко [ 30 червня 2006, 12:27 ]  
І як тут скажеш, шо нема в Горнятка самокритичности?
Насправді, лише віра в Бога, жива віра в Живого Бога є реальністю, а весь цей матеріальний світ навколо - лише минущим образом, якому люди більше схильні вірити, аніж Богу.
Сонячник [ 30 червня 2006, 13:29 ]  
Добре Горнятко підмітив! Адже так само ми повинні не уявляти Бога, а шукати і пізнавати Його! І любити Бога і вірувати Христу не віртуально чи уявно, а реально, бо віра без діл мертва!
Сторінка 2 з 4 Часовий пояс UTC + 2 годин