Якщо дивитись на справжнє кохання як відчуття на яке не повинна впливати зовнішнісь і красота то віртуальне кохання якраз самий правильний спосіб закохатись.

Не видно прекрасних голубих очей, крутої машини, абалдєнной фігури - ніщо не заважає покохати САМУ ЛЮДИНУ в самому глибокому значенні цього слова (а не її тілесні ознаки). Що й вилікуе всіляку тимчасову захопленність і засліпленність ще перед тим як вона появиться.

Молодець, dead man walking! Цікава думка! Можливо маєш рацію

Але все одно, життя існує і поза віртуальним світом!!!

Тому коли ми вимикаємо компютер, ми можемо справді розчаруватися, коли зустрінемось з коханою в реалі...

Можливо, що для того щоб познайомитися з однодумцями - віртуальна мережа дуже добре підходить, але для того щоб закохатися - все таки думаю, недостатньо лише віртуального спілкування...

тобто - треба знати шо та людина собою представляє...широка, висока, чорна, біла.... ге ге

я думаю що така річ як кохання також і містить в собі фізичні аспекти. на нього всетаки впливає зовнішній вигляд...

думати про кохання як щось абстрактне і зовсім НЕ фізичне це утопія.
тому віртуальне (що на мій погляд = абстрактне) кохання до добра не доведе....

Я знов наголошую треба шукати Божої волі.

сказати легко.

::Bиправлено модератором!::

Ти можеш бути більш коректним в розмові?
А хто сказав, що за Христом йти легко. Християнство ніколи не було легким. Самому ніколи не можна йти Христовою дорогою, лише з Христом ми її зможем пройти до кінця!!!

постараюсь бути коректнішим. невдалий жарт вийшов.
та й укр. мені вже якось незвично стало печатати - і виходить з під пальців хтозна-що.
така вона та америка.

ну добре, назад до теми.
Ти кажеш - довіряй Ісусу і все буде добре. Гарні слова, я не відкидаю їх правильності. Але практика показує що не так і легко просто так довіритись. Подивись на чисельність нещасливих браків серед віруючих.

Де границя між довірянням Ісусу і пасивністю? А де границя між НЕдовірянням Ісусу і активним пошуком?

Я тобі не кажу бути пасивним. Чому більшість думають, що не робити видимих кроків - це пасивність. Я проти пасивності. Я проти духовної пасивності. Ми повинні бути активними в духовному житті. А фізична дія повинна йти тільки після духовної дії. Якщо ти одержав відповідь від Бога, то ти можеш робити фізичну дію, інакше ти "наломеш дров".

А звідки знати що то є відповідь від Бога?

або віртуальна церква

Усе що віртуальне - уявне, не справжнє! Тому віртуальне кохання слід розуміти як психічну хворобу

І як тут скажеш, шо нема в Горнятка самокритичности?
Насправді, лише віра в Бога, жива віра в Живого Бога є реальністю, а весь цей матеріальний світ навколо - лише минущим образом, якому люди більше схильні вірити, аніж Богу.

Добре Горнятко підмітив! Адже так само ми повинні не уявляти Бога, а шукати і пізнавати Його! І любити Бога і вірувати Христу не віртуально чи уявно, а реально, бо віра без діл мертва!