to Winslet

Ну можливо не "самотності" в плані бути наоднині, не бачити/не чути людей. Скоріше в плані "зараз залишатись без того, хто здається твій/твоя".

Ок... Визнаю свою думку помилковою.

Справді, від жінки Бог не вимагає любити свого чоловіка... Але для того щоб коритися, то треба любити! Чи не так?
Це так само як Церква повинна коритися Ісусу Христу! Але щоб коритися, то перш за все треба горіти любовю до Бога!

То ж, очевидно, повинна бути взаємна любов! Також погоджуюся з Андрієм і Тарасом, що любов повинна розвиватися і зростати з часом.

to Олеся:


Хочу сказати, що не одну тебе точнісінько такі ж сумніви інколи опановують

В посланні до Тимофія здається пишеться щоб старші жінки навчали молодих любити своїх чоловіків. Значить любити все ж потрібно і жінкам, просто ця любов може прийти з часом

О так-так! Дякую Дежавю!
Справді написано так:
Тит.2:3-5 Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра, щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей, щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.

І справді, цю любов потрібно розвивати, тобто вчитися любити.

Еге ж!

Я не одружений, але все ж мені здається, що цю любов можна розвивати, але примарно надіятись на те, що того кого ти не любив до шлюбу, полюбиш після шлюбу. Мені здається, що такими думками керувались в часи царської Росії, коли дівчат заставляли виходити заміж, без їхньої на те згоди. Мені здається, що надіятись на любов після шлюбу схоже до сподівання, що неспасенна людина після одруження стане спасенною.
Наперед скажу, що винятки бувають, але це лише ВИНЯТКИ.

Я згідний з Тарасом. Але навряд чи хтось повністю розуміє, що таке любов. Часом за неї видають якесь захоплення, чи ще щось, що швидко минає, залишаючи за собою лише спустошення. Тобто, самі почуття не можуть бути основою шлюбу, хоча щонайменше якась симпатія безумовно повинна бути. На мою думку, важливіше значення має взаєморозуміння, однакові погляди на важливі речі, у тому числі і духовні.

Але я думаю, що ЛИШЕ цим керуватись теж не варто. Я знаю сім’ю, де керувались тільки тим про що ти пишеш, і там є великі проблеми.

Якщо не має любові то потрібно її не шукати і тоді вона з'явиться!!!"

Щось у цьому є, але чи не занадто просто?

Чому!!!

Чи не здається вам, що ми часто намагаємось "заслужити" любов? А правда в тому, що любов неможливо заслужити!

Звісно

порада Олесі: В мене була така сама ситуація. Була між двох вогнів. необхідно зважити всі хороші та недобрі почуття, які викликає в тебе ця людина, якщо добрих більше, то варто подумати про одруження. ще одне: головним на що треба звернути увагу є таке: чи боїться цей хлопець Бога, наскільки він є ревним до справи Божої, якщо це в ньому присутнє, то будь впевнена він ніколи не скривдить тебе, буде любити і оберігати, як власне тіло. А ця закоханість, яка в тебе є до іншого пройде, головне це розібратися в собі. Закрий очі і уяви себе поряд з цієї людиною через багато років, якщо ти бачиш себе з ним, то все буде добре. Повір досвіду, хоч і невеликому