Мішам написав:
Коли Бог клятвою затверджував завіт Аврааму, то Він дав йому також обітницю:
‘розмножу потомство твоє’ і ‘всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе’ (1М.22:17,18).
‘розмножу потомство твоє’ і ‘всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе’ (1М.22:17,18).
Як ви любите гучні безпідставні твердження. "Бог клятвою затверджував завіт з Авраамом!" З чого ви це взяли? А до того завіт не діяв?
Бог дав Аврааму свій завіт ще коли той був бездітний. І дав його з кровною клятвою.
17 І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.
18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата...
Бут.15:17,18)Підстрочник каже "в день той поклав Господь завіт Аврааму". І з цього дня завіт став діючим. І події, які ставалися з Авраамом, тому підтвердження: Бог виконував свої зобов'язання. Вороги Авраама ставали ворогами і Бога, і Той завжди витягував Авраама зі всякої "халепи", з усіх скрутних становищ.
А ви кажете, що цей завіт Бог лише через багато років затвердив клятвою. По-вашому, завіт до цього моменту був мертвий, адже не затверджений завіт не може вступати в силу, щоб діяти легітимно. Як же тоді в рамках цього завіту було дано обрізання для нащадків? (Бут.17:10-14) Адже, хто не обріжеться, той зруйнував свій завіт. Як можна зруйнувати те, чого ще немає? Факт запровадження обрізання говорить про те, що завіт діяв.
Тепер щодо перекладу вашого посилання (1М.22:17,18).
18 І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу. (Бут.22:18)
Як можуть народи самі себе благословляти? Дивно. Їх може благословляти "більший", тобто Бог. В підстрочнику пише правильніше з натяком на те, що хтось їх благословить.
" і будуть благословлені в сімені твоєму всі народи землі".
Мішам написав:
А в Гал.3:16,29 апостол Павло пояснює, що тим ‘потомством’ є Ісус і Церква, які разом складають одне ‘насіння’ – одного Христа (1Кор.12:12,27).
Це ви вже ходите по колу. Читайте уважно, що пише Павло. Наведу ще раз.
16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.(Гал.3:16)
Обітниця Аврааму дана в тому, що він отримає насінину, яка наплодить йому спадкоємців. Одна насінина, як пояснює Павло. Ісус дав потомство - спадкоємців Аврааму.
Що значить фраза "А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці".
Це означає, що ви - народжені Авраамом, вважаєтесь його ріднею, рідними дітьми, від його сімені, і тому - спадкоємці.
То ж, "насіння" в 16 вірші відрізняється від того "насіння", про яке каже Павло в 29 вірші. Ісус народжує Аврааму дітей, діти ж - ні, лише є дітьми. То ж обітниця була саме про те насіння, яке народить Аврааму його благословіння. Не знаю як ще вам казати. Церква є похідною від Ісуса.