А як нарахунок сміхотворства? Що скажете панове? Як ви думаєте, де межа між пристойними жартами та тими, що не личать святим? Ось така тема, буду рада, якщо хтось зацікавиться і презентує свою думку

У кожній компанії є свої неписані правила які жарти пристойні а які ні. Такі жарти, які нормальні в компанії алкоголіків, можуть бути непристойними в компанії інтелігенції. Те саме стосується і до святих. Думаю, кожен сам розуміє що таке непристойні жарти.

Особисто я розумію так: жарти, які принижують когось чи щось або пусті жарти - це непристойні жарти.
Але можуть бути жарти, які навпаки приносять радість і вдячність, наприклад, компліменти.

Віруючі не повинні умисно жартувати аби викликати сміх чи насмішку. Але якщо жартома принизити себе чи сказати щось приємне комусь, то це лише на благо.

Сашко, а що тебе так здивувало?

"если извлечешь из ничтожного драгоценное.." казав Господь до свого пророка...
Я думаю,що з будь якого юмору можна взяти собі щось корисне. Але сміхотворство-гріх. Юмор це не є сміхотворство. Коли мій юмор когось принижує,кривдить(навіть якщо його поряд немає),це є гріх.

не тільки той гумор, який когось ображає, є гріхом. Наприклад, анекдот, з сороміцьким значенням не принижує нікого, але християнам такі речі не личать. Але є і добрий гумор, який і не принижує нікого і абсолютно є чистим і невинним. Християни завжди радіють, тому і настрій мають добрий частіше за інших людей, тому й добрий гумор для християн є постійним супутником. А щодо сміхотворства, то воно християнам і не потрібно, краще мати радість ніж сміх.

Жарти при яких висловлюється любов, і де нема місця ненавісті личать всім людям.....

а що каже про це Писання?
А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим, і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.Еф.5:3-4
хтось може подумати, що не повинні згадуватися непристойні жарти, але із тексту бачимо, що це все є непристойним: і жарти, і марнословство, і гидоти тощо.
читаємо рос. текст: Также сквернословие и пустословие и смехотворство не приличны вам, а, напротив, благодарение; як бачимо гріхи вчинені язиком, тобто через слова. і тут ще краще видно, що "также (ці скверни) не приличны", а краще дякування.
але ще такий є вірш: час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати... Екл.3:4
та напевно є різниця між жартами, сміхотворством і усмішкою або сміхом. але напевно важливе джерело тієї усмішки чи сміху.
колись читав одну думку, де автор пише, що він міг уявити Ісуса, як цілителя, як Того, Хто вздоровляв, виганяв бісів, годував людей, ходив по морю, плакав, виганяв мінял із храму, але не міг уявити Ісуса, який сміється.. не знаю, цікаво чи Ісус, бувши в тілі, сміявся?..
колись читав, що наводили місця із Біблії і показували на почуття гумору в Ісуса і здається інших персонажів Писання.

Не завжди якщо віруюча людина знаходиться в непристойній компанії іншим людям стає некомфорно