Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир! (Івана 10:16)
Хто є оті інші, не з цієї кошари і що це буде за одна отара й Один Пастир.
Про об'єднання в один народ говориться в Єзакеїля 37:22. І зроблю їх за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, і буде для всіх них один цар за царя, і не будуть уже двома народами, і не будуть уже більш поділені на двоє царств.
І хоч тут мова йде про синів Ізраїлевих порозкидуваних вдалі від батьківського дому і зібраних докупи в одному духовному осередку, смисл цитати сягає за межі історії у вимір єсхатологічний. Вимір духовний, де у ролі синів Ізраїлевих виступають усі ті, що вірять в одного Бога. Ті хто від початку тримали з Ним духовний звя'зок і ті, хто блудили і навернулися. Усім їм стане місця у Божому Домі. Утім Божа первородність, що є святість є не на всіх, але на обраних.
Обранці, це ті що в Христа хрестилися й в Христа одягнулися. Ті хто стали причасниками Його Божого тіла. Це ті, що небесні. Вони посідають неземну духовну обитель. Досконале життя з Божою Трійцею, з Дівою Марією ангелами і всіма Святими. Стати Божим обранцем повинен ставити за мету кожен християни.
Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви! (1-е Кор.9:24)
А там, як Бог дасть. Хтось стане переможцем і осягне первородну святість ще тут, на цій грішній землі, а комусь знадобиться Чистилище.

Залишаться й земні у новому всесвіті, що об'єднуватиме нове небо і нову землю. Серед жителів отого Нового Єрусалиму, де забудеться усе допіро знайоме [Ісая 65:17], знайдеться місце для всіх людей доброї волі, що визнають одного Бога Творця. Очевидно вони й будуть отими іншими, не з цієї кошари.

Де це буде? Не там де і Діва Марія і всі святі? Якось окремо?

Так так,цікаві роздуми.А оті "вони"(інші вівці)--це ті що були в чистилищі чи хтось інший??Чому ви їх називаєте земні?? Яким чином вони зявляться чи то залишуться у новому світі,що обєднуватиме нове небо та нову землю??

Окремість не буде буде добрим оприділенням, правільніше сказати на іншому райському рівні. Діва Марія і всі святі це є третє небо, найвищий рівень.
Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба. (2-е Кор. 12:3)
Новий Єрусалим, виходячи з послідовности, виступає як друга ступінь після теперішньої.
І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.
І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. (Об.21:1,2)
Новий Єрусалим це чудесне поєднання неба і землі, але як обитель, не є Богом. Хто Є Дух, й у Кому перебувають обранці. Новий Єрусалим це дорога до обожествлення, до остаточної Божої досконалості, яку людина має осягнути. [Мат.5:48]
Покликання християнина - найвище. Християнин не уявляє себе по-за Богом, усі його думки і помисли спрямовані до Божества. Ті, хто всім єством своїм приймають Бога Слово, до Бога й приходять. Святі, - ще тут на землі; ті котрі не дотянули, - перейшовши через Чистилище.
Обожествлення, - повне душевно/тілесне одухотворення. Остаточне сповнення, де немає уже земного. Маючи свій початок і будучи сотвореною, обожествившись, людина стає вічною несотвореною. Вона стає неземною, небесною.
Земскість людини - як засіб обожествитись. З землі ми постали не для того, що би грішити, але для того аби уподобитись Отцю, осягнувши подобу ДУХовну. Також маємо розуміти, що земне, це не обов'язково фізичне. Земне, це якби те стороннє, що не є характеристикою душі, але має вплив на неї, формує її.

Думки згідно католицької віри. Для вас же, пане sss, гадаю на разі кращим буде прислухатись і спробувати порозмірковувати в дусі християнського віровчення. Бо без цього, ми говоритимемо різними мовами.
Тоді й кількість запитальних значків поубавиться, що мають у вас властивість множитися з геометричною прогресією, підминаючи Галілея, всесвітні потопи й таке інше.

Бог сотворив усіх людей, але очевидно що не всі покликані стати християнами.
А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.
Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів. (Дії 16:6,7)
Покликання ж на тих, що в силу різних обставин стали християнами. Це не означає, що інших людей (нЕхристиян) Бог не любить і прирікає на пекельні муки. Люди доброї волі і чистого сумління безумовно осягнуть життя вічне. Але небесними вони не стануть. Можливо їм там ще випаде такий шанс, але нас християн це стосуватися не може. Наше життя на небі і до цього наше християнське покликання. Чи кожен, хто вірить у Христа Бога і жиє за вірою після смерти опиниться на небі серед святих? Гадаю, що кожен. Але кожна душа по-різному, згідно свого земного набутку. Ті, що вмирають у благодаті і приязні Божій і які є цілковито очищені, увійдуть в Божий дім. Менш достойним християнам доведеться перейти через Чистилище. Що само по собі не буде чимось поганим, але не відповідатиме Божій досконалості. Прагнуча Христа душа повністю вспокоїться лише тоді, коли найде свою домівку у Христі Бозі.
Праведні ж душі, котрі не ставили собі за мету бути з Христом на Небесах (інші віросповідання), цілковито вдовольняться життям вічним на землі оновленій.

В даному випадку нам християнам важливим бути свідомим свого християнства. Розуміти своє покликання, ставлячи перед собою найвищу мету.

Логічно напрошується запитання, а куди ж потрапляли після смерти душі старозавітних праведників, що поумирали ще перед приходом Христа. В Чистилище. Небеса були закриті перед ними. Й справа тут не в їхніх особистостях. На той час благодать Христа Бога ще не торкнулася людства. Боже Воплочення стало для них перепусткою на Небеса.

Як ви правильно зауважили-Думки згідно католицької віри.У тому т й справа що не згідно з тим чого навчав Христос та апостоли,а згідно з тим що собі уявляють та чого вчать католики.Це зовсім різні речі.Якщо ви з Михаїлом хочете поговорити "о своем о женском" то я не заважатиму своїми пятьма копійками.Коли ж непроти ширшого обговорення цього питання,то я б теж хотів дещо по цьому прояснити з вашою допомогою.
Ніяк не збагну,чого ж то вас так непокоять оті значки??Невже справа у тім що немаєте, що написати у відповідь і соромитесь це визнати??Ви ж так колись бились у груди кажучи що готові відповідати на будь які питання по сутті теми та обговорення.Чому ж тоді зараз так жахаєтесь цих запитувань??Стосовно прикладів про Галілея чи потопу,то чому ж неварто їх згадати коли це так доречно??

Пане sss, цю гілку я відкрив на форумі Ортодоксальні погляди на прохання пана Michail. Це не означає, що цей форум приватизований і на цю тему накладене табу. Й не моє це діло, можете говорити що заманеться. Але смислу вести дискусію я не бачу, бо як показує практика з нЕхристиянами важко про таке дискутувати. Для початку вам потрібно визнати Бога Слово, бо без цього, як уже було сказано, ми говоритимемо різними мовами.

p.s. коли маєте якісь запитання, можете відшукати підходящу гілку, або започаткувати нову на форумі: Суперечки, незгоди, єресі

Щиро вдячний вам за розяснення по сутті.Зрозумів вас як ніколи раніше))))

стоп стоп, тоді ще не було Чистилище, а був Шеол. І в ньому були всі душі - в очікуванні. Одні (праведники) в лоні Авраама, інші (нечестиві) в другому місці цього шеолу... Так пояснюють в греко-католицькій Церкві. Хоча, хто його зна. Просто про пекло в Старому Завіті ще не йшлось.

Але то таке, не дуже важливе.

Шеол - єврейське слово, виражає різні поняття: гріб, могилу, жилище мертвих, стан мертвих, царство мертвмх і т. http://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0 ... 0%BE%D0%BB
Лоно Авраама, про яке кажете, не може бути ані пеклом, й не є ще домом Отця Небесного, бо: І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі. (Іваан 3:13)
Це якраз може бути тим місцем, де праведені душі очікують сповнення.

Правдиво.
Але за цитатами старозавітніх праведників Лоно Авраама було звязано з шеолом. Принаймні з історії про багача і Лазаря видно що вони хоч спілкуватсь могли між собою... На відміну від кніцевого Неба і пекла...

Кінцеве Небо - це Христос, стало доступним після Його Вознесіння.
1025 Жити в небі - це «бути з Христом» (Пор. Iв. 14, 3; Флп. 1, 24; 1 Сол. 4, 17.). Вибрані живуть «у Ньому», але вони там зберігають чи, краще сказати, знаходять свою тотожність, своє власне ім'я (Пор. Од. 2, 17.): http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38
А багач, все ж виглядає, був у кінцевому пеклі. Очевидно якийсь видимий зв'язок між пеклом і тими душами, що на шляху до кінцевого Неба таки існує.

в той час, коли Христос розказав цю історію "притчу", вхід в Царство ще не був відкритий. Це сталось після воскресіння Христа. Але до того часу також був розподіл між нерозкаяними і праведниками після смерті: місце де перебували душі праведних і "шеол". Так принаймні навчають в католицьких навчальних закладах. А у Католицьких трактатах про Пекло, скільки їх не читав, нема вкзано на те, що хтось з того місця міг би спілкуватись з тими що в Царстві небесному.

"що на шляху до кінцевого Неба таки існує"
ну хіба що на шляу до Кінцевих речей...