Не завжди Божі люди постять в особистих цілях, буває, що вони підкріпляють свою молитву постом задля того, щоб досягнути більшого успіху в духовному житті, чи краще зрозуміти Божі плани у праці на ниві Божій.: "І постили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублагати Себе." Ездра 8:23
"Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх! Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили".Дії 13:2,3
Але найблагородніша ціль посту - це стати в пролом за тих братів і сестер, хто особливо цього потребує. "Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх." Ів. 15:13

Коли ми в жертву віддаємо наше тіло, тоді ми ростем духовно. Тобто ми приносимо в жертву наш час і наш тілесний комфорт заради нашого духа, тобто в підсумку ми не втрачаємо, а навпаки набуваємо.

Це залежить з якої точки зору рожлядати піст. Якщо з тілесної точки зору, то піст це дійсно жертва, так само як і молитва. Але з духовної точки зору, через піст і молитву ми лише набуваєм. Але не можна до поста ставитись так, ніби це Богу потрібно а не нам, Богу не потрібні наші пости, вони потрібні нам.

Насамперед хочу попросити у всіх учасників форуму пробачення якщо образив когось написаним словом... Для мене поняття "піст" має досить широке поняття-в першу чергу Духовне! Як кажуть важливо не те що ти їж-важливо щоб не їсти одне одного т.б. мова йде про примирення до ближнього,звільнення від всіляких образ,гніву,робити добрі справи...І вже тільки потім скласти жертву Богові у вигляді посту тілесного(обмеження в їді,це може бути утримання від статевих стосунків з дружиною).Інакше кажучи піст без Духовного наповнення це тільки дієта-і не більше...

Так, головне в пості - це очищення та духовне наповнення. Це як посудину ми очищуємо наші серця від всякого бруду (суєти, плотських забаганок), але й водночас наповнюємо наші серця Словом Божим, перебуваючи в молитві. Бо якщо наше серце наповнене марнотою, то там уже нема місця для Бога. А піст дозволяє нам глибоко очистити свою внутрішність від всього, що може нас відволікати від Бога. Піст допомагає нам зосередитися на духовному. Через піст ми перемагаємо забаганки тіла, і наш дух одержує свободу в молитві перед Богом. І коли ми з чистим серцем (з приборканою плоттю) приходимо до Бога, то вже Бог тоді наповняє нас благодаттю.

Піст - це не вибір наш, а обов`язок. Тому що головне завдання посту - перемогти сатану, ми ж на духовній війні і в нас є альтернатива: або силою Божою перемагати діла диявола, або бути знищеним, терплячи поразку від ворога душ. Христос коли постив, то спочатку відбив різні атаки спокусника щодо себе, а потім у силі Духа пішов на працю спасіння та визволення душ інших (Мт.4 розділ). Чи не такого Він від нас бажає: розібратися зі своїми духовними проблемами і піти до роботи у Його виноградник?? Бог ясно нам говорить: "А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно". Значить, Він мав на увазі, що піст - то звичайна річ у тих, хто служить Богу.

Все ж я прихильник поста лише по нужді, а не обрядово чи по графіку. Має бути конкретна ціль поста: якась проблема, питання або потреба в духовному очищенні.

Ну якщо ми по графіку постимося, то це не значить, що обрядово, скоріше безцільно. Та це лиш у тих випадках, коли постимо й мало молимося. А піст якраз для того і даний щоб посилити дію молитви. Без спілкування з Богом це просто голодовка.

Згадав такі слова: Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять? 15 Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони. (Матв.9:14-15)
Очевидно, що в Іванових учнів так було заведено, що треба постити... але вони блазнились, дивлячись, що Ісусові ученики не постять. І тут Ісус пояснив: хіба можуть вони сумувати? Прийдуть ті дні - будуть постити.

То ж очевидно, що постити доцільно, коли є певна нужда чи проблема, коли ми сумуємо. Хоча не обов'язково чекати своїх проблем, треба дослухатися до проблем ближніх і допомагати їм у їх немочах. Для цього й закликають до загальноцерковних постів, щоб уся церква молилася за конкретну нужду.

Одна справа поститися і молитися за загальноцерковну нужду (наприклад за дітей), а інша за проблему ближнього. Не розумію, яким чином мій піст допоможе вирішити проблему ближнього.

так, але є напр. коли вся церква погоджується в якийсь день чи дні поститися і напр. перед Вечерею Господньою (в нас в п'ятницю), то хіба цей піст буде по графіку, адже через деякий час знову настане Вечеря і знову перед нею буде піст?


вище Підсніжник писала, що це цінно коли ми в проломі за ближнього стаємо. бували випадки коли через Дух Святий було сказано стільки-то днів постити, щоб та чи інша людина отримала звільнення чи зцілення.
Ісус казав, що рід духів нечистих молитвою і постом виходить, то якщо людина таким поневолена, то хто за неї буде молитися і постити?
також в Пс. 34 Давид каже, що постив і молився за друзів, які хворували. і за дитинку постив і молився.
а Даниїл в проломі за цілий народ вставав, і також Неємія.

Перед спомином необхідно щоб вся церква перебувала в пості заради освячення, оскільки без Божого благословіння не можна приступати до звершення цієї святині.

Ми багато чого робимо по графіку: їмо, спимо, працюємо, молимось. На все є свій час. І немає нічого поганого якщо постити по графіку. Але звичайно, що для кожного посту має бути конкретна молитовна ціль.