І що? Ми визволені від смерті і тепер не вмираємо? Дивні речі ви кажете, які не узгоджуються з реальністю. Адже люди і далі вмирають. І це - Божий план. Бо як не вмруть, то не оживуть для життя.(1Кор.15:36).
Щось про "викуп" ви написали. А щодо "спасіння" - я нічого не побачила. Напишіть, будьте добрі.

То в чому тоді по-вашому місія Ісуса Христа до євреїв?

Всі люди смертні від Адама і донині. Всі роблять погані діла, чи є Закон, чи нема. Але зрозумійте Павла, який каже, що людині, яка не під Законом Бога, гріх не зараховується. Невже ви не розумієте його слів? Я ще раз наведу їх:
15 ...де ж немає Закону, немає й переступу.(Рим.4:15)

13 Гріх бо був у світі й до Закону, але гріх не ставиться в провину, коли немає Закону.(Рим.5:13)

А якщо нема провини, то нема і жертви. Провини проти сумління людини Бог не зараховує в гріхи проти Себе.
Зараховує лише гріхи, які проти Нього, а вони беруться лише від Його Закону, Бог викуповує Своєю жертвою.

Так перекручувати не гоже. Хіба там чітко говориться про віруючих? Це ваші домисли і перекручення. Читаємо:

1 Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.
2 Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.(1Iван.2:1,2)

Де ви в цьому тексті побачили слово "віруючі"? Ви домислили це. Бо так вам смакує.
Іван - це єврей, який жив під Законом, який був учнем Ісуса, бачив Його від початку служіння. Іван знав, що таке гріх. Знав, що гріх береться від Закону і породжує гнів Бога. Іван знав, що основна частина євреїв -10 колін - в розсіянні по світу. І послання своє Іван писав до тих, тодішніх, хто розумівся, як і він сам, на цих речах. Це ми, теперішні, ніяк не можемо цього прийняти, придумуємо послання до віруючих. То як було Івану пояснювати жертву Ісуса тим "компактним", не розсіяним, євреям? Пояснити, що Ісус, прийшовши в середовище до нерозсіяних, помер не лише за їхні гріхи, а й за гріхи тих, що давним-давно розійшлися по світу? Як лаконічно написати, що, живучи серед поган без Закону, євреї юридично залишалися під Законом через клятву батьків. І тому їм гріхи зараховувалися, а поганам - ні. Зарахований гріх у світі існував завдяки розсіяним підзаконним. Тому Іван правильно виразився, що Ісус помер за гріхи всього світу, а саме - за гріхи підзаконних, в якому куточку світу б вони не перебували.

В мене складається таке враження, що ви для підтвердження своєї теорії вишукуєте подібні до ваших терміни в Писанні, і вас не цікавить ні контекст, в якому вони написані, ні суть написаного, ні логіка автора. Головне, щоб ці терміни красиво доповнювали ваш контекст.

Ще раз наголошу. Ісус говорив про дві земні кошари при його першому приході і про одну, теж земну, в подальшому. Бо отара є з Пастирем разом.
15 І було мені слово Господнє таке:
16 А ти, сину людський, візьми собі один кусок дерева, і напиши на ньому: Юді та синам Ізраїля, його друзям. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: Йосипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, друзям його.
17 І зблизь їх собі одне до одного на один кусок дерева, і вони стануть за одне в твоїй руці!
18 І як скажуть до тебе сини твого народу, говорячи: Чи не оголосиш нам, що це в тебе таке?
19 то скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму дерево Йосипа, що в Єфремовій руці, та племена Ізраїлеві, його друзів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню їх за одне дерево, і стануть вони одним у Моїй руці!
20 І будуть ці дерева, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.
21 І скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з-посеред народів, куди вони пішли, і позбираю їх знавкола, і введу їх до їхньої землі.
22 І зроблю їх за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, і буде для всіх них один цар за царя, і не будуть уже двома народами, і не будуть уже більш поділені на двоє царств.
23 І більш не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами, спасу їх зо всіх їхніх осель, де вони грішили, й очищу їх. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!
24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти й виконувати їх.
25 І осядуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм князем навіки!(Єз.37:15-25)

У Євангельському віці лише віруючі християни через викуп Христа перейшли ‘від смерті в життя’ і тому встануть ‘на воскресення життя’ (Ів.5:24,29).
А до всіх інших людей цей викуп буде застосований у Тисячолітньому віці, завдяки чому вони будуть підняті ‘на воскресення суду’ (Ів.5:29; Об.20:13).

Я написав, що хто на особистому суді стане праведним, той отримає вічне життя, тобто, спасеться (Об.20:12; Пс.37:29).

Головна місія Христа до євреїв полягала в тому, щоб вони прийняли Його і стали членами небесної Церкви (Євр.12:22-24),
адже саме ізраїльтянам Бог пообіцяв стати ‘царством священиків та народом святим’ (2М.19:6) і тому послав Ісуса спершу до них (Мт.15:24).

Ісус вмирав не за гріхи проти Закону Мойсея, але за гріх Адама – ‘гріх світу’ (Ів.1:29), бо він перейшов на всіх людей (Рим.5:12,18);
адже ‘смерть через людину, і через Людину воскресення мертвих; бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть’ (1Кор.15:21,22).
А євреїв Ісус визволив тим, що Він помер не звичайною смертю, а був розп’ятий на дерев’яному хресті, як пише єврей Павло:
‘Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: проклятий усякий, хто висить на дереві’ (Гал.3:13).

Апостол Іван писав це послання до віруючих християн, як наприклад він каже в 1Ів.5:13:
‘оце написав я до вас, що віруєте в ім’я Божого Сина, щоб ви знали, що маєте вічне життя’.

Біблія написана по принципу ‘трохи тут, трохи там’ (Іс.28:10,13), тому мусимо брати до уваги всі її вірші і вчення,
адже вона говорить про перших жертовних Христових ‘овець’ як членів Його небесної Церкви (Ів.10:27; Мт.10:16; Рим.8:36),
а також про ‘інших овець’, яких Він як праведних відділить на майбутньому суді для вічного земного життя (Мт.25:32-34; Пс.37:29).
А щодо уривку Єз.37:15-25, то я згідний, що Ізраїль має бути об’єднаний, – і цей процес повернення та поєднання євреїв вже давно відбувається.