Суть певних слів переважно треба визначати по самій Біблії, яка розрізняє символи і прообрази.

Символи – це речі, які умовно позначають щось, наприклад: ‘поле’ – світ (Мт.13:38), ‘води’ – народи (Об.17:15) і т.д.

Прообрази – це особи і речі, які зображали майбутні події, наприклад: Авраам і його жінки відображали Бога і його заповіти (Гал.4:22-24) і т.д.

Правильно, лише з Біблії, а не придумувати самому. Якщо сказано в Біблії, що це - символ, то це - символ. Якщо - іносказання, то це - іносказання. І не називати це прообразами.

Тут нема питань, так написано.

О, а тепер вчитайтеся в своє твердження. Хто відображав Бога? Авраам? Про що це ви? Хіба людина може відображати самого Бога?

Ще раз, прообраз не відображає. Прообраз є попередньою версією наступної. От дивилася недавно відео роботи старовинної запальнички, де видобування вогню відбувалося черех хімічну реакцію. От автор передачі резонно використав термін "прототип" і сказав, що це - "прототип" сучасної запальнички.

В Біблії багато чого не написано прямо, але Бог дав нам розум, щоб ми логічно роздумували над Святим Письмом.
Якщо ‘жінки’ Авраама відображали ‘заповіти’, то сам ‘Авраам’ відображав ‘Бога’, який уклав їх (Гал.4:22-27; Іс.54:1-5).
Бо як Аврааму належали ті жінки, від яких народились тілесні діти, так і Богу належали ті заповіти, від яких народились духовні діти.

Тобто, загальна картина цих прообразів наступна:
Авраам, Аґар, Ізмаїл –– Бог, Угода Закону, Ізраїль.
Авраам, Сарра, Ісак –– Бог, Угода Жертви, Церква.

Ото ж, власне. Роздумували, а не придумували. Тим більше, що Павло попереджав:

6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.(1Кор.4:6)

Ото ж. Про жінок Авраама в іносказанні написано? Написано. А про Авраама, як про відображення Бога? Написано? Ні. То чому мудрите поверх того, що написано? Не бажаєте слухати духовного Павла?

Якщо Аґар і Сарра відображають Божі заповіти (Гал.4:22-24), а Ізмаїл і Ісак відображають Божі народи (Гал.4:25-28),
то відповідно Авраам відображає Бога, для Якого заповіти є духовними ‘жінками’, які родять Йому духовних ‘синів’ (Іс.54:1,5,6,13).

Ще раз: Агар і Сарра - це іносказання.
Ізмаїл ніде не названий Божим народом. Сказано, що від нього піде славний, чи великий народ.
Якщо Агар і Сарра - це іносказання, то нема ніякого "відповідно" щодо Авраама. Не на-пи-са-но. Зрозумійте. Не можна додумувати те, чого немає в писанні.

Ізмаїл відображає Ізраїль (Гал.4:25), який є старозавітнім вибраним Божим народом (5М.7:6),
а Ісак відображає Церкву (Гал.4:28), яка є новозавітнім вибраним Божим народом (1Пет.2:9,10).

І як Аґар і Сарра не могли б народити тілесних дітей без Авраама,
так і Угода Закону і Угода Жертви не могли б народити духовних дітей без Бога.