Джерело Християнський форум «Джерело»
Праведний, як пальмове дерево, розпустить гіллє своє...
(Пс.92:12)
Джерело Поезія Рейтинг Форум
Сьогодні: 21 листопада 2024, 20:51




Відповісти
Псевдо:
Тема:
Текст повідомлення:
Введіть ваше повідомлення тут, воно може містити не більше ніж 10000 символів. 

Налаштування:
BBCode вимкнено
Не перетворювати автоматично адреси URL в посилання
Код підтвердження
Код підтвердження
Код підтвердження:
Введіть код точно так, як на зображенні. Регістр букв немає значення, нуль відсутній на зображенні.
   

Огляд теми - Свідчення про Божу допомогу
Автор Повідомлення
  Тема повідомлення:  Re: Свідчення про Божу допомогу  Відповісти з цитатою
Слава Богу. Я хочу розповісти один випадок із мого життя, у якому Бог показав як він любить нас людей, і береже нас. Було це осінню 2012 року. Один мій знайомий мав відвезти свого тата в аеропорт у Львів, але він не знав дороги в аеропорт, і попросив щоб я позичив навігатор(пристрій, який показує маршрут, по якому вам потрібно рухатися до пункту призначення) у брата з нашої церкви і поїхав у Львів разом з ним. Я позичив навігатор(ціна навігатора 1000грн.), і ми поїхали аеропорт. Бог благословив нашу дорогу, і ми щасливо доїхали в аеропорт. Ми почекали поки літак, яким мав летіти його тато, піднявся у повітря, і вирішили поїхати на Високий Замок. Я мав рюкзачка, у якому був навігатор і флешка на 8GB. Я взяв рюкзак з навігатором з машини, і ми піднялися на гору Високий Замок. Піднявшись на гору ми зачаровано розглядали краєвид, який відкрився перед нашими очима. Вирішивши зробити декілька фотографій на пам'ять я поклав рюкзак біля місця де ми фотографувалися, оскільки він мені заважав фотографувати. Захопившись красою навколо, ми зовсім забули про рюкзак. Ми спустилися з гори, сіли в машину, і відправилися додому. Відїхавши приблизно 5км від Високого Замку я вирішив включити навігатор, але я виявив, що його немає. Я зрозумів, що забув навігатор на горі. Я помолився, молитва не була довгою, але Бог чує кожне слово своїх дітей, і Він почув мою молитву. Ми розвернулися і поїхали назад на Високий Замок. По дорозі на Високий Замок ми попали у пробку. Коли ми доїхали я піднявся на гору(пройшло більше 30хв, з моменту коли ми залишили гору), і ось............ момент, якого описати словами неможливо, рюкзак з навігаром лежав на місці де я його поклав. Я взяв навігатор і повернувся у машину з серцем, переповненим радості і подяки Богу. На горі у цей день було людно, але ніхто не протягнув своєї руку, до рюкзака. Цей випадок ще раз підтверджує, що наш Бог є всемогутній і люблячий, Йому одному хвала і подяка за все.
Допис Додано: 15 січня 2013, 21:34
  Тема повідомлення:  Re: Свідчення про Божу допомогу  Відповісти з цитатою
Раціоналіст написав:
Ну хіба це чудеса?
Мда, не думав. що християни вже такі ірраціонально мислящі люди.
почитав, слів немає. ...... :-\

Це ще більше утвердило мене в тому. що я правий у своєму світобаченні.

Ого, а я націх днях щераз утвердилась шо Бог справді є, і точно знаю шо ніхто невідніме нас від Бога, нєдарма в Біблії пише, ЯКШО БОГ ЗА НАС, ТО ХТО ПРОТИ НАС )(точно незнаю де воно записане)
Допис Додано: 29 серпня 2012, 11:34
  Тема повідомлення:  Re: Свідчення про Божу допомогу  Відповісти з цитатою
Раціоналіст написав:
Мда, не думав. що християни вже такі ірраціонально мислящі люди.

А ця ваша відповідь що є viewtopic.php?p=37136#p37136 ?
Допис Додано: 28 серпня 2012, 21:46
  Тема повідомлення:  Re: Свідчення про Божу допомогу  Відповісти з цитатою
Ну хіба це чудеса?
Мда, не думав. що християни вже такі ірраціонально мислящі люди.
почитав, слів немає. ...... :-\

Це ще більше утвердило мене в тому. що я правий у своєму світобаченні.
Допис Додано: 28 серпня 2012, 14:57
  Тема повідомлення:  Re: Свідчення про Божу допомогу  Відповісти з цитатою
Я нещодавно відвідав своїх знайомих, у яких я колись жив на квартирі. Раніше я їм розповідав про Бога, і вони вірять, що є Бог, але живуть як всі невіруючі. У них був бізнес, пов'язаний з алкоголем. Я їм говорив, що це потрібно покинути, що до доброго це не приведе, бо людські смерті будуть на їх совісті. Але вони продовжували споювати людей, аж поки не придбали собі за виручені кошти нову іномарку (раніше у них був Жигулі).

Дуже тішилися новим автомобілем, але поки його оформляли, припаркували авто поруч з установою. Чоловік пішов вирішувати справи, а дружина залишилася в машині. І ось вона розповідає мені: "Сиджу в машині, і раптом автобус на великій швидкості вдаряється ззаду у машину, авто відлітає у стовп, і стовп падає прямо на мене. Я зрозуміла, що мені кінець, але тільки встигла сказати: (каже таким тихим жалібним голосом) "Боженько, чому цей стовп падає на мене, краще би він впав на місце водія, де нема чоловіка... - і раптом, ти не повіриш (це вона мені каже :)), він різко, різко міняє напрямок і падає на місце водія!" Машина була повністю знищена - ззаду, спереду і зліва, і лише жінка залишилася живою. Вона дуже вдячна Богу за ту милість, яку явив до них Господь, що Він врятував її життя. Хоча автомобіль було зовсім втрачено, бо страховку ніхто не відшкодував, і хоч суд присудив підприємству, якому належав автобус, відшкодувати, але на жаль це підприємство вже було визнано банкрутом, і ніхто не відшкодував їм втрату.

Водночас, цей випадок став для них свідченням, що аморальний бізнес до доброго не приводить, і вони покинули цю справу. Я молюсь за них, щоб Бог продовжував роботу над їхнім домом, вони дуже поважають віруючих і люблять Бога, дякують Йому за все, але ще мають шкідливі звички випити та курити, хоча розуміють, що це їхні слабкості, які вони бажають покинути. Я думаю, що Бог дасть їм спасіння, помоліться за них також.

До речі, цей же чоловік мені ще розповів історію, яка трапилася з його другом-рибаком. Він взимку ловив рибу через ополонку, і раптом провалився під воду у річці. Вода дуже зимна, а течія понесла його під ледом. І він декілька разів пробував головою пробити лід, але без результатно, і тоді зрозумів, що йому смерть. А коли подумав про смерть, то згадав і про Бога. І вже виснажений, в останню мить кликнув до Бога, щоб Він його спас, і зібравши останні сили, стукнув головою об лід, а він у тому місці виявився тонким, і так він показався товаришам, а ті його витягнули. І тепер той рибак часто згадує, що Бог спас від неминучої смерті.
Допис Додано: 26 серпня 2012, 13:48
  Тема повідомлення:  Re: Свідчення про Божу допомогу  Відповісти з цитатою
Я теж декілька раз була між життям і смертю.
Перший раз коли мене з подружкою зимою чуть не збила машина, другий раз коли я з сестрою заблукала в горах...Бог зберіг нас від неминучої смерті. Я завжди відчуваю Його близькість і всемогутність. За все слава Йому.
Допис Додано: 01 березня 2012, 22:35
  Тема повідомлення:  Re: Свідчення про Божу допомогу  Відповісти з цитатою
Тут виявили захворювання на нервовому грунті а також хребет і я рохчарувався у всьому, почалися депрессії !
Життя стало непотрібне і я боявся в мене були часті приступи і я думав що мені потрібно готуватися до гіршого !
Я не виходив з дому не хотів бачити друзів і рахував себе якимось забутим і не потрібним нікому інвалідом!
В мене був порушений сон , постійний страх перед смертю і я не знав виходу ! Я дивився на світ і бачив щасливих
людей бачив дітей і розумів що я все втратив бувши таким молодим в мене не було ніяких інтересів більше до життя !
Почався алкоголь почасту і я спускався нище і нище ! Але і це бачив Христос !!! І Я хочу сказати Він не пройшов коло
мене він постукав і в моє серце ! Одного разу батько запропонував мені піти на служіння в церкві але я відреагував
негативно, все ж таки я пішов ! І там я почув слово Христа до мене , правда я довго вагався але все ж таки я прийняв Ісуса
в серце і в той момент Бог змінив мене, моє життя все бачення і я почав розуміти що я люблю людей і Бога (я почав відчувати!
Ісус дав мені любов і я був зцілений душевно і фізично і по сьогоднішній день я щаслива людина ! СЛАВА БОГУ БО ВІН Є ЖИВИЙ
Ісус Він моє життя ! Ним я живу і я хочу всім сказати, ЖИТИ ВАРТО, життя прекрасне стає, тільки тоді коли в нього увійде Ісус !
Допис Додано: 09 вересня 2008, 07:59
  Тема повідомлення:  Re: Свідчення про Божу допомогу  Відповісти з цитатою
Привіт ! Я хочу коротко описати своє життя до того, як в нього увійшов Христос і змінив його :)
Мені 20 років я живу у місті Тернопіль ,Україна . Моє життя завжди проходило в цьому прекрасному місці !
З малечку мав багато друзів і ріс як всі діти! Батьки мої Християни як і вся родина, але коли я почав більше пізнавати
світ я почав розуміти, що він не такий, добрий , що в ньому багато зла і  що люди бувають дуже жорстокі ! В сім ї
виховували добре з моралью і чесністю, але світ, компанія помаленьку мене втягнули і я пристосовувався до друзів...
З 15ти  почалися проблеми я не слухав батьків , вживав  алкоголь згодом , куріння, роспусні справи  в компаніях
(часто приходив побитий і чуть не ломали носа ) .
Так я ріс і почав шукати ціль в житті , я хотів полюбити якусь дівчину, сильно і триматися тільки її , але всеж
таки роспуста завжди робила своє  і дівчат було в мене багато . Так і в цьому я розчарувався, почав думати що
любов справжня не буває !
       У 16 я почав писати електронну , клубну - танцювальну музику , був сильно захоплений і у мене появилась
ціль в житті.
Було дуже багато праці, але я був упевнений що з цього щось буде, згодом я почав цим жити ! Я працював по 6, 8
годин у день, пропускав заняття у школі,так було 3 роки ! Появився інтернет у дома і я почав виходити на відомих
діджеїв і показав свою музику ! Багатьом дуже сподобалося і за мене взявся один діджей з нашого міста із самого
популярного і найбільшого нічного клубу Алігатора ! Я Був щасливий всі друзі також !
    Згодом почалися серйозні роботи які слухали діджеї різних країн і я почав продавати музику в інтернеті через лейбли .

З явилися звязки запрошення ( поїздки по великих клубах в інше місто), слава і я радів що життя в мене помало
наладжується, але все було не так ! І я знаю що на все це дивився Бог !
   Я часто хворів у мене були нервові розлади депрессії і страх ! Почалися лікарні лікування і хвороби ! У 18
років коли я працював на радіо станції звукорежиссером мені було дуже погано і я приїхавши до дому вже не міг
піднятися з ліжка мені віднімало ліву руку і ногу ! Забрала швидка і я 3 дня в свідомості пролежав у реанімації !
Майже 3 ночі я не спав і я побачив життя з другої сторони (йшли місяці реалібітації ! Але і це мене не зупинило
згодом я підлікувався і почав дальше жити роспусним життям ! А у 19 коли я працював на телебаченні, мене забрала
швидка з високим тиском прямо з комп ютера! Це найбільший стрес який я пережив, мене трясло було погано тиск критичний,
гіпертонія (голова розривалася я думав що в мене інсульт ) я міг померти але і тут Бог був зі мною хоть я не знав !

 
Допис Додано: 09 вересня 2008, 07:59
  Тема повідомлення:  Re: Свідчення про Божу допомогу  Відповісти з цитатою
Тато колись мій був попав під трактор, який рив рів. Йому поломало кістку на нозі, відрізало пільці, зірвало майже всю шкіру нище коліна і порізало мязи.
Тиск в нього впав 40*20, потім, вже згодом у лікарні почалася в нього гангрена, лікар казав, що шанс в нього вижити малий,99% людей після такого помирають!!! Потім робили пересадку шкіри, 90-95% шкіри прижилося, як лікар казав, унікальний випадок!!, бо зазвичай не більше половини приживається. І одним словом він вижив, хоч шансів померти в ньго було багато. Віра його врятувала, він вірить в Бога, і що все буде добре і так воно і є.
Одного разу коли йому робили операцію, памятаю, сидів і сльозились в мене очі, мама навпроти сиділа і плакала, а в мене проскакувала думка, чиїсь це слова: "..Бог ніколи не покидає своїх дітей, Він тіки їх випробовує". І це мене тоді тримало, я вірив що тато виживе.
Це не єдине свідчення допомоги Божої, за останні 7 років життя стались стільки подій, стільки всього, і стається далі.

А в загальному можна сказати про мою сімю: Бог захотів допомогти нам, Він змінив мого тата, дуже сильно змінив, і через тата змінився я, і сподіваюсь що мама і брат також зміняться. І ця допомога, її не оцінити, це найкраще що може бути.
Допис Додано: 28 серпня 2008, 21:54
  Тема повідомлення:   Відповісти з цитатою
Слава Богу!!!!!! Дякую вам за те, що ви ділитесь свідчиннями, які будують. Як важливо усе це Боже дійство пам"ятати і цінувати!
Допис Додано: 20 серпня 2007, 13:20
  Тема повідомлення:   Відповісти з цитатою
Сьогодні на служінні один водій автобуса розповів, що сталося днями з ним:
Нещодавно він возив дітей віруючих батьків на відпочинок у Карпати. І коли він їхав у горах, то раптом вискочила дівчинка на велосипеді... Мабуть, велосипед був несправним, бо вона летіла прямо в лоб автобуса. Водій зміг лише вивернути на зустрічну смугу (слава Богу назустріч ніхто не їхав)... Але дівчина все ж таки врізалася у бік автобуса... її відкинуло... лежала обабіч дороги непритомною...
Один брат перший підбіг до дівчинки, оглянувши її, зробив жахливий висновок: дівчина була мертвою.
Водій говорив, що велика журба прийшла йому на серце, і він, і всі хто був в автобусі, почали горливо просити Господа милості і прощення. А дівчинка лежала непритомною. І ось водій молячись, сповнився Духом Святим, і поклав свою руку на голову дівчинці,... і вона в той час очнулася і сказала: хочу пити...
Її відвезли до лікарні, зробили операцію, і вже ввечері вона славила Бога, що Він їй явив милість, що вона залишилася живою.
Допис Додано: 19 серпня 2007, 14:21
  Тема повідомлення:   Відповісти з цитатою
В мене таке свідчення (точніше два). Поїхав був я у Югославію. Приїжджаю і жінка, яка мене запросила не хоче мене приймати. А я перед тим ще й був страшно коліно в дорозі пошкодив. Ще за годину після того як вона мене не впустила фактично додому до себе, за 12 метрів від проїжджої частини мене збила майже на смерть машина. П'яний водій, гальмуючи, на швидкості в момент удару 120 км/год мав мене розбити на уламки, але Бог мене врятував. Та ж сама жінка смикнула мене за руку за півсекунди до удару. Він мене вдарив (а розірвав на шмаття металічний паркан з ворітьми замість мене!), але боком машини і в підсумку я отримав лише численні ушкодження, струс мозку та втрату пам'яті на якийсь час. Під час удару (я був на кілька метрів підлетів угору в повітря), хочете вірте хочете ні, я ніби влетів на той світ і почув якісь голоси: ні, він має ще повернутись - так має бути. Я це сприйняв як попередження і як дарунок за те, що молюсь і вірю в Бога!
Друге свідчення. Мені було 12 років. Я хворів виразкою шлунка. Дуже переживав з цього приводу і нервував, бо мав багато різних лікувань . Уколи (заштрики) мені колов батько, але в той вечір батька дуже довго не було з роботи і я вже втретє закип'ятив шприц і страшенно хотів спати. Тут і вирішив зпередсерддя вколоти собі сам і через вену. Я вже спиртом змазав вену, потиснув кулачками, вена напружилась я почав колоти і тут як ангел в двері почав тривожно-нагло дзвонити тато (було вже півпершої ночі). Я вирішив відкласти справу - він ледь не зімлів як побачив затиснуту вену і шприц. Ці уколи не можна було в жодному випадку колоти внутрішньовенно та ще й у ліву руку! Серце б зупинилось за 30-40 секунд! Мене тоді точно Бог врятував! Слава Йому і дякую!
Допис Додано: 02 червня 2006, 23:09
  Тема повідомлення:   Відповісти з цитатою
Я мала зустріч зі смертю віч на віч. 24 Березня 2005 року ми з молоддю поверталися з поїздки, було біля 12 години ночі і падав сніг з дощем. Ми старалися їхати обережно на гайвеї приблизно 45 МПГ. Наш абтомобіль почало крутити і занесло в бардюру. Автомобіль зупинився в долі секунди. Коли б він проїхав би ще один міліметр то ми всі 5 чоловік були б неживі тому що їхав трак. Слава Богу всі залишились живі, тільки я нарушила ключицю. Це для мене була явлена милість Господня. Я Йому неперастану дякувати. Слава Богу!
Допис Додано: 24 травня 2006, 17:14
  Тема повідомлення:   Відповісти з цитатою
Слава Богу, що Він зберіг тобі життя!
Допис Додано: 10 травня 2006, 00:38
  Тема повідомлення:   Відповісти з цитатою
Розкажу я й свій випадок... про те як я втопився, але залишився живим (це були кілька секунд мого життя, що вкарбувалися у моїй пам'яті) - цей випадок змусив мене подивитися на життя інакше.

Було це ще літком у 1995 році в Карпатах у с.Заріччя Івано-Франкіської обл. Може хто з форумчан там теж був - тоді один харизмат Басарабов з Києва організував Всеукраїнський молодіжний фестиваль (чи не перший то був тоді? теж наметовий) - там були і співи, і спортивні розваги, і нічні зібрання довкола вогню, які супроводжувалися вигуками "алілуя"... Звісно батьки мене туди не пускали, але я був впертий - і таки поїхав.

От і серед дня я пішов був до річки, що між скелями, скупатися, але плавати тоді ще не вмів :( - і я не знав, що в Карпатах бувають підводні провалля глибиною 6 метрів. Біля річки ще був один дядько, який уже одягався, щоб іти додому...
Ну і я легковажно вирішив доплисти до скали (за метрів десять), і там я спробував стати на дно, а дна - не було! :( Я страшенно злякався, кинувся плисти назад, але (ну не зміг, бо дуже злякався)... тоді я зрозумів, що прийшов мій кінець... бо так і тягнуло мене на дно...
цікаво, чи хтось хто це читає - заглядав коли небудь у вічі смерті, чи можеш собі уявити такий момент, коли ти знаєш, що тобі залишилося ще 5-10 секунд життя! Щоб ти робив в цей момент?
...я не міг навіть крикнути... я переставав барахтатись на воді (всі сили кудись зникли) ... захлипався водою... уже не міг почерпнути свіжого повітря - замість повітря вдихав воду... і вже пішов був на дно! Але свідомість ще не втратив, бо добре пам'ятаю, що в ці секунди я кликав до Бога! Я думками кричав: "Боже! Я потопаю! Я не спасенний! Я ще не маю Духа Твого! Спаси мене!!!"... в цей час я вже не думав про те, як мені самому виплисти на поверхню, - я повністю довірився волі Божій! а сам пішов на дно... Та раптом якась рука мене вхопила під руку... і витягнула мене на поверхню!

Як виявилося, той чоловік, що збирався додому (він ще був на скалі) та вже одягнувся, щоб іти, але в той момент озирнувся, побачив, що я потопаю, пірнув за мною, і витягнув мене на поверхню... Якби він не озирнувся в той час, то... цього б ви не читали.

Я був тоді блідо-синій, з мене вилили воду, і, дякувати Богу, живу до цього часу.
Допис Додано: 10 травня 2006, 00:33

Вперед:  

©2006-2024 "Джерело"
Джерело
Каталог християнських ресурсiв <Для ТЕБЯ>