[quote="Дядько Чорномох"]Цікаво, яка виважена церквою позиція християнства до цього питання (про що можна просити).[/quote]Зрозумійте, що всякі позиції, всякі приписи можуть бути лише в релігіях, де люди без Бога складають заповіді на заповідь. А хто водиться Духом Божим, тому байдуже яка в кого позиція. Як написано: [b]Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.[/b] (Рим.8:26)

[quote="Rosinka"]Я ніколи не осуджувала звернення до Бога в таких словах...але, на мій погляд, так звертатися до Бога можна насамоті в спілкуванні з Богом.... А от, чомусь, так молитися в церкві...нуууу, якось "ріже слух"... [quote="Сонячник"]Молитва повинна бути простою, від серця, - ось що головне.[/quote][/quote][quote="Підсніжник"]Але ж часто люди від серця і щиро помиляються... От Йов щиро звертався до Бога. А в кінці що сказав...[/quote]
У нас також подібна ситуація - є "штамповані" чіткі дуа для найрізноманітніших випадків, які дійшли до наших часів ще від Мухаммада (мир йому) і які слід чітко завчити (причому на арабському, як завше було католиків на латині) і є змога просто звертатися зі своїм дуа.
При цьому на основі хадису в нас чіткі три правила, про що саме можна просити в молитві:
Раба Божого будуть слухати доти, поки він не стане звертатися до Бога
1) з благаннями про гріховне
2) або про розрив родинних зв'язків,
3) (за умови), що він не проявить поспішності.
Проявляти поспішність або прискорювати події - виявляти нетерплячість, адже Богові краще відомо, коли варто відповісти на молитву й чим.

Цікаво, яка виважена церквою позиція християнства до цього питання (про що можна просити). І як ви поставитеся до цих трьох простих умов вище (згода/негода/ доповнення)?

Не біймося звертатися до Бога(СВТ), звертатися до нього за порадою і шукати через його Милість найкраще для нас же вирішення наших проблем. Цим же ми виявляємо відданість Богові(СВТ). І не біймося, адже Він і так знає, що у нас на думці. ;)

[quote="Протестант"]Більшості у наших Церквах моляться за спасіння родичів, я уже останнім часом не можу це слухати як читають ці потреби увесь перелік родичів. У мене питання [b]хіба це правильно молитися тільки за своїх родичів, а хто буде молитися за тих грішних людей де немає тих хто за них молиться. Можливо і тому зараз людей мало спасається бо ми дбаємо тільки про своє і своїх.[/b] [/quote]
Згадаємо найголовнішу першу молитву християнина, якої нас навчив Ісус (мир йому):
[size=150]І прости [color=#FF0000]нам[/color] провини наші,[/size]
як і ми прощаємо винуватцям нашим.
[size=150]І не введи [color=#FF0000]нас[/color] у спокусу,
але визволи нас від лукавого.[/size]
Ми, ж так само молимося [size=150][color=#FF0000]у множині[/color][/size] для всіх у найголовнішій молитві мусульманина:
[size=150]...Веди [color=#FF0000]нас[/color] шляхом прямим, шляхом тих хто обдарований Милістю Твоєю...[/size]
І саме так нас і мали повчати Пророки(мир їм), якщо не забули ми цього як "несуттєвого", тож у молитвах слід відчувати всю глибину. А [size=150]егоїзм у справі поклоніння Богові(СВТ)[/size] та намірах спасіння вважаю неприпустимим, хоча він частенько зустрічається на практиці і в християнстві й в ісламі й в інших релігіях. Тож такої практики слід остерігатися, яких молитов очікували такі й провадяться. Чом би й не застосовувати молитов у т.ч. в церквах для нужденних, для країни і т.д. Вони ж ніби усі є. Як і нам відповідних дуа(молитва - конкретне звертання до Бога(СВТ)).

[quote="Rosinka"]Я ніколи не осуджувала звернення до Бога в таких словах...але, на мій погляд, так звертатися до Бога можна насамоті в спілкуванні з Богом.... А от, чомусь, так молитися в церкві...нуууу, якось "ріже слух"... [quote="Сонячник"]Молитва повинна бути простою, від серця, - ось що головне.[/quote][/quote]
Але ж часто люди від серця і щиро помиляються... От Йов щиро звертався до Бога. А в кінці що сказав: [b]"Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе…Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!"[/b] Йов 42:5,6
Якщо ми молимося не як слід, то треба бути готовими до виправлення. Просто часто доводиться чути, особливо від молодих християн, що вони щиро моляться, і це помітно, що так. А молитви ті ,як би пояснити, щоб не осудити, коротше, пропитані харизматичною наукою: всілякі проголошення, заборони сатані і т.д.

Я ніколи не осуджувала звернення до Бога в таких словах...але, на мій погляд, так звертатися до Бога можна насамоті в спілкуванні з Богом.... А от, чомусь, так молитися в церкві...нуууу, якось "ріже слух"... [quote="Сонячник"]Молитва повинна бути простою, від серця, - ось що головне.[/quote]

[quote="Rosinka"]А мене от цікавить таке запитання... не раз чула, як хтось молиться і в молитві говорить "Татку", "Таточу", "Божечку" - це таке звернення до Бога. Як на вашу думку, чи це нормально?[/quote]
[quote="Братик"]Не нам це судити, адже звертаються не до нас. На мій погляд нічого поганого тут нема, кожен вживає ті слова, яких навчився. Слово - це матеріальне вираження думки. Бог чує не слова, а думку.[/quote]
Мені також не подобається, коли до Бога звертаються якось так, але й погоджуюсь з Братиком в тому, що ми не маємо права осуджувати за це тих людей. Бог бачить серце людини і знає, що в кого на серці, а також кожен з нас у різній мірі пізнав Бога. Молитва повинна бути простою, від серця, - ось що головне. І коли хтось так по дитячому звертається до Бога, то це зовсім не значить, що Бог не прийме таку молитву. Все ж таки, погоджусь з Братиком, що Бог приймає не слова, а думку серця.

[quote="Rosinka"]А мене от цікавить таке запитання... не раз чула, як хтось молиться і в молитві говорить "Татку", "Таточу", "Божечку" - це таке звернення до Бога. Як на вашу думку, чи це нормально?[/quote]
Не знаю, я чула як одна бабуся молилася: "Ісусику... Ви..." По- моєму, це дитинство. Все таки пошана має бути і до тата. Хоча Марія сказала не Равві, а Равуні (гебр. зменшено-пестлива форма звертання до вчителя). Напевно, все залежить від духовного росту і стану, того, хто молиться напрямку молитви і т.д. Все ж таки молитва вголос- це звук, коливання повітря + мова серця.

Не нам це судити, адже звертаються не до нас. На мій погляд нічого поганого тут нема, кожен вживає ті слова, яких навчився. Слово - це матеріальне вираження думки. Бог чує не слова, а думку.

А мене от цікавить таке запитання... не раз чула, як хтось молиться і в молитві говорить "Татку", "Таточу", "Божечку" - це таке звернення до Бога. Як на вашу думку, чи це нормально?

Молитися за всіх людей - це те саме, що любити усіх людей. Тому ми повинні молитися за людей виходчи із любові до всіх людей. Чи можемо ми любити усіх людей? Безперечно! Адже хто любить Бога, той любить усе Боже створіння і найбільше - людей. А отже, можна і треба молитися за всіх людей. Однак, ми любимо всіх людей не однаково. Своїх близьких ми любимо більше. Чи добре це? Безперечно! Бо так і написано, щоб найбільше ми піклувалися за рідних. А отже нічого дивного немає в тому, що ми молимося за всіх людей, але за близьких більше.

Важливо ще й те не за кого молитися, а як молитися. Наприклад, апостол Павло у своїх посланнях пише, що він молиться і дякує Богу за тих, за кого молиться. 1Сол.2:1-2 [b] Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи вас у наших молитвах.[/b]

[quote="Sh_21"][quote="Братик"] Звичайно потрібно мати любов до усіх людей, але ти не можеш молитися за [u]усіх [/u], тобто можеш, але чи буде мати така молитва силу? [/quote]
А Сонячник говорить що не можливо всіх любити.

Щось Павло помилився.
1-е Тимофiю 2 1 Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки[b] за всіх людей[/b], 2 за царів [b]та за всіх, хто при владі,[/b] [u]щоб могли ми провадити тихе й мирне життя[/u] в усякій побожності та чистості.[/quote]Любити всіх людей у твоєму розумінні - це любов до істоти, це те саме, що любити дельфінів чи мавпочок. Це дуже просто, а спробуй любити недругів.

А чинити молитви за всіх людей - на мою думку, це означає молитися навіть за наших ворогів, тобто не дивлячись на особу. А Павло ще й написав для чого за них молитися: [b][u]щоб могли ми провадити тихе й мирне життя[/u] в усякій побожності та чистості.[/b]

Скажу просто: молися за тих, за кого маєш побудження молитися.

[quote="Братик"]Ти знову мене не зрозумів. Якщо молитися за всіх, то навіщо тоді в кінці зібрання пастор зачитує записки за кого помолитися, адже можна просто раз помолитися за всіх? За всіх молитися - це добре, і я молюся за всіх, але чомусь коли я молюся за конкретну людину, то ця молитва має більшу силу.[/quote]
От це мене саме більше вбиває, читай мої перші повідомлення. А ти що думаєш всі дружно моляться за ці прохання, я думаю ні, навіть тут почитати виходить кожен все одно за своїх рідних молиться, бо як за чужих молитися якщо свої проблем хватає, крім того треба мати ще любов до тих людей.

Можливо спочатку потрібно молитися щоб мати бажання за всіх молитися, бо Бог хоче спасти усіх людей.