Доволі часто, серед тих хто називає себе віруючими, можна почути такі думки, що мовляв, ось я у Бога вірю, але до церкви ходити не збираюся. Серед причин що побутують, здебільшого це неприязнь викликана самими людьми задіяними в церковних структкрах, а також інформація про неблаговидні моменти, котрі нажаль мали місце в історії Церкви.
Звичайно кожен хто так каже, думає по-своєму і кожного суто по-людськи можна зрозуміти. Але аж ніяк з позиції самої Віри Христової, котра й грунтується на Його Церкві.

Церква є Тіло Христове, людська спільність, що через непослух змінила форму поєднання, втративши первозданну єдність. Й жертвою Христовою знову з’єдинюється у Бозі. Церква перебуває в історії і водночас понад історією. Нам важко уявити яким буде з’єдинене Тіло Боже в есхатологічному вимірі, але в історичному вимірі Церква, хоч і обдарована небесними дарами, залишається спільнотою простих грішних людей здатних помилятись.

Непомильною Церква є лише в питаннях віровчення. Бо це вже прерогатива Духа Святого, Котрий правдомовець й не допустить аби те, що від Нього, приходило до людей у викривленому стані.
Зрозуміло, що у письмових викладках така непомильність має носити централізований характер, й саме з цих причин затверджується верховним єрархом Церкви Папою Римським. Котрому Духом Святим дарована непомильність у питаннях віровчення, що затверджене й зосерджене в офіційних документах Церкви: догматах і Катехизмові зокрема, й ні на йоту не відступає від Святого Письма.

Нажаль розкол в якому перебуває Церква, негативно відбивається й на тому, як доноситься роздрібненими церквами Христове вчення до віруючих.
Виходить парадоксальна ситуація: коли кажуть слухатись Церкви (бо так воно й повинно бути) й водночас по-різному, часами діаметрально протилежно трактуються тіж самі богословські питання. Незручність для віруючих християн-некатоликів створює й те, що офіційних документів в таких церквах практично не існує. Кожен намагається трактувати як вважає за потрібне, по-своєму інтерпритуючи праці святителів, котрі теж не завжди є спільними з огляду на тих богословів, що появилися уже після офіційного розколу (1054 р.) І щонайгірше де-які церковники або воцерковлені, як вони називають самимх себе, авторитет Церкви намагаються приписати собі, й уже своїм власним намагаються підмінити авторитет Бога Духа Святого, ЄДИНого Учителя для всіх.
Розпізнати таких „наставників” доволі легко. Їм залежить лише на власному, на тому, що про них скажуть люди. Тому й намагаються удавати з себе святенників, виказуючи свою буцімто активність в християнському житті й переповідаючи те, чого не усвідомлюють. Від себе ж сказати нічого не можуть. Таким підпорою є не Боже Слово, а світська влада, котру використовують й котрої чіпляються усілякими методами аби утриматися наплаву.

Кожен по-різному доходить осмислення Божих глибин, хтось за допомогою мудрих наставників, хтось самотужки читаючи Святе Письмо. Але в обидвох випадках неодмінно присутній Той, від Кого залежить наше просвітлення. Без Його святої волі темнота не розвіється, які б зусилля людина не прикладала, тому й уповати маємо саме на Нього й нікого іншого.

Бути охрищеним й слухатися церковників, не тримаючись Голови, ще не означає бути з Церквою. Тіж священики -- такі самі грішні люди, з тією різницею, що завдяки їм приймаємо участь в Святій Літургії й через них віруючі долучаються до Святих Таїнств. Так захотів Господь.
Безумовно, що саме серед духовенства знаходимо собі добрих наствників і порадників. Але не завжди. Невігласи й дурисвіти в священичих рясах, збоченці, люди низької моралі нажаль теж серед таких є, й нічого дивного у цьому не має, -- диявол промишляє там, де може найбільше нашкодити.
Й тут маємо розуміти, що духовно-моральний рівнень будь-якого священика аж ніяк не пов’язаний з ТИМ БОЖИМ, що отримуємо через них. Якщо скажімо віруючий іде до сповіді, з тих чи інших причин не маючи довіри до священика, але сповідь його щира, через такого священика він і отримає прощення від Бога. Й можливо його щирість буде допомогою самому заблукавшому пастиру.

Ну перше щоб вести розмову - запитання:
1.Чомуви назвали тему Церква Христова, віруючі, церковники? Церква Христова і віруючі в Біблії це синонім, а хто такі церковники? Ви що їх ділити на три групи?
2. Що таке Церква?

Тепер по статті:
1. Що означає "намісник Бога на землі"?
2. Що означає " не помильний папа"?
3.Як Д.С. має проявлятися У Церкві?
4. Ви читали історії християнства? бо я думаю ви знали для чого ви почали цю тему, я вам буду задавати питання по історії, про пап "не помильних".
5. Як ви оприділяєте чи віровчення є від Д.С.?

В даному випадку задля повнішого означення християнської спільноти.
Людство ж, віруюче/невіруюче, можна ділити на безліч різних груп.


У другому абзаці започаткованої гілки є відповідь на це.


Яким чином це запитання може стосуватися започаткованої гілки??


Непомильність у питаннях віровчення.


Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде (Івана 3:8)


Добре було б, коли не вигадуватимете й триматиметесь теми.


Церква визначає. Як і нею було визначено богонатхненність Святого Письма.


p.s. пропоную для плідної розмови задавати запитання по-суті викладеного, а також не розпорошуватися й обмежуватися кількістю запитань в однгому дописі, задля їхнього більш якісного розкриття.

По ваших словах. Тобто Духом Святим керує Церква, а не Д.С. Церквою. Церква постановила, а Д.С. затвердив. Чи І.Х. говорив що пошле Д.С. і Він нагадає те що Він вчив.

І також богонадхненість С.П. визначила церква 4 ст. і було декілько спорних книг які не могли визначити. І також самі апостоли говорили що їхнє послання богонадхнене. А на сорорі у 395 році тільки офіційно затвердили 66 книг. А тепер самі порушуєте.

Тепер питання по суті. Про непомильність папи. То який з них був не помильний той що затвердив 66 книг, чи той що затвердив 72 чи 77 книги?

Церква не керує Духом Святим. Вона офіційно затверджує документи, котрі вважаємо Богонатхненими. Коли б не було цього офіціозу, кожен міг би відносити до богонатхненості те, що спаде йому на думку. Водночас ми ніяк не можемо відцуратися від самої Богонатхненості. Вона неодмінно присутня й основа її закладена в Євангелії, -- на духовній твердині Апостолові Петрові (Матвія 16:18).


Перш за все маємо розуміти, що не усе те, котре не ввійшло в число 66 є єретичним. Так само як і Апостоли не записали усе, що Ісус учинив (Матвія 10:26,27). Але котре виявляється й пізнається Духом Святим (Матвія 10:26,27)


Про яке затвердження іде мова?
77 книг й зараз присутні на церковних сайтах, як книги, що увійшли й не увійшли в канон.
НОВЫЙ ЗАВЕТ: Мф | Мк | Лк | Ин | Деян | Иак | 1Петр | 2Петр | 1Ин | 2Ин | 3Ин | Иуд | Рим | 1Кор | 2Кор | Гал | Еф | Флп | Кол | 1Фес | 2Фес | 1Тим | 2Тим | Тит | Флм | Евр| Откр

ВЕТХИЙ ЗАВЕТ: Быт | Исх | Лев | Чис | Втор | Нав | Суд | Руфь | 1Цар | 2Цар | 3Цар | 4Цар | 1Пар | 2Пар | 1Езд | Неем | 2Езд | Тов | Иудифь | Есф | Иов | Пс | Притч | Еккл | Песн | Прем | Сир | Ис | Иер | Плач | Посл Иер | Вар | Иез | Дан | Ос | Иоил | Ам | Авд | Иона | Мих | Наум | Авв | Соф | Агг | Зах | Мал | 1Мак | 2Мак | 3Мак | 3Езд

Не зрозумів... А про що тема?

Загалом про християнську спільноту. Спектр доволі ширикий.

От зараз треба розібратися.
Чи в Святе Писання зібрані книги по волі Божі, тобто Бого надхненне, чи С.П. затвердила Церква?

Я написав:
"Якщо для вас дискусія це напад на Церкву, то значить ви теж нападаєте на неї, бо Церква Христова, це не тільки ви. А істинна Церква Христова це та для якої основа є Святе Писання і Христос. В Писанні є такий вираз як блудниця. Це та Церква яка по завіту заручина з Христом, а своїм життям відкидає Його."

Ваші відповіли:
Ого, це вже трохи не коректно з Вашого боку так ображати.
І тема чистилище , а не тема для ображання Церкви. І взагалі на мою думку тема чистилище перетворилася на змішання образ і якогось неправильного гніву на Католицьку церкву і священиків.

Ваші відповіли:
Христос Воскрес, пане Вово, а не лише помер, Він - Живий і не перестав говорити, ведучи Своє Тіло через віки - Христос не обмежений записаним Словом. Не обмежуйте Христа.

І де ви тут побачили напад на вашу Церкву, я навіть слова не сказав що це католицька. Напевно як кажуть люди "На злодії шапка горить".
Дайте їм відповідь "Воістину воскрес, як би помер тільки, а не воскрес то віра наша даремна. І до речі не я ставлю Христа у рамки (ікони), а ви. Напевно мені треба бути завзятішим протестантом, а то так і так з вами не домовишся. . Як бачите вас тут ніхто не бобонить, говорите свої католицькі думки і ще й репутацію вам піднімають. То де Христа обмежують там чи тут?

Доволі часто причину розколу між Церквою самі ж розкольники й віровідступники різних мастей пояснюють тим, що буцімто не можуть визнавати примат римського архієпископа над рeштою єпископату Цeркви.
Ось що каже на цей рахунок Іван Златоуст:

=======================================================
Но когда Петр назвал Его Сыном Божьим, тогда Христос, чтобы показать, что Он так же есть Сын Божий, как Петр сын Ионин, т. е. одной сущности с родившим, присовокупил: "и Я говорю тебе: ты - Петр, и на сем камне" - т. е. на вероисповедании – "Я создам Церковь Мою" (Матф. 16:18). Этими словами Господь показывает, что отселе многие будут веровать, ободряет дух Петра и делает его пастырем: "и врата ада не одолеют ее". Если же не преодолеют ее, то тем более Меня. Поэтому не смущайся, когда услышишь, что Я буду предан и распят. Далее обещает и другую почесть: "и дам тебе ключи Царства Небесного" (Матф. 16:19). Что значит: "и Я дам тебе"? Как Отец дал тебе познание обо Мне, так и Я дам тебе; не сказал - умолю Отца, хотя и это было бы важным доказательством Его могущества и неизреченно великим даром; но: "Я дам тебе". Что же даешь Ты, скажи мне? Ключи неба, чтобы "что свяжешь на земле, то будет связано на небесах, и что разрешишь на земле, то будет разрешено на небесах". Как же не может дать того, чтобы сесть одесную и ошуюю - Тот, Который говорит: Я дам тебе? Видишь ли, как Христос этими двумя обещаниями возводит Петра к высокому о Нем мнению, как открывает Себя и показывает истинным Сыном Божьим? Он обещает даровать ему то, что собственно принадлежит одному Богу, именно: разрешать грехи, сделать Церковь непоколебимой среди всех волнений, и простого рыбаря явить крепчайшим всякого камня, когда восстанет на него вся вселенная. Подобным образом и Бог Отец сказал, беседуя с Иеремией, что полагает его, как столп медный и как стену (Иерем. 1:18); но Иеремия поставлен был для одного народа, а Петр для целой вселенной. Хотелось бы мне спросить тех, которые унижают Сына: какие больше дары - те ли, которые Отец дал Петру, или те, которые дал Сын? Отец даровал Петру откровение о Сыне; Сын же откровенное познание об Отце и о самом Себе посеял во всей вселенной, и простому смертному вручил, дав ему ключи, власть над всем небесным; и он распространил Церковь по всей вселенной, и явил ее сильнейшей самого неба. "Небо и земля прейдут, но слова Мои не прейдут" (Матф. 24:35). Как же меньше Тот, Кто дал такую власть и совершил такие дела? Говоря это, я не отделяю дел Отца от дел Сына: "все через Него начало быть, и без Него ничто не начало быть" (Иоан. 1:3); но хочу обуздать бесстыдный язык дерзающих унижать Сына.
http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z07_2/Z07_2_10.htm
=======================================================

І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. (Матвія 16:18)

Назвавши Симона Петром (скелею, каменем) себто твердинею, тим місцем на котрому буде збудована Його Церква, Христос тим самим утвердив вищезгадоного Апостола Своїм намісником на землі. Намісником Своєї Церкви, себто Божого Тіла (есхатологічний вимір).
Тому твердинею віри Христової є Католицька (Вселенська) Церква. Головою ж Церкви Є Сам Христос.

Й звичайно ж не про панування Петра і його правонаступників йдеться.

А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.
А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба. (Марка 10:42-44)

Ісус говорить учням про Божествене першенство, що полягає в служінні, а не пануванні. Й в контексті Матвія 16:16-19, що уже тут розглядалось, Ісус аж ніяк не говорить про Петрове володарювання, котре йому де-хто так хоче приписати. Мова не про панування над Церквою, а служіння Церкві.
Служба ж буває на різних постах і пост Петра -- пастиря.

Паси вівці Мої! тричі промовляє Ісус до Петра.

Тож вівці усіх мастей однією отарою мають іти, й триматися одного пастиря ВСЕЛЕНСЬКОГО. Бо як каже святитель:
а Петр для целой вселенной
Якщо ж вівці ділитимуться на купки і йтимуть за старими баранами, що хочуть бути лідерами, -- такі пропадуть.

Доволі часто розколу є відступлення від Бога, та як католицька Церква, а люди завжди будуть Живого Бога шукати, не обрядах, не обманах духовенствах, а будуть шукати істину. І Біблія говорить що таких безбожників потрібно відрікатися, бо що може бути спільного Бога із безбожністю, НІЧОГО.
2-е Тимофiю 3 1 Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. 2 Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, 3 нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, 4 зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, 5 вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!.

Ми визнаємо один, як ви кажете примат, це Голова І.Х. , в всі інші це не від Бога, а від диявола, бо тільки диявол хоче панувати над людиною. До 500 років ніхто не панував над Церквами, кожний округ мав свого єпископа.
Навіть у Біблії записано до Об’явлення 2-3 розділ до сім Церков. а не до папи, якщо він би був, то Христос би звертався до свого намісника, як це роблю я на своїй роботі, і всі керівники.
Друге, у послані до римлян навіть намйока не має на папство, Петро пише 1 розділ,вірш 7 усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! 8 Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові. .

То чому Павло звертається до всіх вірних і святих християн, а не до папи, чому Христос звертається до 7 церков. а не до папи? Хватить свою єрись писати, або давайте цитати із Біблії. Я вам відповів, бо не були тих ще безбожників тоді ще.

Чому Христос сказав: Паси вівці Мої! тричі промовляє Ісус до Петра., то це тому що Петро відрікся від Христа три рази, А Петро був апостолом і його покликання було бути апостолом, а не папою.

Да, а чому папи тоді панують? Може той раб (папа), помив вам, або комусь ноги, чи йому миють, чи може він комусь руки і ноги цілує, чи йому цілують, то що то за раб такий у палацах сидить із трьома шістками на короні?

Слухайте що "перший папа" говорить 1-е Петра 5 1 Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись: 2 пасіть стадо Боже...

1.Єпископ має бути свідок страждань Христових. То які він страждання терпить, керує світською владою?
2. Петро звертається пасіть стадо Боже... . Як бачите всі єпископа є пастирі віруючих, про що і говорить історія, поки безбожники не захопили і не присвоїли Церкву Христову.

Про яку єресь говорите? Чи можете навести бодай одну мою фразу у якій є невідповідність до Святого Письма?

Яким чином це може заперечувти, що Христос поставив саме Петра бути Його пастирем? Матвія 16:17-19


Апостольське приємство у пап й в усіх рукоположених служителів Церкви.


А ви дуже комусь ноги вмиваєте? Й чим же ж вас так разить папське "панування", ви від нього сильно потерпаєте?


Вам що, так потрібні чужі страждання??
Стосовно ж світської влади, немає її як такої. Є оте кесараве й Боже, два фактори, що неодмінно присутні серед земної людської спільноти.
Тож особа (Петра, його правонаступників), як організаційний фактор людської спільноти; віра ж, як Боже одкровення, що утверджується на Петрі.

Безбожники ті, що не бажають прийняти Боже Слово.


Добре що до Пера прислуховуєтесь. Прислухайтесь й Господнього Слова:

А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.
І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі! (Матвія 16:17-19)

Для чого прикидатися. А то виходить ви загіптизовані.


Бо сам Петро говорить хто є Пастир.
1Петр.2:25 Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.



Та ви що, де таке начиталися. Послухайте, як апостола вибирали. То який із ваших пап підпадає цим критеріям, ніякий.
Дiї 1:21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами, 22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення. 23 І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія. 24 А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав, 25 щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце. 26 І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.


Та я взагалі не потерпаю, то ви. Для чого свою єрись тут писати, тут зібралися для яких авторитет є Слово Боже, ну можливо і не для всіх.


Та ви що, не маєте зараз такої влади, бо забрали, а ви світом керували, царями керували, навіть було що без папи царів не можна було ставити.


Абсолютно згідний з вами і також ті хто Його перекручуть.

А Петро і говорив тільки із Слова Божого, то звісно що я виконую і слухаюся Слова Божого. А ви чому Його не слухаєтеся, а тільки для вас авторитет є катехизм, а Писання для прикриття.
Слухайте та скільки можна говорити що це про віру Петра говориться. Послухайте що сам Петро говорить про камінь і хто є тим Каменем:
1-е Петра 2:4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог. 5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа. 6 Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений! 7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем, 8 і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.

1. Камінь є І.Х.
2. Ми також є каміння, якщо маємо живу вірі і таку як Христос сказав Петрові у Мт 16:17
3. Тільки через Христа можна спастися.
4. Апостол Петро також зсилався на Писання, а не катехизм.
5. Христос є тим наріжним каменем і Він нікому не передав це право, бути Його намісником.

То виходить Петро сам помилився що до нього сказав Христос у Мт. 16:17., а католики йому тепер пояснили. Правда це тільки віровідступники могли таке придумати, щоб приватизувати собі християнство.