Valia написав: Але Господь дозволив іти,але якщо він буде промовляти, те,що буде казати Бог. І він встав і пішов.........Господь знав шо він іде проклясти тоді навіщо він дозволив іти....?
Спочатку Господь сказав "Не підеш ти з ними."
Але через наполягання Валаама, вдруге Господь сказав: "...устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш.". І Валаам пішов.
На мій погляд, кожен з нас поступив би мабуть так само як Валаам. Адже, якщо ми знаємо, що Богу те чи інше не довподоби, то ми часто далі наполягаємо на своєму і знаходимо будь-які причини аби виконати свою волю, а не Божу.
Чому ж тоді "запалився гнів Божий, що він іде"?
Хоча й Ангол зупинив Валаама, і той вже готовий був повернутися, але Ангол сказав: "Іди..."
Апостол Петро говорить про тих, хто піде за пожадливістю тілесною, так (2Петра 2):
15 Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости, 16 але був докорений у своїм беззаконні: німа під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила.
Тобто можливо, що гріхом Валаама було те, що він думав не про те, щоб в точності покоритися Богу і виконати волю Божу, а в тому, щоб угодити і Богу і Балаку - знайти золоту серединку.
І так само й ми: намагаємося служити і Богу і мамоні. Але Слово Боже застерігає, що не можна так жити. Отже, виходить, що ми повинні визначитися: або горіти любов'ю до Бога і одному Йому служити, або ж ... мамоні.
|
