А по Вашому що?
Правильно. Тіло без духу мертве.

Але дух без тіла - повертається до Бога, живе. А душа не завжди в Біблії лише життя означає, а і щось вище (принаймні коли мається на увазі дух і душа в одному терміні).

Бо Бог Авраама, Якова... - Господь не мертвих, а живих. А тому і в сказанні про багача і Лазаря, Авраам прийняв після смерті Лазаря, а по інший бік був багач. І це в той час, коли брати багача на землі живі ще лишались. Значить тіло багача в землі лежить, а він просить Авраама послати Лазаря щоб посвідчив його братам (живим).

І нічого це сказання перекручувати. Ту Ісус чітко висловив думку.

розгляньмо деякі інші слушні думки про те, що таке дух: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85

«Душа» і «дух». Що насправді означають ці поняття?
КОЛИ ви чуєте слова «душа» і «дух», то що спадає вам на думку? Чимало людей вважають, що ці слова означають щось невидиме і безсмертне, що існує всередині нас. Вони думають, що в час смерті ця невидима частина людини залишає тіло і продовжує жити. Оскільки це вірування дуже поширене, багато хто дивується, коли дізнається, що Біблія нічого такого не вчить. Як же пояснює Боже Слово, що таке душа і що таке дух?
ЯК У БІБЛІЇ ВЖИВАЄТЬСЯ СЛОВО «ДУША»
Обговорімо спочатку, що таке душа. Ви, напевно, пам’ятаєте, що Біблія писалась головно єврейською та грецькою мовами. Коли біблійні письменники писали про душу, вони вживали єврейське слово не́феш або грецьке слово психе́. Ці два слова вжито у Святому Письмі понад 800 разів, і «Переклад нового світу» (англ.) послідовно передає їх словом «душа». Дослідивши, як слово «душа» або «душі» використовується у Біблії, ви побачите, що це слово в основному стосується 1) людей, 2) тварин або 3) життя, яке має людина чи тварина.
Розгляньмо декотрі біблійні вірші, в яких слово «душа» вживається в котромусь із цих трьох значень.
Люди. «За Ноєвих днів... мало, цебто вісім душ, спаслось від води» (1 Петра 3:20). Тут під словом «душі» явно маються на увазі люди — Ной, його дружина та його троє синів з дружинами. У Вихід 16:16 містяться вказівки, які було дано ізраїльтянам стосовно збирання манни. Їм було сказано: «Збирайте... за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наметі його». Отже, збирали таку кількість манни, яка відповідала кількості людей у кожній сім’ї. Ще інші біблійні приклади того, як слово «душа» або «душі» вживається стосовно якоїсь окремої особи чи людей, можна знайти в Буття 46:18 і Дії 27:37.
Тварини. У біблійній розповіді про творення читаємо: «Сказав Бог: «Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю». І сказав Бог: «Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її». І сталося так» (Буття 1:20, 24). В цьому уривку згадуються риби, худоба і звірина, і стосовно всіх їх вживається одне й те саме слово — «душа». Птахів та інших тварин названо душами в Буття 9:10; Левит 11:46 і Числа 31:28.
Життя особи. Деколи слово «душа» означає життя особи. Єгова сказав Мойсею: «Вимерли всі люди, що шукали твоєї душі» (Вихід 4:19). Чого саме шукали Мойсеєві вороги? Вони прагнули відібрати Мойсею життя. Ще раніше про Рахіль було сказано, що, коли вона народжувала свого сина Веніямина, «виходила душа її, бо вмирала вона» (Буття 35:16—19). У той час Рахіль втратила своє життя. Візьміть до уваги також Ісусові слова: «Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне [«душу свою», Кул.] за вівці» (Івана 10:11). Ісус віддав свою душу, тобто життя, за людство. У цих уривках з Біблії слово «душа» явно стосується життя особи. Слово «душа» вживається в такому значенні також в інших місцях, наприклад у 1 Царів 17:17—23; Матвія 10:39; Івана 15:13 і Дії 20:10.
Продовжуючи вивчати Боже Слово, ви побачите, що ніде в Біблії такі слова, як «безсмертний» чи «вічний», не пов’язуються зі словом «душа». Навпаки, у Святому Письмі сказано, що душа смертна, тобто що вона вмирає (Єзекіїля 18:4, 20). Тому Біблія називає того, хто помер, просто «мертвою душею» (Левит 21:11, НС ).
ЩО ТАКЕ «ДУХ»
Розгляньмо тепер, як у Біблії вживається слово «дух». Дехто думає, що слово «дух» означає те саме, що й «душа». Але це не так. Біблія чітко показує, що слова «дух» і «душа» стосуються двох різних понять. Яка ж між ними різниця?
Біблійні письменники, коли писали про «дух», вживали єврейське слово ру́ах або грецьке слово пне́ума. Святе Письмо само розкриває значення цих слів. Так, у Псалмі 104:29 сказано: «Забираєш [Єгово] їм духа [ру́ах] — вмирають вони, та й вертаються до свого пороху». А в Якова 2:26 зазначається, що «тіло без духа [пне́ума] мертве». Отже, у цих віршах слово «дух» стосується того, що дає життя тілу. Без духу тіло мертве. Тому в Біблії слово ру́ах перекладається не лише як «дух», але також як «сила», тобто життєва сила. Наприклад, про Потоп за днів Ноя Бог сказав: «Наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух [«сила», НС; ру́ах] життя» (Буття 6:17; 7:15, 22). Таким чином, слово «дух» стосується невидимої сили (іскри життя), яка оживляє всі живі створіння.
Душа і дух — це не те саме. Тілу потрібен дух, подібно як радіоприймачу потрібна електрика — для того щоб функціонувати. Розгляньмо цю думку детальніше на прикладі портативного радіоприймача. Коли в такий радіоприймач вставити батарейки й увімкнути його, то електрика, яку виробляють батарейки, образно кажучи, оживить радіоприймач. Без батарейок же радіоприймач, так би мовити, мертвий. Те саме можна сказати і про радіоприймач, який вимкнули з розетки. Подібно дух є силою, яка оживляє наше тіло. Також, як і електрика, дух не має почуттів і не може думати. Це безособова сила. Але без духу, тобто життєвої сили, наші тіла вмирають і «вертаються до свого пороху», як сказав псалмоспівець.
В Екклезіяста 12:7 про смерть людини сказано так: «Вернеться порох [порох тіла людини] у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його». Коли дух, тобто життєва сила, залишає тіло, тоді тіло вмирає і вертається туди, звідки воно походить,— у землю. Подібно і життєва сила вертається туди, звідки вона походить,— до Бога (Йова 34:14, 15; Псалом 36:10). Це не означає, що життєва сила дійсно переміщається до неба. Натомість це означає, що для людини, котра померла, будь-яка надія на майбутнє життя тепер залежить від Бога Єгови. Її життя, так би мовити, у Божих руках. Лише Бог має силу повернути дух, або життєву силу, щоб особа могла жити знову.
Кн. «Чого насправді вчить Біблія?»

Хто має які міркування з вищенаведеного уривку?
Пишіть.

Я, (на основі Біблії), стверджую, що душа людини не помирає, тобто не щезає і не піддається тлінню після смерті людського тіла. Вона просто міняє своє місце перебування: "І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде." Йов 33:22. Це відбувається і з народженими від Бога, і з духовно мертвими: "І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали." Одкр 6:9

Навпаки, у Святому Письмі сказано, що душа смертна, тобто що вона вмирає (Єзекіїля 18:4, 20). Тому Біблія називає того, хто помер, просто «мертвою душею» (Левит 21:11, НС ).
Давайте, поміркуймо, що Біблія каже про те, звідки душа береться. Тоді стане зрозуміло куди вона подінеться, якщо помре.

Отож, я думаю так: Бог створив тіло + Бог вдиває від Духа свого = душа.

1. Тіло зазнає тління дочасного.
2. Душа вічна, бо вічний Бог є створина по образу і подобі Його - потрапляє до раю, або пекла.

А як же бути з наступними віршами:
Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони! Душа, що грішить, вона помре.
(Єз.18:4)
Та душа, що грішить, вона помре. Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде.
(Єз.18:20)

Слідкуйте хоч за головними моїми висловами, бо заставляєте повторятися.

У Біблії "смерть" означить відсутність Бога.

Чом побиваєшся й тривожишся душе моя в мені? Пс.43:5


2Кор.5:1 Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.

Про що вам говорять ці вірші?

Це - ваше трактування, не більше...

1. То по Вашому, псалмоспівець розмовляє зі своєю душею? А наші теперішні вислови:
"Аж за душу взяло", "Душа втекла у п'яти" - це що вказує на присутність якоїсь субстанції у Вас всередині?

2. Тут якраз вислів одого із царів і священників, які будуть жити у небі. Ці слова ні до мене, ні до Вас ніяким чином не стосуються.

Це означає що є тіло, дух, душа

Розсмішили, це якраз стосується всіх християн. Бо Павло писав до простих смертних християн.
1. Вказує на те що життя після смерті є нове життя.
2. вказує що ми жити будемо на небі.

Тіло, дух, душа - це лишень терміни.

Як я уже писав "... і стала людина живою душею." (Бут.2:7)
Не отримала душу, а стала душею. Різницю відчуваєте?


Якраз тоді, в І ст. всі, як ви виражаєтесь прості смертні християни, були помазані Святим Духом і мали надію жити на небі.
До речі, Павло теж був простим смертним християнином.

Виходить Христос дав обіцянку лише для християн, які жили в 1ст. Я ще раз повторююсь: Шановні наші свідки! Уважніше прочитайте 7-ий розділ Обявлення і не видумуйте абичого! Особисто я предендую на місце в небі, бо так обіцяв мій Спаситель. Він вірний в Своєму слову!

Ой, смішні запитання зараз задам, щось потягнуло мене нині на жарти.

1. А можна список спасенних 144 000 які будуть на небі?

2. І звідки ви знаєте що ще знайшлося місце сЄ у цьому списку?

3. Які мають бути критерії щоб попасти у цей список?

4. Скільки є ще місць у цьому списку? Настільки я маю інформацію то спомин приймають у вас тільки тих 144 000, а решта не достойні .