Цитата:
Що є небо і що є земля? Весь Всесвіт є Божим творінням. Зараз він осквернений гріхом. Потім - буде переображений, це і буде Царство Небесне. Я не бачу можливості і доцільності одночасного існування "неба" і "землі".
Треба дивитись краще в рядки Біблії. БУде Нове Небо і Нова Земля. Як Ви і кажете - буде преображений в Цаство Небесне - вічне.
Читайте, тут дуже все чітко з цитатами Біблії, описано:
http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38Цитата:
VI. Надія на нове небо і на нову землю
1042 Наприкінці часу Царство Боже осягне свою повноту. Після загального суду праведні завжди будуть панувати з Христом, прославлені тілом і душею, і сам всесвіт буде оновлений:
Тоді Церква «осягне повноту в небесній славі, коли настане час відновлення усього і коли з родом людським увесь усесвіт, що тісно поєднаний із людиною і через неї досягає свого призначення, віднайде у Христі свою остаточну досконалість» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium », 48.).
1043 Це таємне оновлення, яке перетворить людство і світ, Святе Письмо називає «новим небом і новою землею» (2 Пт. 3,13; Пор. Од. 21, 1.). Це стане остаточним сповненням Божого Задуму - «об'єднати все у Христі - главі: небесне й земне» (Еф, 1,10).
1044 У цьому новому всесвіті (Од. 21,5), небесному Єрусалимі, Бог буде перебувати між людьми. «Він витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерті не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло» (Од. 21,4. 27).
1045 Для людини таке звершення стане остаточним здійсненням єдності людського роду, задуманої Богом від початку створення; і для цієї єдності Церква-прочанка була «наче таїнством» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium », 1.).
І404 Ті, що будуть з'єднані з Христом, творитимуть спільноту відкуплених, Святе Місто Боже (Од. 21,2), «Наречену Агнця» (Од. 21,9). Вона вже більше не буде поранена гріхом (Пор. Од. 21,27), нечистотою, самолюбством, які нищать або ранять земну спільноту людей. Блаженне бачення, у якому Бог відкриється невичерпним способом для вибраних, буде вічним джерелом щастя, спокою і взаємної спільності.
1046 Щодо космосу, то Об'явлення підтверджує глибоку спільність долі матеріального світу і людини:
«Бо створіння нетерпляче очікує об'явлення синів Божих (...) у надії, що й воно саме теж визволиться з рабства зіпсуття (...). Бо ж знаємо, що все створіння разом понині стогне і мучиться у болях пологів. Не тільки воно, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самим своїм єством стогнемо, очікуючи відкуплення нашого тіла» (Рим. 8,19-23).
1047 Отже, видимий усесвіт також призначений для перетворення, «щоб цей же світ, повернений до свого первісного стану, без жодної перешкоди був на службі праведників», маючи участь у їх прославленні у воскреслому Ісусі Христі (Св. Іриней, Проти єресей, 5, 32, 1.).
1048 «Ми не знаємо часу кончини землі і людства, ані не знаємо, в який спосіб перетвориться космос. Очевидно, змінюється вигляд цього світу, спотворений гріхом; але ми знаємо, що Бог готує нову оселю і нову землю, де панує справедливість, а блаженство заспокоїть і перевищить усі прагнення миру, які живлять людське серце» (II Ват. Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 39, § 1.).
1049 «Однак очікування нової землі аж ніяк не мало б послаблювати в нас бажання обробляти цю землю, - навпаки, воно повинно нас заохочувати: адже на ній зростає тіло нової людської родини, яке може вже подати певні обриси майбутнього віку. А втім, хоча й слід ретельно розрізняти земний поступ і зростання Христового Царства, та все-таки цей поступ є надзвичайно важливим для Царства Божого тією мірою, якою він може причинитися до кращого устрою людського суспільства» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 39, § 2.).
1050 «Усі блага людської гідності, братерської спільності й свободи, тобто всі оті прекрасні плоди нашої природи і нашої праці, які ми будемо поширювати на землі відповідно до заповіді Господа і в Його Дусі, ми віднайдемо пізніше, але вже очищеними від усякого бруду, осяяними, перетвореними, коли Христос віддасть Отцеві вічне і вселенське Царство» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 39, § 1. пор. II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium», 2.). Тоді Бог стане «усім в усьому» (1 Кор. 15,28) у вічному житті:
«Дійсне і правдиве життя - це Отець, Який через Сина і у Святім Дусі, немов з джерела, обдаровує всіх без винятку небесними дарами. Завдяки Його милосердю ми, люди, також отримали непохитну обітницю вічного життя» (Св. Кирило Єрусалимський, Повчання катєхитичні, 18, 29.).
І в такому преображеному світі спокійно перебуватиме троїстоєднісна преображена людина (з обожненою природою), бо все буде у Бозі:
Цитата:
1 Кол, 1, 15. Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива.
16. Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!
17.А Він є перший від усього, і все Ним стоїть.
18. І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство.
19. Бо вгодно було, щоб у Нім перебувала вся повнота,
20. і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне.
Порахуйте, скільки разів тут написано слово "усе".
Це ж не просто так. Христос каже, що прийшов світ не осудити, а спасти.
Є християни, які в роздумах лише про духовне думають... Є дуже приземлені християни. А є такі, що думають через духовне про все видиме і невидиме в Христі Ісусі. Це дуже гарно описує: Боб Моффит в книзі "Коли Ісус Мер Вашого міста"
Повірте, її стоїть прочитати, щоб більше зрозуміти волю Божу щодо нас в цьому світі. Він же людину не просто так на Землю помістив.
http://www.invictory.org/library/post-1665-impact.html