Джерело
http://forum.jerelo.info/

Духовна боротьба.
http://forum.jerelo.info/viewtopic.php?t=548
Сторінка 1 з 2

сергій [ 20 січня 2008, 08:23 ]  Духовна боротьба.

ДУХОВНА БОРОТЬБА
Який зміст несуть ці слова? Чи актуальні вони в житті сучасних християн? Чи існує взагалі таке поняття, і що воно для вас особисто приховує?
Одним словом пишіть все, що б ви сюди включили.
Якщо боротьба ведеться, то проти кого, і якими методами?

Сонячник [ 20 січня 2008, 17:24 ]  

Духовна боротьба - це в першу чергу, на мою думку, боротьба з власними похотями.
Про духовну боротьбу пише ап.Павло:
Еф.6: 10 Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його! 11 Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських. 12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби. 13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. 14 Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности, 15 і взувши ноги в готовість Євангелії миру. 16 А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. 17 Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.

сергій [ 21 січня 2008, 03:31 ]  

але ж хіба власні похоті і духи злоби піднебесні одне й те саме?
Не маємо боротьби проти крови та тіла -- але проти духів.

Тобто для мене особисто "духовна боротьба" це є реальна битва в духовному світі, проти реальних створінь, а не проти похотей.

LMax [ 21 січня 2008, 17:52 ]  

нам відомі фрази на зразок таких: " движимий духом перемоги", або "движимий духом наживи", "прийшов дух смерті", "дух багатства", "дух ілюзій", "злий дух" і т.д. Отож людина несвідомо може бути керована якимось з цих духів. Коли вона вже усвідомлює що вона керована якимось з цих "паразитів" вона може обрати звільнитися від цієї "програми", отоді вона вирішує що треба боротися з тим чи іншим духом, але вона бачить що їй він подобається, мало того - він складає її сутність! Оце вже проблема. Виникає конфлікт протилежностей. Так можна надовго зависнути на місці у стані схватки з своїм "духом". З одного боку дух Божий, а з другого якийсь інший - ведучий досі. Боротьба породжує спротив рівноціний по силі засобам самої боротьби. Неможливість подолати своії страсті породжує несвідомий гнів на себе, сором, що заковує, закомплексовує душу в кокон боротьби з самим собою. Виникає самонесприйняття, ненависть до себе, моральний мазохізм. А як в такому стані будеш любити ближного як самого себе, як себе зненавидів? - Будеш теж ненавидіти, або лицемірити. Це тупик.
Тільки повне прийняття себе таким як є, може відпустити напругу суперечностей і дати можливість до руху кудись. А краще рух хоть кудись чим штопор. Але то має бути вибрано і контрольвано СВІДОМО. А свідомість штука дивна - вона на будь-якому етапі самоусвідомлення завжди є ще не такою широкою як могла б бути - оце й є рушієм до еволіюції "Со-Вісті" та "С-Відомості" (рос. - "Со-Знания"). Очевидно що це "сознание" і є спільне знання, про Джерело від якого ми вийшли, і куди намагаємось повернутись...
Буває варто просити у Бога про розкриття духовного взору, а буває страшно це отримати, бо відповідальність росте...

П.С. З власного досвіду.

LMax [ 21 січня 2008, 19:36 ]  

сергій написав:
але ж хіба власні похоті і духи злоби піднебесні одне й те саме?
Не маємо боротьби проти крови та тіла -- але проти духів.

так, проти духів, які захопили плоть і кров... Це те саме.

Цитата:
Тобто для мене особисто "духовна боротьба" це є реальна битва в духовному світі, проти реальних створінь, а не проти похотей.

Ти хочеш сказати що переміг всі похоті власного тіла? Тоді ти з лику святих. Кажи як є вже...

сергій [ 21 січня 2008, 21:57 ]  

LMax написав:
ти з лику святих. Кажи як є вже...


А я шо про це не казав ше? ЗАБУВ, СОРІ!!!

Книжок начитався? :D А висновки не вірні робиш!
І що ти називаєш власним досвідом? :shock:

LMax написав:
Виникає конфлікт протилежностей.

шизофренія?

LMax написав:
А краще рух хоть кудись чим штопор.

керуючись такою псевдонаукою як психологія -- може й так.
А інакше -- туфта то всьо. Краще стояти на місці, ніж до пекла сунути. :?

Сонячник [ 21 січня 2008, 23:27 ]  

іншими словами:
Духовна боротьба - це боротьба не проти злих людей, а проти хитрощів диявольських, який ходить мов лев рикаючий, щоб нас зжерти. Тобто ми повинні боротися вірою Божою та Словом Божим проти пасток, які нас провокують до гріха.

Прикладом духовної боротьби є спокушення Ісуса Христа в пустині.

LMax [ 22 січня 2008, 01:52 ]  

Сонячник написав:
іншими словами:
Духовна боротьба - це боротьба не проти злих людей, а проти хитрощів диявольських, який ходить мов лев рикаючий, щоб нас зжерти. Тобто ми повинні боротися вірою Божою та Словом Божим проти пасток, які нас провокують до гріха.

Прикладом духовної боротьби є спокушення Ісуса Христа в пустині.

чудовий приклад. Не кожен в житті доходить до того, щоб усвідомити в собі дуальність: голос Духа Божого та голос розуму (того "Я", яке тягне від Бога і завше перечить первинним добрим помислам серця, і комусь піддає гори сумніву, а комусь вбиває в голову що мол "Я" всемогутній і не треба слухатися голосу Бога в серці. Цей голос "Я" і є він самий - сатана. Відколи людина стала "розумна" це вона надбала цього "провідника"...
Так, щоб позбутися його треба залишитися на одинці на довгий період - 30-40 днів без їжі, щоб очистити кров та позбутись паразитарних організмів.

сергій написав:
І що ти називаєш власним досвідом? :shock:

маю на увазі власний теоретичний і практичний життєвий та деякий духовний досвід (якщо можна так виразитись).

Цитата:
шизофренія?

дуальність свідомості та дуальність сприйняття реальності, якою хворі всі без винятку на цій планеті... А шизофренія - крайня і різко виражена її форма, де вже зв'язок між півкулями мозку втрачається зовсім.

Цитата:
Краще стояти на місці, ніж до пекла сунути. :?

може ще мотивуючи це страхом слухати голос Бога? - Це теж дорога до пекла.
А якщо не йдеться в гору всеодно рухаєшся - вниз, бо пасивний стан це стан падіння.

І ще: буває критичний момент, що не ступивши крок назад не зможеш зробити два вперед.

сергій [ 22 січня 2008, 04:21 ]  

LMax написав:
А якщо не йдеться в гору всеодно рухаєшся - вниз, бо пасивний стан це стан падіння.

Уяви собі людину на ескаваторі метро, що рухається вниз, людині ж треба на гору. Хоч вона прикладає зусиль, відносно навколишніх об"єктів (крім самого ескаватора) не рухається. Навіть, коли нам здається, що ми на місці -- ми не пасивні, і не обов"язково зкочуємось вниз.
LMax написав:
І ще: буває критичний момент, що не ступивши крок назад не зможеш зробити два вперед.

Критичних моментів не буває -- бувають критичні дні, і то тільки у жінок...
:D

Я ж кажу -- начитався фігні всякої... Біблію почитай!!! Мо попустить, бо вліз, ти, друже, по вуха в л-но.

А те твоє про кров, 40 днів і паразитів --- вапше брєд. :?

Братик [ 22 січня 2008, 05:51 ]  

Сергій, це ти з Біблії навчився так розмовляти? :)

сергій [ 22 січня 2008, 06:38 ]  

Братик написав:
Сергій, це ти з Біблії навчився так розмовляти? :)


А що? :shock: Грубо так? Перепрошую паньство! -- хто ж досконалий? :D

Taj [ 23 січня 2008, 11:48 ]  

Цитата:
Краще стояти на місці, ніж до пекла сунути. ...
Уяви собі людину на ескаваторі метро, що рухається вниз, людині ж треба на гору.

Отож бо. Людина, яка стоїть на місці, без боротьби піддавшись згубним пожадливостям, скочується на ескалаторі пристрастей у самісіньке пекло. Гарний приклад.
А людина, що намагається бігти вгору, перебуваючи на тому ж ескалаторі - це людина, що власними силами намагається вирватися з ланцюгів пожадливостей. Похвально, але ж результату не буде. Може, ескалатор слід змінити?
А ескалатор, який піднімається вгору - є Дух Святий, який допомагає нам у нашій боротьбі. Тут щоправда не дуже вдалий приклад, бо ескалатор може підняти нас БЕЗ наших зусиль, а для духовної боротьби обовязково потрібні зусилля наші власні, а тоді вже Бог обовязково допоможе.

Taj [ 23 січня 2008, 12:03 ]  

Цитата:
Боротьба породжує спротив рівноціний по силі засобам самої боротьби. Неможливість подолати своії страсті породжує несвідомий гнів на себе, сором, що заковує, закомплексовує душу в кокон боротьби з самим собою. Виникає самонесприйняття, ненависть до себе, моральний мазохізм. А як в такому стані будеш любити ближного як самого себе, як себе зненавидів?

Грунтовне пояснення, щоправда не зовсім точне. Це характеристика людини, що бореться, їдучи на ескалаторі донизу. Коли людина самостійно намагається побороти свої пристрасті, то обовязково стикається з усвідомленням неможливості цього. І як наслідок - людина замикається в собі, зневірюється, а далі - моральний мазохізм і т.д. Це справді тупиковий шлях боротьби.
Але й приймати себе такою як є, людина вже не може, оскільки вже усвідомила свою гріховність, зіпсутість. Ось тут приходить на допомогу Христос, який приймає людину такою, яка вона є, і одночасно очищає її від її гріхів, даючи надію і силу позбутися поганих звичок тощо. Він змінює світогляд людини, її цінності. Те, чим людина раніше дорожила і захоплювалася, стає для неї гидким і непотрібним.
Одним словом, Він переставляє людину на інший ескалатор, який піднімається угору.

сергій [ 23 січня 2008, 12:28 ]  

LMax написав:
Не кожен в житті доходить до того, щоб усвідомити в собі дуальність: голос Духа Божого та голос розуму (того "Я", яке тягне від Бога і завше перечить первинним добрим помислам серця, і комусь піддає гори сумніву, а комусь вбиває в голову що мол "Я" всемогутній і не треба слухатися голосу Бога в серці. Цей голос "Я" і є він самий - сатана.

Я все-таки схиляюсь до того, щоб відокремити наше особисте "я" від сатани. Фактично людина "чує три голоси": свій, Божий і диявольський. А от до якого прислухатись це вже справа кожного. Ось тут вже і розвиднюється: ескаватор метро, той що тягне вниз -- диявол, а Бог це той, хто дає бажання і силу йти догори.
LMax написав:
Відколи людина стала "розумна" це вона надбала цього "провідника"...

а я чомусь думав, що людина була створена розумною -- хіба нє? :?

Юліан [ 19 травня 2009, 13:59 ]  Re: Духовна боротьба.

сергій написав:
Я все-таки схиляюсь до того, щоб відокремити наше особисте "я" від сатани. Фактично людина "чує три голоси": свій, Божий і диявольський. А от до якого прислухатись це вже справа кожного.

Яких три голоси?
Боротьба відбувається між Богом і Його ангелами і між змієм (сатаною, дияволом) і його ангелами. Ця боротьба розпочалась на небі і перекинулась на землю, так як ми всі згрішили.
І ця велика духовна боротьба відбувається в нашому розумі. Ми чуємо голос Божий, також чуємо голос лукавого. Бог промовляє до нас з любов'ю, ніжно стукаючи в двері нашого серця. Лукавий просто вривається в наше життя штурмуючи наш розум, впливаючи на емоції і почуття; оскільки легше впливати на почуття, то він послабляє наш розум алкогольними напоями, які буквально вбивають наш розум. А свій голос ми не чуємо, ми або підкоряємося Божому голосу і живемо з Ним, або живемо своїм я, що рівнозначно життю без Бога (так як цього і добивається диявол). Є тільки два шляхи, третього не дано.

Сторінка 1 з 2 Часовий пояс UTC + 2 годин