Знаєш, паша... Якщо не прийнято, то таке вітання не сприйметься, а викличе лише подив.
Якби я у місті почав вітатися зі своїми друзями чи по роботі "Слава Ісусу Христу", то думаю, що це б викликало насмішку (бо подумають, що я жартую, що вже не добре). Якби вітався з незнайомими, то це викликало б здивування.

До речі, в селах на Західній Україні я зазвичай і вітаюся "Слава Ісусу Христу", бо там так прийнято і сприймається нормально.

Я тебе до якоїсь міри розумію, але ж Христос був не традиційним, він руйнував хибні і викривлені традиції. Його не сприймали, Його слова викликали подив, насмішку, з нього жартували, потім переслідували, засудили і вбили. Христос покликав нас слідувати за ним. Ця дорога не є легкою, але вона вартує наших зусиль...

Гарні слова!!! Чесно кажучи, я не сподівався від тебе, паша, таке почути!
Я тебе теж розумію, паша... Але я боюся не так насмішки над собою, як насмішки над самим вітанням.

Просто у певних групах таке вітання може сприйматися нормально, а в інших групах можуть сприйняти як насмішку над Христом.
Написано ж навіть:
Матв.7:6 Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...

Ну, не чекав. Файно кажеш

Я щось не розумію з чого ти здивований? Я говорю про нищення безбожних традицій і про плекання - згідних з наукою Христа.
Якщо ти привітаєшся цим вітанням, то його ніколи не сприймуть як насмішку над Христом, з твого боку. Можлива лише насмішка з тебе. А Христа не можна стидатися.
Можливо, всетаки треба вітатися по-християнськи і показувати свою віру в Христа, щоб часом не стати одним з числа "парнокопитних"

А я вітаюсь по-різному:
Привіт, драстє, хай, хаюшки, добрий день/ранок/вечір.
В залежності від того, з ким вітаюсь

То давай ще й хрестика великого начепимо на шию, а то як люди здогадаються що ми християни?!
Цікаве питання про привітання і дуже актуальне. У Львові заведено вітатися між християнами (50-ми) "Слава Богу". На Рівенщині, наприклад, заведено вітатися між християнами "Добрий день", між молодими "прівьет".
Звісно, привітаня "Слава Богу" не придумали штучно щоб "зайвий раз прославити Бога", це було природнім вираженням емоцій між двома християнами серця яких переповнені радістю і бажанням прославити нашого Бога. З часом, такий вияв емоцій переріс у повсякденне вітання. Я не вважаю це поганим вітанням, навпаки, кожен раз так вітаючись ми згадуємо про нашу спільність у Господі. І також, віддаєм славу нашому Господу.

А мені дуже подобається привітання ''Доброго здоров'я!''. Так вітаються у селі мого тата. Хоча якоїсь різниці між привітаннями я не бачу. Головне, щоб ці слова були сказані не тому, що так треба, а показували щире бажання, щоб комусь було добре.

От-от! І я про це!

"Мир дому цьому" -

Як вітатися залежить ще від місця вітання та від субєкта. Наприклад, коли сосід порпається в грядці, доречне привітання "Дай Боже Щастя - Дякую, дай Боже й Вам", перед і після зібрання - "Слава Богу", в школі, на роботі до друзів "прівєт" або "привіт" або "хай", до всіх решта "Добрий день".

Виходить, що ти християнином є лише на роботі? А коли входиш в світ, то зі світом зливаєшся і не хочеш бути від нього відмінним???

А ще в нас, в Івано-Франківській обалсті люди по селах вітаються, кажучи: "Боже помагай" або "Дай Боже здоров'я"

А в нас, на Буковині словами "Дай Боже здоров'я" відповідають на привітання літні люди молошим від себе. А віруючі в нас між собою вітаються "Мир Божий (Вам)! Ось тут і задумуєшся чи є в серці мир, який вищий від всякого розуміння. Якщо я заходжу до помешкання християн (не формальних), то так і просяться слова: "Мир вашому дому".
А ще я чула, як один брат завжди вітається: "Навіки живи!" Непогане побажання

Перші християни не використовували шаблонів у привітаннях.
Наприклад, ап. Павло вітаючись часто бажав: ...благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1Кор.1:3)
Яків просто написав "Вітаю я вас!"
Ап. Петро: ...нехай примножиться вам благодать та мир! (1Петра 1:2)
Ап. Юда так писав: ...милість вам, і мир, і любов хай примножиться! (Юда 1:2)
Петро закликав вітатися так: Вітайте один одного цілунком любови. Мир вам усім, що у Христі! (1Петра 5:14)
А Христос вітав: "Мир вам!" (Іван.20:19,21,26...)

Якщо звести все до спільного знаменника, то найчастіше бажали "Мир Божий!".

Роздумуючи над тим, як потрібно вітатися, я зробив висновок, що вітання повинно містити щире побажання. І дуже погано, коли ми вітаємося по шаблону чи по традиції. А ще гірше, коли ми при традиційному вітанні бездумно вживаємо Ім'я Боже, як от "Слава Богу" чи "Слава Ісусу Христу", але при цьому не виражаємо тієї слави.

P.S.
"Вітання братам і сестрам у Христі"... - а де це записано? не знайшов .