Джерело
https://forum.jerelo.info/

Релігійний фанатизм
https://forum.jerelo.info/viewtopic.php?t=274
Сторінка 2 з 8

Сонячник [ 16 листопада 2006, 23:30 ]  

Star написав:
Соняшнику це не сподобається... 100%....
Але я й не хочу, щоб мій пост сподобався Соняшнику...
:)Дякую, Стар! Але мені справді приємно, що ти мене називаєш фанатиком. Саме про це я писав вище!

Taj [ 17 листопада 2006, 07:09 ]  

Зневажливе ставлення до опонентів і є наслідком релігійного фанатизму. Одним із наслідків. Бо моя любов до Бога не може стати причиною зневаги до ближнього, який не поділяє моїх поглядів. Радше навпаки. Тому щоб нам усім уникнути найменших проявів релігійного фанатизму, нам потрібно більше пізнавати живого Бога, а Бог є любов, Він наповнює любовю кожне серце, яке наближається до Нього.
А тепер дам відповідь на запитання. Звичайно, що дивлюся і перевіряю, чи не стосуються ці слова і мене. І не випадково, не ненароком, не мимоволі, а цілеспрямовано. Бо як тільки у серці зявиться якась зневага до ближнього, нетерпимість - то це вже означає, що зявилися перші прояви релігійного фанатизму. Це по-перше.
По-друге, ще однією, дуже важливою ознакою релігійного фанатизму є ВІДСУТНІСТЬ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ, критичного ставлення до себе.
Тобто, можна говорити про те, що у кожного з нас мимоволі можуть проявлятися нотки якоїсь зневаги, нетерпимості до тих, які дотримуються іншої думки щодо дуже важливих духовних питань. Це, звичайно, погано, але це природно для людини, притаманно їй. І, звичайно, таку людину не можна відразу називати релігійним фанатиком. Набагато гірше, коли ця людина НЕ БАЧИТЬ ЦЬОГО, НЕ ЗДАТНА КРИТИЧНО УСВІДОМИТИ своїх вчинків. Оце вже фанатизм.

lightchild [ 17 листопада 2006, 07:53 ]  

Taj написав:
По-друге, ще однією, дуже важливою ознакою релігійного фанатизму є ВІДСУТНІСТЬ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ, критичного ставлення до себе.

Набагато гірше, коли ця людина НЕ БАЧИТЬ ЦЬОГО, НЕ ЗДАТНА КРИТИЧНО УСВІДОМИТИ своїх вчинків. Оце вже фанатизм.

Це точно...

Taj [ 24 листопада 2006, 19:11 ]  

Тут цікаво було би ще обговорити соціальну сторону релігійного фанатизму, на що звернув увагу Євген. Наприклад, коли з релігійних міркувань хтось забороняє дитині ходити до школи тощо. Таких прикладів я щоправда не знаю, але слухаючи розповіді про якість теперішньої шкільної освіти, я навіть не можу сказати, що краще, тобто чи не отримає дитина в домашніх умовах вищий рівень освіти, ніж дається сьогодні у школі. :) (я щиро сподіваюся, що всі зрозуміли, що це гіркий жарт)
Правда, тут відсутні будь-які релігійні чинники, а радше мова йде про доцільність.
Окремі релігійні течії не дозволяють робити операції з переливання крові (бо думають, що у крові людини є душа). Але й це не можна назвати релігійним фанатизмом, бо тут є і раціональне зерно: зараз стільки людей заражуються СНіДом через переливання крові, що лікарі вже сами шукають способи замінити цю процедуру.
Недавно був скандал на Рівенщині. У сімї віруючих людей померло одне за одним двоє дітей. Проти цієї сімї прокурор порушив кримінальну справу, звинувачуючи сімю, яку спіткало велике горе, у тому, що вони нібито з релігійних мотивів відмовилися від лікування.
Але виявилося, що жодних таких релігійних переконань у них не було, а не пройшли лікування ці діти тільки через відсутність грошей у цій багатодітній родині, яких у них вимагали у лікарні. Оце страшно, боляче за державу, яка не тільки не піклується про простих людей, а й переслідує за бідність і чесність.
Звинувачення у релігійному фанатизмі закінчилося нічим, але вивело на світло цинізм і черствість державних мужів, прокурорів, які завдали вбитій горем матері страшного морального удару. Добре, що ця матір є віруючою, і я думаю, що Господь підтримав її у цю страшну хвилину.
Але чи дасть відповідь перед Законом, перед судом цей цинічний прокурор? Мабуть, хіба тільки перед Божим.

ЮРА [ 27 листопада 2006, 11:28 ]  

Taj написав:
...Недавно був скандал на Рівенщині. У сімї віруючих людей померло одне за одним двоє дітей. Проти цієї сімї прокурор порушив кримінальну справу, звинувачуючи сімю, яку спіткало велике горе, у тому, що вони нібито з релігійних мотивів відмовилися від лікування.
Але виявилося, що жодних таких релігійних переконань у них не було, а не пройшли лікування ці діти тільки через відсутність грошей у цій багатодітній родині, яких у них вимагали у лікарні. Оце страшно, боляче за державу, яка не тільки не піклується про простих людей, а й переслідує за бідність і чесність.
Звинувачення у релігійному фанатизмі закінчилося нічим, але вивело на світло цинізм і черствість державних мужів, прокурорів, які завдали вбитій горем матері страшного морального удару. Добре, що ця матір є віруючою, і я думаю, що Господь підтримав її у цю страшну хвилину.
Але чи дасть відповідь перед Законом, перед судом цей цинічний прокурор? Мабуть, хіба тільки перед Божим.


Так. То горе. Одна дитина вмерла від лейкімії. На її лікування у благословенній Україні (тай не тільки в ній) дійсно потрібно багато грошей. Друга дитина вмерла від туберкульозу. Чи тобі проповідували,
що в Україні існує державна безкоштовна программа лікування туберкульозу? Повторюю: джержавна і безкоштовна (ліки, харчування, утримання . тощо).
Так шо якщо ти знавець прокурорських прав і обов"язків, то давай, тлум прокурора.
Але краще направ свої зусилля на ліквідацію сірості серед "віруючих".
Наприклад поясни їм, чому у вождів в хатах поли дубові і повно спонсорського шоколаду, а народ бідує!

Дежавю [ 28 листопада 2006, 03:49 ]  

Як казав наш молодіжний керівник, чудовий приклад фанатизму - хрестоносці. Людина тоді стає фанатиком коли вона осліпленна своєю вірою і не помічає шо вона робить і як це перечить самій вірі... :(

Taj [ 28 листопада 2006, 19:31 ]  

Одним словом, вернулися туди, звідкіля розпочинали: фанатизм - це ВІРА БЕЗ ЛЮБОВІ. :)
Досить влучний вислів!

Братик [ 26 грудня 2006, 17:43 ]  

Тоді виходить що Віра - це любов плюс фанатизм?
Тут треба розібратися що ви розумієте під словом фанатизм. Фанатизм може бути різним, питання фанатизм чого? Якщо релігії, то сама релігія це вже є зло, і її треба чимпоскоріше позбуватися. Та й взагалі слово фанатизм не підходить до визначення християнина, бо фанатизм це сліпе слідування чогось а віруючі не сліпі.

Taj [ 28 грудня 2006, 10:11 ]  

Братик написав:
Тоді виходить що Віра - це любов плюс фанатизм?
:D :lol:
Влучно сказано!
Але якщо по суті, фанатизм справді можна охарактеризувати як сліпе слідування за кимось (лідером), або чимось (набір ритуалів, стереотипів). Тому такі поняття як лідерство, ритуали, обряди повинні стати чужими для християнина. Якщо він не фанатик, і не релігійний, а хоче служити живому Богу.

Братик [ 03 січня 2007, 06:48 ]  

Знову іде підміна понять... До чого тут лідерство, ритуали, обряди? Можна бути лідером, чи дотримуватися обрядів і при тцьому не бути фанатом.
Добре, ставлю питання по іншому: чи можна бути фанатом Ісуса Христа або "Живого Бога" і чи це добре?

Taj [ 09 січня 2007, 21:27 ]  

Я не думаю, що це добре. Бо навіть Богу ми повинні служити за розумом, мати розум Христовий.

Олеся [ 11 січня 2007, 09:49 ]  

Я думаю, що відповідь на питання Winslet ""Як ви вважаєте, якими можуть бути ознаки релігійного фанатизму у людини? " схована у самому питанні, а саме в понятті релігійний. Адже фанатизм- це і є релігія, тобто сліпе дотримування якихось правил, (навіть Господніх) без сердечної глибокої віри. Приклад у Біблії - фарисеї.
Суперечки теж мають дух фанатизму, адже навіть якщо людина помиляється, то це не причина поступати з нею з неповагою, сваритися та звинувачувати.

Братик [ 12 січня 2007, 08:20 ]  

Цитата:
фанатизм- це і є релігія, тобто сліпе дотримування якихось правил, (навіть Господніх) без сердечної глибокої віри.

1. Скоріше, навпаки, релігія - це фанатизм, бо існує фанатизм нерелігійний, наприклад, футбольний.
2. Я не думаю, що люди які сповідують різні релігії не мають сердечної віри. Я знаю одного мусульманина, так він має дуже велику віру. І взагалі, релігія без віри існувати не може. Інша річ, підстава нашої віри. Якщо це Слово Боже, то наша віра жива і могутня. Якщо це віра в передання старших, то така віра даремна, хоч вона і сердечна. Гарний приклад релігій надала Вінслет у кімнаті Християнського гумора: не можливо потрапити в рай одної релігії, не потрапивши у пекло інших. :D

LMax [ 09 травня 2007, 15:18 ]  

1. А футбол це теж релігія. Релігія спорту. Знаєте який потужний егрегор вона має? - Ооо... Не важко здогадатися...
2. Що краще: віра у Слово Боже чи у Вічне Життя та Любов?
3. Що є словом Бога для мусульманина, юдея, буддиста тощо і чим є саме Слово Боже для них?

Братик [ 09 травня 2007, 15:48 ]  

1. Теологічно футбол не може бути релігією, бо релігія це поклоніння надприродним силам, або силі; основним придметом релігії є спосіб або шлях спасіння, уникнення пекла. Також, атрибутом релігії є традиція, система правил котрі потрібно виконувати. Образно кажучи, футбол є скоріше богом (для фанатів), об"єктом захоплення багатьох людей.
2. Це одне і теж. Неможливо вірити у Слово Боже не вірячи у Вічне Життя чи Любов, що є Бог.
3. Відповім просто: єресью. Або, як ап. Павло писав, глупота, дурість.

Сторінка 2 з 8 Часовий пояс UTC + 2 годин