Джерело Християнський форум «Джерело»
Праведний, як пальмове дерево, розпустить гіллє своє...
(Пс.92:12)
Джерело Поезія Рейтинг Форум
Сьогодні: 20 вересня 2020, 06:45




Створити нову тему Відповісти  [ 12 повідомлень ] 

Автор Повідомлення
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Віра і релігія
4690
UNREAD_POSTДодано: 13 серпня 2006, 21:55 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
20 червня 2007, 19:19
Написано: 34
Звідки: Україна, Рівне
Зараз у християнстві є багато релігій. Чим віра різниться від релігії?
Чи може релегійна людина знати Христа ?




Не можна покласти гарбуз у валізу, що вміщує тільки його половину
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
4693
UNREAD_POSTДодано: 13 серпня 2006, 22:13 
Аватар учасника

Стать: Він
Востаннє тут були:
07 вересня 2019, 21:50
Написано: 896
Звідки: Україна
Цікаві запитання. Особисто я себе не вважаю релігійною людиною, а віруючою. А різницю я вбачаю саме у тому, що віруюча людина живе вірою, шукає Бога, служить Живому Богу, а для релігійної людини - релігія - це ширма, набір обрядів, щось зовнішнє по-відношенню до неї самої. А віра - це внутрішнє життя людини, стиль життя, вона впливає на все її життєве наповнення.
Чи може релігійна людина знати Христа? Мабуть, тоді вона стає віруючою людиною, а не просто релігійною.




ЛіТай, моя пташко, угору зліТай,
Спіткнутись, упасти нікому не дай
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
4698
UNREAD_POSTДодано: 13 серпня 2006, 23:16 
Аватар учасника

Стать: Він
Востаннє тут були:
09 липня 2020, 14:02
Написано: 4649
Звідки: Україна
Віровизнання: християнин
Maksym написав:
Чи може релегійна людина знати Христа ?
Я думаю, що релігійна людина може знати лише про Христа, може знати Біблію, може вважати себе спасенною, може вважати себе християнином...
але: релігійна людина не може наслідувати Христа! Бо наслідувати Христа можна лише живою вірою, сповненою любов'ю до Бога!




Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме! (Іс.40:8 )
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
4700
UNREAD_POSTДодано: 14 серпня 2006, 07:56 
Аватар учасника

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
12 вересня 2006, 18:42
Написано: 85
Звідки: Чернівці
Попробую допустити що релегійна людина може знати Христа, служити Йому, вклонятись Йому, й бути спасеною Ним!
Я рахую що серед православних є також спасені, хоча вони виконують багато обрядів, але вони то виконують з вірою в серці, то їхня релегійність просто є свідоцтвом його віри.... Це те саме що ходити в косинці та в юбці в Дім молитви, проводити служіння 2 години й 3-4 проповідниками, це також релегійність, але ж ви не говорите, що серед таких людей немає спасених, незнаючих Христа!

Відповідь: Може релегійна людина знати Христа!




Робіть добро поки можна його робити
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
4707
UNREAD_POSTДодано: 14 серпня 2006, 08:52 
Аватар учасника

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
28 листопада 2006, 11:17
Написано: 90
Звідки: Україна, м.Львів
Дуже правильно написали Соняшник і Taj... Підтримаючи їх, я покажу на прикладі те, про що вони говорять...
Віра - це коли ти шукаєш Бога... І ти знаєш, що лише близькість з ним дасть тобі можливість бути щасливим на Землі і на небі....
Релігія - це, як сказав Taj, ширма, набір обрядів, щось зовнішнє по-відношенню до неї самої... і цим зовнішнім у нашому житті є слідуванню особливих правил одягу у християн, стилю поведінки... раціону вживання чи не вживання певних напоїв, слухати музику можна лише таку і не іншу.. і т.д...
Хлопці написали, як вони думають, чи спасенні чи не спасенні такі люди... які відкидають благодать Бога, а сконцентровані на законництві і на своїх зусиллях... Словом, я з ними згідний )))))

P.S. А Mrdoctor - просто красавчік... 5 балів...




Немає нічого дешевшого, ніж слова...
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
4709
UNREAD_POSTДодано: 14 серпня 2006, 08:59 
Аватар учасника

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
12 вересня 2006, 18:42
Написано: 85
Звідки: Чернівці
:oops: :oops: :oops: :oops:




Робіть добро поки можна його робити
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
5248
UNREAD_POSTДодано: 01 вересня 2006, 12:18 

Стать: Він
Востаннє тут були:
05 грудня 2010, 21:29
Написано: 1290
Звідки: м. Львів
Віровизнання: п'ятидесятник
Вибачте, але я не можу сказати, що ідолопоклонники - спасенні люди. Може грубо, але саме так Писання називає тих, хто молиться до ікон і святих.
Ще дещо відносно віри й релігії:
Перше:
Бог є Богом і Він ставить свої вимоги і правила для людей, а не люди. Свої вимоги і сатндарти Він відкрив людям в Своєму Слові! Помітьте є Божі правила і РАМКИ для людей. (Зараз я не розглядаю не Божих рамок і правил і розумінь)
Друге:
Бог хоче, щоб люди це виконували не на рівні простих обрядів, бездумно, без любові до Бога. В першу чергу Бог хоче, щоб людина любила Його, мала живі відносини з ним, і через свою любов до Бога виконувала Його заповіді (не путайте з законом). Почитайте 1-ий розділ Ісаї. Там люди постили, примножували молитви, приносили цілопалення, дотримувались субот і свят, але Богу це було не угодно, бо вони це робили на рівні обрядів і формалізму. Проблема не в тому, що те, що вони робили було неправильно (бо в історії Ізраїлю є випадки, коли Бог їх карав за недотримання Його заповідей) але те, як вони це робили.
Висновок:
Навіть зовнішнє виконання правильних речей може бути не більше ніж формалізм і релігійність. Звичайно людина при цьому не виконує ВЕСЬ закон Христів, бо вона не має любові, але зовнішньо вона може нічим не відрізнятись від того, хто ходить з Богом. Знову ж, якщо якась людина робить щось формально, то це ще не означає, що те, що вона робить є НЕПРАВИЛЬНИМ, вона просто може це робити НЕ ПРАВИЛЬНО.
Ось мій погляд на релігію і релігійність.




Бо Господь дає мудрість, з Його уст - знання й розум! Господи дай нам мудрості!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
5636
UNREAD_POSTДодано: 26 вересня 2006, 14:55 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
13 квітня 2016, 14:40
Написано: 173
Звідки: Київ
Пропоную роздуми пресвітера Олександра Борисова(Москва) на цю тему. Гадаю досить влучні. (Вибачайте що російською).

"Итак, попытаемся выделить основные отличия веры от религии. Необходимость такого различения будет видна из самого текста.

1. Вера первична по отношению к религии. Вначале всегда возникает чувство некоего призыва со стороны Бога, и лишь после этого следует какое-то религиозное действие как форма, в которой мы выражаем наше отношение к Богу. Эта форма не всегда может быть удачной, адекватной нашему внутреннему чувству. Призыв же может быть столь велик и значителен, что дает начало целым эпохам, изменяет судьбы тысяч и миллионов людей, сила этого импульса может простираться через века. Но и в жизни простых, >' людей каким-то религиозным действиям всегда предшествует акт веры.

2. Вера своим источником всегда имеет внутренний импульс, который может быть назван откровением. Под воздействием тех или иных обстоятельств или даже без всякой видимой причины в душе человека рождается качественно новое убеждение, идея, желание. Оно не может быть объяснено рационально. Человек вполне, отличает его от обычных своих мыслей и желаний. Оно происходит как бы не от нас. Религия - результат человеческого творчества, во всяком случае по большей части, особенно если речь идет о создании заново каких-либо ритуалов, религиозных гимнов, изображений. Здесь всегда доминирует уже имеющаяся культура, скорее подражание, переработка, чем создание качественно нового.

3. Вера есть всегда очень личное состояние - личное решение, выбор, доверие кому-то или чему-то. Религия - действие чаще всего общественное, социальное. Человек здесь с необходимостью вынужден мириться с тем, что есть, хотя многое ему не вполне понятно или не очень-то устраивает. Личное здесь существенно умаляется и приносится как бы в жертву общественному действию, ритуалу.

4. В е р а есть внутреннее решение, которое производит адекватные изменения в личности человека. Иными словами, есть прямое соответствие между уровнем веры и уровнем ее влияния на личность человека. Не может быть глубокой веры без соответственно глубокого ее осознания и глубокого влияния на всю жизнь данного человека. И наоборот, слабая вера, остающаяся на уровне туманного "что-то есть", соответственно не производит заметных изменений в личности и жизни человека. Поэтому вера -очень специфична: мироощущение верующего христианина будет сильно отличаться от мироощущения буддиста, магометанина или атеиста. Напротив, религия может не затрагивать самых существенных сторон личности. Человек может быть очень религиозным в том смысле, что он регулярно посещает храм, знает и любит обряды, пение, вообще все связанное с культом, и при этом основные свойства его личности будут мало отличаться от личных качеств людей не исповедающих никакой религии. Это, по-видимому, объясняется тем, что само по себе религиозное чувство не специфично. Оно представляет собой ощущение священной инаковости, непохожести священного на мирское, профанное.

Указанные четыре отличия веры от религии последовательно связаны между собой. Автор не претендует на исчерпывающее описание этих различий, важно, однако, подчеркнуть, что последнее из них, заключающееся в степени влияния на личность человека, является, в конце концов, самым решающим. Именно трагическим несоответствием между религией и верой людей объясняются столь многочисленные печальные страницы христианской истории: крестовые походы, инквизиция, религиозные войны, гонения на евреев, косность и фарисейство церковных должностных лиц, словом, все нехристианское, что было и есть в христианских Церквах.
В таком случае напрашивается вопрос: может быть, религия как внешний культ вообще не нужна, если она постоянно таит в себе угрозу подавления живой, непосредственной веры внешней, обрядовой стороной? Опыт некоторых протестантских деноминации, например квакеров, где внешняя сторона сведена до минимума, скорее, говорит об обратном. При всей чистоте и высоком уровне веры квакерские общины в тех странах, где они существуют, остаются все-таки Церковью меньшинства. Сами члены этих общин свидетельствуют о том, что, например, рабочие, пришедшие на собрание квакерской общины после трудового дня, просто засыпают во время полуторачасовой безмолвной совместной молитвы. Дело в том, что большинство людей устроено все-таки так, что их вера, религиозные чувства нуждаются в тех или иных формах - пении, молитвах вслух (читаемых по богослужебным книгам, как в Православии и Католичестве, или свободной импровизации, как у баптистов, а также в некоторых моментах богослужения в последнее время и у католиков), музыке, убранстве и т. п.

Здесь, очевидно, нужно постоянно искать и удерживать необходимый баланс между содержанием веры и ее внешним религиозным проявлением. Нужно всегда помнить, что обряд не цель, а лишь средство для более полного переживания всем нашим человеческим существом - то есть не только духом, но и душевной и телесной сферами нашего "я" - нашей веры, нашей радости богообщения. Всегда имеется опасность "засушить" общение верующих, полностью удалив все внешние священные элементы - изображения, музыку, одежды. Это внешнее оформление не имеет никакого значения лишь тогда, когда создается необычайный духовный подъем за счет горячей молитвы или вдохновенной проповеди. Но по немощи человеческой это не всегда получается. И в этих случаях внешняя сторона - убранство, музыка, пение, сама атмосфера храма - восполняет недостающее, "подтягивая" внутренний настрой до необходимого уровня духовных переживаний. С другой стороны, по нашей православной жизни нам хорошо известна противоположная крайность, когда в прекрасном многоголосом пении тонут слова, когда, несмотря на могучий бас протодиакона, нельзя понять даже, какой отрывок из Евангелия он читает, когда роскошные одежды епископов с длинными мантиями, концы которых за ними носят иподиаконы, скорее вызывают в памяти образ средневековых монархов, чем Христа, идущего на проповедь. Содержание веры, воспоминания о страданиях, смерти и воскресении Иисуса из Назарета, ради которых собираются на богослужения сотни верующих, совершенно исчезают за пышными аксессуарами.

Церковь и Ее общественное богослужение - общественная совместная молитва верующих - должны быть открыты поиску новых форм для того, чтобы если не всегда, то возможно чаще достигалась цель общественной молитвы - присутствие Самого Христа в Его Святом Духе, по Его слову: "Где двое или трое соберутся во имя Мое, там Я пребуду посреди вас"…

Сама по себе опасность поглощения веры религией, те есть забвение в религиозной жизни самого главного, ради чего все это совершается, - в христианстве это забвение о цели его: приближении ко Христу, - связана с тем, что религия, как мы говорили выше, в значительной мере является результатом человеческого творчества, как бы ответом людей на откровение, даваемое Богом. Об этом очень часто и очень многие забывают….

Существует небольшая книга Шпенеля, являющаяся толкованием на 7-ю главу Послания к Римлянам, озаглавленная "Иисус Христос-конец религии". В самом деле, религия как поиск человеком новой формы, через которую можно установить связь с Божественным, утрачивает былое значение в том смысле, что эта связь установлена в самой личности Иисуса, Который потому и именуется Мессией, то есть Христом. Именно поэтому первостепенным в жизни христианина становится познание Иисуса через Слово Божие, молитву, Евхаристию и деятельную любовь к ближним…


0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
9817
UNREAD_POSTДодано: 19 червня 2007, 12:26 
НЕСЛУХНЯНИЙ (заблоковано)
НЕСЛУХНЯНИЙ (заблоковано)

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
04 вересня 2007, 09:38
Написано: 100
Справжність християнства виявляється і відношенням до тих, хто не такі як вони!


0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
9821
UNREAD_POSTДодано: 19 червня 2007, 12:57 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
04 липня 2007, 19:51
Написано: 314
Правильно!!!


0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
10098
UNREAD_POSTДодано: 24 червня 2007, 21:40 
Аватар учасника

Стать: Він
Востаннє тут були:
14 січня 2014, 17:30
Написано: 66
Звідки: Київщина
Віровизнання: християнин
Цікава тема. Згоден з повідомленнями, що були на самому початку теми. Головне – це віра людини. І в Біблії достатньо багато говориться про віру і релігійні обряди, напр. Матв.15:9 „Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей” , тобто заповідей, придуманих людьми, а не Божих, куди входять і усілякі обряди. І Ісус говорив: Мар.7:8 „Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь”.
Питання ще й в тому, чи є Біблія для нас авторитетним джерелом, або, чи дійсно віримо ми, то в Біблії записане Слово Боже? Чи більш авторитетне джерело – це роздуми пресвітера О. Борисова? І нам слід довіряти більше цим роздумам, ніж Біблії? (До речі це ситуація що й в Мар.7:8!, порівняйте). Я довіряю більше Біблії. Ось на що хотів звернути увагу. Іще, Ісус казав: „Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?”. Бог говорить одне, а люди кажуть „так, Господи”, а роблять щось своє. – знову збувається Мар. 7:8. Чи врятує їх така їхня поведінка? Ні. Бо сказано: „Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.”


0
(0-0)
 
 URL Догори
ДописДопис був видалений | видалив: Підсніжник | 12 серпня 2012, 23:51.
Причина: офтоп
Поділитися: 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за   
Вперед:  
Створити нову тему Відповісти  [ 12 повідомлень ] 


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: - і 1 гість


cron ©2006-2020 "Джерело"
Джерело
Каталог християнських ресурсiв <Для ТЕБЯ> Радіопрограма щосуботи 23:15