А чому всі звертають увагу на те, що "трохи вина", а мало хто зауважує, що було сказано "води більше не пий"? Чомусь ніхто не відмовляється пити воду, а до вина пристають.
Це ж очевидно, що Тимофій мав проблеми із здоров'ям, і можливо йому приписали пити якусь воду (може навіть якусь настойку)... а тут Павло радить змінити спосіб лікування і вживати трохи вина замість тієї води. Можливо він мав на увазі соку, а можливо й настойки. Зрозуміло, що це стосувалося лише Тимофія, а не всіх людей.

із рос. перекладу це розуміється як, не лише одну воду пити, але й трохи вина...
згідний із вашою думкою, але давайте ще трохи поміркуємо:
1. "Оце оборона моя перед тими, хто судить мене. 4 Чи ми права не маємо їсти та пити?" 1Кор. 9:3-4 тут Павло на це та інші питання в коринтян хоче ствердної відповіді "так"
2. "Бо кожен спішить з'їсти власну вечерю, і один голодує, а другий впивається. 22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю вас? Не похвалю!" 1Кор. 11:21-22 тут думаю, зрозуміло.
Конкретне питання: чи може віруючий вживати трохи вина (окрім Вечері Господньої) наприклад, вдома для шлунку, апетиту і тд? Звичайно про залежність, потяг чи щоб спокушувати брата мови і бути не може.
Можливо тут схожа ситуація з тим, щоб їсти або не їсти м'яса? "Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне." Рим. 14:21

Написано ще так: Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського. (1Кор.10:21)
Особисто для мене всяка випивка є огидою, тому я не маю з тим проблем. Адже, коли бачиш скільки людей погубило оте вино та інші алкогольні напої, то розумієш, що в ньому є пагуба, і що то є демонські напої, тому воно стає противним для християн.
Недарма Приповісті напоумляють: Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий. (Пр.20:1) Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі... (Пр.23:31-33)

То ж як бачимо, вино є причиною багатьох гріхів, і той хто грається з ним, є людиною нерозсудливою, бо рано чи пізно може впасти, і можливо вже не підніметься. Багатьох християн погубило вино, таких свідчень є багато. Ап.Павло рече: Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму. 17 Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав. (Євр.12:16-17)

Господь постановив: Вина та п'янкого напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь, 10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим... (Лев.10:9-10)

Тож нехай кожен для себе визначить, чи то є чистим, а чи нечистим. Кожна людина сама себе посвячує Богу, і людині дано право вибору - бути чистим для Бога і тілом, і душею, чи інколи вживати п'янкі напої. Пам'ятаймо, що кожен великий гріх виростає з дрібних гріхів, і так п'яницями стають, починаючи вживати по-трошки. Бережіть себе!

Вино пити можна, бо ми не під Законом, але тут питання стоїть навіщо? Все мені можна, та не все на користь. Якщо для шлунку лікар приписав, то мабуть таки на користь піде. Одному брату лікар приписав навіть дивитись телевізор Хоча цей вбивця часу навряд чи може допомогти. Дай чесну відповідь перед собою: навіщо тобі пити вино? Чому воно тебе так тягне, що не дає спокою? Адже вино пють не заради смакових якостей. Вино в основному пють або щоб чити розпусту, або для підняття настрою. А що нам Біблія каже? Краще наповняйтесь Духом Божим, а не вином, від якого розпуста. Ті, хто не знає Бога, хай утішаються вином, але ж у нас є кращий Утішитель, ніж вино! То навіщо воно нам?

Мене вино не тягне. Просто хотів роз'яснитись в цьому трохи, і згідний з всім, що ви із Сонячником пишете! Просто знаю, трохи випадків, коли дехто вживає вина виключно задля шлунку. Тому і написав я вище, що мова про залежність чи іншу гріховність і бути не може. Напр. мій покійний дідусь був щиро віруючим, мав саморобне вино (не він його робив), і інколи вживав його трошки перед їжею. Ось...

Гріх не у вині, гріх у серці

Але вино може стати причиною гріха, і першом кроком до падіння і відступництва. Тому краще взагалі не вживати, щоб самому не впасти, і щоб інших не спокушати. Якщо комусь вино може і не зашкодити, то для іншого це ж вино може стати пасткою.

роздумували над цим місцем на зібранні (розбір Слова) 1Тим. 5:23, то старший брат, висловив такі ж думки, як і Соняшник, що напевно Тимофію лікарі приписали для шлунку трохи вживати вина (червоне вино добре для в'язкості), але він відмовлявся його вживати (щоб через це Тимофія не звинуватили в ласолюбстві), тому і ап. Павло наполягає, щоб Тимофій не боявся, а почав приймати трохи вина (мовляв, Бог бачить наміри і мотиви Тимофія щодо вживання вина, і хай він не боїться людей, і далі йде пояснення, що за одними людьми гріхи йдуть явні, а за іншими слідкома, але все виявиться Судного дня, і тому потрібно боятися Бога, а не людей [з Лопухіна то що в дужках]).

З дитинства була в мене така книжка "Законъ Божій" - доволі товста чорного кольору, написана церковнослав'янською мовою. У принципі розписує всі основи православ'я. З трьох розділів - Старий, Новий Заповіт в адаптованому розповідному стилі, та організація православної церкви. З бесідами й міркуваннями до кожної з важливих тем. Так от там розписані 10 заповідей і до заповіді "не створи собі кумира" в розмові засуджується гріх чревоугодія у тому числі, як виводиться з цеї книги виходить, що алкогольні напої, які, звичайно ж уживаються для втіх, й аніякою мірою не заради користі засуджуються як гріх. Я з цим абсолютно був і є згоден, проте звичайна практика церкви, як правило не засуджує. Власне відсутність явної заборони споживання алкоголю було також однією з причин, хай далеко не головною, моєї зневіри в християнстві. Крім того є таїнство причастя - єдиний ритуал християнства до якого в мене з самого початку було душевне несприйняття і яке я так жодного разу, будучи християнином не виконав.

Так ви християнином- то й не були , а лише вважалися, тому що Закон Божий у книжці був, а не в серці. І просто змінили одне вчення на інше. А люди стають християнами, коли Христос із Його Словом поселяється в серці. Це не стосується і не зрозуміле номінальним, обрядовим християнам.

Справжні християни (які пережили народження згори) не вживають алкоголю, а тому й не потрібно забороняти. Забороняти можна те, до чого є тяга, бажання. Але християнин, у кого живе Дух Божий, ненавидить гріх, ненавидить алкоголь, ненавидить все що у світі, а тому віруючі живуть не заборонами, а в любові до Бога і людей. У дітей Божих Закон Божий записаний не на папері, а у самому серці, вони живуть Законом Божим. У цьому й полягає Новий Завіт з Богом.