Джерело Християнський форум «Джерело»
Праведний, як пальмове дерево, розпустить гіллє своє...
(Пс.92:12)
Джерело Поезія Рейтинг Форум
Сьогодні: 16 травня 2022, 17:37




Створити нову тему Відповісти  [ 32 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1, 2, 3  Далі

Автор Повідомлення
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
4339
UNREAD_POSTДодано: 03 серпня 2006, 20:20 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
27 лютого 2017, 09:26
Написано: 119
Звідки: Тернопіль, Україна
Maksym написав:
Хто взагалі придумав що вівця - це образ християнина. Вівця - це дуже своєнравна і неслухняна тварина

Це - ніхто не придумав. Так говорить Біблія, і таке порівняння ми знаходимо у багатьох місцях. Наприклад:
"І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч." (Мт.25:32). Таке ж порівняння використовує Христос, коли говорить про Пастиря у 10 розділі Єв.Івана:"І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям"
Може вівця і є дуже своєнравною і неслухняною твариною, я цього не знаю, бо з вівцями не стикався, але я хотів би бути такою вівцьою, для якої Ісус Христос відкриває двері до вічності.
Але ж ми, люди, християни, також дуже часто є неслухняними, своєнравними, свою волю часом ставимо вище Господньої, але Господь нас любить і таких: "А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе!"2Тим.2:13.
Maksym написав:
І тепер про людей, так, є служителі, що піклуються про "стадо". Але є такі, і їх стає все більше і більше, що відокремлюються від "стада" своїм матеріальним становищем, положенням у світі, колом спілкування. (наприклад ті хто гайнули в політику заради "стада")
Тобто йде те, шо вже було в історії: поділення на клір та прихожан.
З протилежностью у цьому поділенні і демагогією про рівність.
Прихожани здебільшого бідні і знедолені люди, і поділити це з ними є небагато охочих. Тому в "оправданіє своє" видумується багато доктрин і голосно кричать: " Не дивіться на людину (тобто на нас), дивіться на Бога!

Із цим я згідний. Справді так є. Це не потрібно приховувати, про це потрібно говорити, говорити відкрито, називати речі своїми іменами.
Але разом із тим не можна на них дивитися, блазнитися з них. Вони дадуть відповідь перед Богом, як написано: "Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині..."Мт.18:6




Писання досліджували день-у-день, чи так воно є (Дії 17:11).
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
4400
UNREAD_POSTДодано: 08 серпня 2006, 15:15 

Востаннє редаговано svjat 15 серпня 2006, 15:13 (всього 1 раз).

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
13 квітня 2016, 14:40
Написано: 173
Звідки: Київ
Горнятко написав:
-
Кому з віруючих і в якому обсязі делегована Богом влада в церкві?

- У чому складається її сутність і принципи?

Хороші запитання. Приєднаюсь до дискусії і відповім на них розясненням протопресвітера Н.Афанасьева. Вибачайте, що російською мовою.

" Следует ли из всего выше сказанного, что в Церкви не существует никакой власти? Отсутствие власти свидетельствовало бы об отсутствии строя и порядка. Мы решительно отказались от представления, что в апостольское время, когда по общему признанию, в Церкви не было права, она находилась в состоянии анархии[18]. Мы видели, что с самого начала в ней имелся порядок, строй, чин, «taxij». Этот строй не был чем-то искусственным и посторонним, но вытекал из природы Церкви. В свою очередь строй и порядок предполагает наличие иерархического начала, которым он охраняется и который обхватывает всех членов Церкви. Находясь в Церкви, каждый ее член в совокупности со всеми остальными возглавляется Христом, как Главою Церкви. «Все покорил под ноги Его, и поставил Его выше всего, главою Церкви...» (Еф. 1,22). Подчинение Христу, которому Бог покорил все, есть вместе с тем соподчинение друг другу всех членов Церкви, т. к. подчинение Христу совершается в Церкви, которая есть тело Его. Поэтому подчинение Христу и соподчинение всех всем в Церкви выражается в служении Богу и в служении всех всем. «Он, будучи образом Божиим, не почитал хищением быть равным Богу но уничижил Себя Самого, приняв образ раба, сделавшись подобным человекам и по виду став, как человек; смирил Себя, быв послушным даже до смерти, и смерти крестной. Посему и Бог превознес Его, и дал Ему имя выше всякого имени, дабы пред именем Иисуса преклонилось всякое колено небесных, земных и преисподних... (Филип. 2,6-10)[19]. Этот «кенозис» проистекал из существа Бога, который есть любовь, а служение Христа было выражением кенотической любви. Она лежит в основе всех служений в Церкви, т. к. в Церкви не может быть иного основания, кроме положенного Богом. Образом этих служений является служение Христа. «Любовь Божия к нам открылась в том, что Бог послал в мир единородного Сына Своего, чтобы мы получили жизнь через Него... Если так возлюбил нас Бог, то и мы должны любить друг друга» (1 Ин. 4,9,11).[20]. Подчинение Христу, соподчинение всех всем есть любовь ко Христу и любовь всех ко всем. Как любовь Христа выражается в Его служении — «Сын человеческий не для того пришел, чтобы Ему служили, но чтобы послужить, и отдать душу Свою для искупления многих» (Мк. 10,45), — так и любовь выражается в служении всех всем, т. к. все совершается в Церкви, для искупления которой Христос отдал Свою душу. В Церкви нет любви без служения, и нет служения без любви. Любовь обхватывает всех, а потому и служение принадлежит всем членам Церкви. Каждое служение благодатно, а так как благодать одна, то все служения по своей природе одинаковы, но различны по дарам благодати. Различие даров создает различие служений, значение которых стоит в зависимости от их важности в жизни Церкви. Иерархический принцип в Церкви выявляется в иерархии служений, которая вместе с тем есть иерархия любви. Иерархия служений заканчивается служением епископов, которое является самым важным по своему значению в Церкви. Как высшее иерархическое служение, оно должно быть высшим образом любви и наиболее полным уподоблением жертвенной любви Христа. Здесь, как в высшей точке, все служения сходятся, т. к. все они начинаются и заканчиваются в любви. В различии даров, которые обуславливают различие дела, высший дар - харизма любви — принадлежит всем. «Ревнуйте о дарах больших, и я покажу вам путь еще превосходнейший. Если я имею пророчества, и знаю все тайны, и имею всякое познание и всю веру, так что могу и горы переставить, а не имею любви, то я ничто» (1 Кор. 12, 31; 13,2). Без любви каждое служение было бы ничем: оно было бы вне Церкви, т. к. сама Церковь любовь. «Мы имеем от Него такую заповедь, чтобы любящий Бога любил и брата своего» (1 Ин. 4,21). Служение управления, как внутреннего и внешнего руководства, без любви перестало бы быть этим служением, т. к. без любви нет благодати. Пастырство по своей природе является высшим выявлением любви, как высшего служения в Церкви.

Как носители служения управления, пастыри вместе с тем являются носителями власти, т. к. без власти служение управления было бы невозможно. Власть входит в Церковь, т. к. Церковь содержит в себе служение управления, но власть в Церкви должна соответствовать ее природе, а не быть гетерогенной по отношению к ней. В последнем случае она оказалась бы властью над Церковью, а следовательно над Христом. Поэтому она не может быть основана на правовом моменте, т. к. право вне любви. Она не может быть властью наместников Бога на земле, т. к. Бог никому не делегирует своей власти, а «все покорил под ноги Христа». В Церкви, как любви, может существовать только власть любви. Не харизму власти преподает Бог пастырям, а харизму любви, а через нее и власть любви. Епископы, как носители служения управления, являются и носителями власти любви. В любви совершается подчинение всех епископу и через любовь он подчиняет всех себе. Как подчинение всех всем совершается через любовь ко Христу, так и подчинение всех епископу совершается через его любовь ко всем и ответную любовь всех к нему. Другой основы для власти в Церкви не может быть, т. к. нет другой основы для власти Христа в Церкви. Пастыри могут иметь только то, что дает Христос Церкви, а не то, чего нет в Церкви. Право, как основание власти в Церкви, не ниспосылается, как благодатный дар, т. к. права не имеется у Христа. «Научитесь от Меня, ибо Я кроток и смирен сердцем и найдете покой душам вашим» (Мт. 11,29). Власть Христа в Церкви есть власть любви, которая приобретена через Его любовь к ней[21]."


0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
4691
UNREAD_POSTДодано: 13 серпня 2006, 22:05 
Аватар учасника

Стать: Він
Востаннє тут були:
07 вересня 2019, 21:50
Написано: 896
Звідки: Україна
Досить гарно написано. І найперше тому, що починає автор вникати в тему саме з Ісуса Христа, в Якому всі скарби знання і премудрості заховані. Природа Христова лежить в основі влади в Церкві Христовій.
Хоча досить докладно написано, але прохання до svjat, якщо можливо, написати тезово головні висновки як коротке резюме. Бо текст досить складний і можливо не всім доступний тут на форумі. Дякую.




ЛіТай, моя пташко, угору зліТай,
Спіткнутись, упасти нікому не дай
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
4795
UNREAD_POSTДодано: 15 серпня 2006, 15:20 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
13 квітня 2016, 14:40
Написано: 173
Звідки: Київ
Добре. Я виділив темним в своєму попередньому пості основні тези. Можливо, так буде легше сприйматись.


0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
5247
UNREAD_POSTДодано: 01 вересня 2006, 11:55 

Стать: Він
Востаннє тут були:
05 грудня 2010, 21:29
Написано: 1290
Звідки: м. Львів
Віровизнання: п'ятидесятник
Я не зовсім згідний з тим, що найвищими в єрархії є єпископи. Можна цю тему обговорити окремо.
До того ж я не зовсім розумію, в якому значенні розуміється тут слово "делегує". Чи це означає, що Бог нікого не наділяє Своєю владою?
Звичайно Бог не має жодних намісників на землі, бо це би означало, що є замінники Бога на землі.
А щодо овець, полеміка щодо яких провадилась в декількох попередніх постах, то я думаю, що коли Христос приводив якісь приклади чи порівняння, то він виділяв там думки, на яких він хотів наголосити. Тобто ми не можемо брати біблійний образ і крутити ним у всі сторони, бо ми дійдемо до абсурду. Коли Христос брав за образи тварини чи рослини, то Він наглядно показував деякі істини Божі, але це не означає, що, скажімо, якщо взяти кору лози, то їй можна знайти відповідність в духовному, чи щось подібне.
Вибачте, якщо не дуже зрозуміло висловився.




Бо Господь дає мудрість, з Його уст - знання й розум! Господи дай нам мудрості!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
5293
UNREAD_POSTДодано: 05 вересня 2006, 13:19 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
13 квітня 2016, 14:40
Написано: 173
Звідки: Київ
Тарас написав:
Я не зовсім згідний з тим, що найвищими в єрархії є єпископи. Можна цю тему обговорити окремо.

Та можна і тут обговорити. Це питання повязане з темою топіку.
Про служіння єпископів як про "высшее иерархическое служение" я зазначив в контексті тепрерішнього часу. В апостолські часи Церкви найвищими в єрархії були 13 апостолів.


0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
5373
UNREAD_POSTДодано: 07 вересня 2006, 13:48 

Стать: Він
Востаннє тут були:
05 грудня 2010, 21:29
Написано: 1290
Звідки: м. Львів
Віровизнання: п'ятидесятник
Зазначу, що апостолів взагалі-то було більше ніж 13. Теж можна обговорити при необхідності.
Я вважаю, що ієрархія служінь описується в посланні до Ефесян.
Там, якщо не помиляюсь, пише, що Він (Христос) поставив одних поперше апостолами, потім пророками, потім благовісниками, пресвітерами (те саме, що й єпископи), вчителями. Ось біблійна ієрархія служінь.




Бо Господь дає мудрість, з Його уст - знання й розум! Господи дай нам мудрості!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення:
5498
UNREAD_POSTДодано: 14 вересня 2006, 16:14 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
13 квітня 2016, 14:40
Написано: 173
Звідки: Київ
Давай помислим логічно. Єпископ-пресвітер несе служіння управління в місцевій церкві, він якщо можна так сказати старший.
Крім того його служіння є найважливіше по своєму значенню ось в такому розумінні:
Чи може місцева Церква бути без вірних, які мають тільки особливе служіння пророка та благовісника. Теоретично так. А от Церкву без служіння єпископа ми уявити не можемо.


0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Про Церкву
16006
UNREAD_POSTДодано: 25 вересня 2008, 06:00 
Аватар учасника

Стать: Він
Востаннє тут були:
21 листопада 2021, 14:47
Написано: 4650
Звідки: Україна
Віровизнання: християнин
svjat написав:
Цитата:
Спілка має жорстку ієрархічну структуру, яка також не має відношення до Церкви Христової.

Це ти в смислі про єпископів? Що вони не мають відношення до Церкви Христової?

Тут мабуть Тай мав на увазі, що у п'ятидесятницьких церквах часто рукополагають на єпископів, пресвітерів, дияконів за повелінням Господнім (згідно відкриття від Духа Святого), а тому той, хто рукополагав не має жодної влади над рукоположеним (і може навіть особисто не знати того, кого рукополагає). Наприклад, бувало, що Господь давав повеління єпископу однієї помісної церкви рукоположити на єпископа зовсім незнайому людину, яка живе зовсім в іншому регіоні.
А намагання певної спілки підкорити під свою владу помісні церкви є небіблійним заходом.




Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме! (Іс.40:8 )
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re:
16018
UNREAD_POSTДодано: 01 жовтня 2008, 10:42 
Аватар учасника

Стать: Він
Востаннє тут були:
07 вересня 2019, 21:50
Написано: 896
Звідки: Україна
svjat написав:
Давай помислим логічно. Єпископ-пресвітер несе служіння управління в місцевій церкві, він якщо можна так сказати старший.
Крім того його служіння є найважливіше по своєму значенню ось в такому розумінні:
Чи може місцева Церква бути без вірних, які мають тільки особливе служіння пророка та благовісника. Теоретично так. А от Церкву без служіння єпископа ми уявити не можемо.

Єпископ-пресвітер несе служіння управління в місцевій церкві - я настільки з цим згідний, що навіть не знайшов, що добавити. Ієрархія в церкві справді існує, але лише та, що описана в Біблії: головою церкви є Христос. Єпископ-пресвітер лише прислуговує церкві, забезпечуючи духовною поживою, скеровуючи у правильному напрямку. Віруючі справді повинні коритися пресвітеру. Такою є біблійна структура церкви. А все, що намагаються побудувати понад церквою, для того, щоби централізовано керувати вже не церквою, а пресвітером - вже не має відношення до церкви. Теперішня посада єпископа втратила первісний сенс і набула значення адміністратора багатьох церков. Ці структури вже не мають відношення до біблійної структури церкви, а отже стоять поза Церквою. І при тому всьому намагаються централізовано керувати пресвітерами.
Навіть, якщо єпископ і рукопокладав пресвітера на служіння Богу, то він не може керувати ним. Пресвітер не може бути підзвітним йому, оскільки є підзвітний лише Голові Церкви і власне Церкві безпосередньо, для якої є слугою (служителем).




ЛіТай, моя пташко, угору зліТай,
Спіткнутись, упасти нікому не дай
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Про Церкву
16047
UNREAD_POSTДодано: 07 жовтня 2008, 16:00 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
13 квітня 2016, 14:40
Написано: 173
Звідки: Київ
Я теж не сприймаю служіння єпископа як адміністратора багатьох місцевих церков. Звісно координація між місцевими церквами потрібна, але для чого це називати єпископським служінням?

Я вище згадував про служіння єпископа-пресвітера апостольських часів, коли словом «єпископ» і «пресвітер» позначалось одне й те саме служіння, яке однаково несло декілька чоловік в місцевій церкві. Функціями цього служіння були предстоятельство на Євхаристійному зібранні, пастирство(в т.ч.управління), учительство. В післяапостольський час за старшим з поміж пресвітерів(єпископів) місцевої церкви одноосібно закріпляється функція предстоятельства і його служіння стає відмінним від служіння інших пресвітерів. Відтоді тільки це служіння називається єпископським.
Пресвітер має бути підзвітний єпископу місцевої церкви як її предстоятелю. Єпископ як предстоятель має більше управлінських повноважень чим пресвітер. Однак єпископ має управляти не авторитарно, а разом з пресвітерами.


0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Про Церкву
16048
UNREAD_POSTДодано: 09 жовтня 2008, 05:18 
Аватар учасника

Стать: Він
Востаннє тут були:
07 вересня 2019, 21:50
Написано: 896
Звідки: Україна
Цю позицію я повністю поділяю, вона збігається з Біблією.




ЛіТай, моя пташко, угору зліТай,
Спіткнутись, упасти нікому не дай
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Про Церкву
16095
UNREAD_POSTДодано: 19 жовтня 2008, 17:14 

Стать: Він
Востаннє тут були:
13 жовтня 2017, 04:39
Написано: 4006
Звідки: MA-USA
А чи є різниця між такими церковними званями як просвітер і пастор? І від чого походить слово пастор?


0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Про Церкву
16104
UNREAD_POSTДодано: 23 жовтня 2008, 15:24 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
13 квітня 2016, 14:40
Написано: 173
Звідки: Київ
В принципі це слова синоніми. Однак "пастир" більш узагальнююче звання, оскільки пасторське служіння виконує як пресвітер так і єпископ, хоча і в різній мірі. А з іншого боку, слово "пастир" розкриває внутрішню суть служіння пресвітера і єпископа.
А ось щодо походження і сенсу слова "пастир":
Управление, как сохранение порядка и строя церковной жизни, установленного Богом, включает в себя еще другую, более внутреннюю, сторону — управление человеческими душами на пути их к Богу (II Кор. 10,8). Управление есть oikodomh — строительство верных. Как поставленные Богом впереди народа Божьего, предстоятели вели народ за собою, исполняя волю Божию, открывшуюся этому народу, к которому они принадлежали. Воля Божья была обязательной прежде всего для них, т. к. они были предстоятелями народа перед Богом. Исполняя волю Божью, они становились примером для народа Божьего (I Пе. 5,3), через который они им управляли, предводительствуя им на общем для всех «пути жизни» (II Кор. 5,4[11]. Поэтому в Церкви управление является пастырством, а управляющие домом Божьим — пастырями (I Тим. 3,5), «Входящий дверью есть пастырь овцам... И когда выведет своих овец, идет перед ними, а овцы за ним идут, потому что знают голос его» (Ин. 10,2,4). Как Христос есть единый пастырь всему стаду, так и предстоятели являются пастырями его, т. к. они предстоят перед Богом стаду Христову и ведут его через исполнение воли Божьей. Пастырство есть забота, как о всем народе, так и о каждом члене его, чтобы во всех и в каждом выполнялась воля Божья. Пастырство одновременно выступает, как охранение строя и порядка церковной жизни и как охранение каждого члена церкви, чтобы не была потеряна ни одна овца Христова.


0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Про Церкву
16225
UNREAD_POSTДодано: 22 листопада 2008, 13:20 
Аватар учасника

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
25 листопада 2008, 13:09
Написано: 131
Звідки: Україна
На мою думку влада в церкві належить церковному патріарху.




"They have eyes but they do not see - ears, and they do not hear..."
0
(0-0)
 
 URL Догори
Поділитися: 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за   
Вперед:  
Створити нову тему Відповісти  [ 32 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1, 2, 3  Далі


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: - і 0 гостей


cron ©2006-2022 "Джерело"
Джерело
Каталог християнських ресурсiв <Для ТЕБЯ>