Хіба є гріх, який не проти Бога?
Все що проти іншої людини, або що оскверняє того, хто це робить, торкається самого Бога.

Є поняття "хула на Святого Духа". Оце інше.

Кожен нехай думає про власний водопровід.
І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? (Матвія 7:3)

Ніхто нікого не заставляє. Іде той, хто ВІРИТЬ.

Я не стверджую, я запитую.

Звісно може, я ж навів вам слова Давади після його гріха, але Давид розкаявся.


Тобто Бог підчиняється священику. Священик сказав і Бог зробив, священик не сказав і Бог не зробив?


Щоб комусь відпустити треба мати Д.С., а хто Його має той знає що тільки Бог гріхи прощає/відпускає.

То як ви знаєте що священик отримав Д.С.?


Та ж ви підкреслили слова Братика, а не спростили.


То звідки священик знає чи він визнав цей гріх? Людина знає що всі гріхи прощені навіть скриті, бо так сказав священик. Получається двійний обман, а у вічності на суді хто за це відповість, бо получається обидва праві будуть?
Звісно якщо має Д.С. то він знає чи то правда, чи ні. А якщо немає Д.С. то простить. Петро мав Д.С. і він знав що йому неправду сказали. Маємо приклад: Дiї.5:3 І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?

Я мав на увазі, що є гріхи які відносяться тільки до Бога. Тобто, не потрібно просити прощення у людей. А є гріхи які зобов’язують примиритися також із людиною.
Маємо у приклад слова Христа: 23 Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,
24 залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.
25 Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.(Матв.5:23-25)
Із цього контексту можемо бачимо перед тим ніж піти до сповіді, потрібно спочатку прийти і примиритися із ближнім, а потім до сповіді.

І до прикладу який навів Братик:
Христос також підкреслив що поки живемо маємо примиритися, бо ніякі там слова священика не поможуть.

Ви пів правди сказали. Перше всього це має йти із вірою. Друге, із покаянням. Бо якщо ми просто приходимо ......і потім знов …..і потім знов……, то Писання говорить: 26 Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,
27 а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.(Євр.10:26,27)

І також про тих хто пізнав Христа і отримав Д.С. але грішать знов…. і знов ……сказано, що вони заново розпинають Христа:
4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого,
5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,
6 та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.(Євр.6:4-6)

Грішник не може знати серце священика, я не про це.
Чому грішник йде до сповіді? Мабуть, тому що має тягар гріха на серці, а Бог його не чує, - він не отримує у своїх молитвах Божого благословіння. Але коли Господь простить йому гріхи, то він неодмінно відчує полегшення, мир в серці. Якщо після сповіді немає на серці радості, то гріх не був прощений.

Не розумієте того, що наводите. Бог і є Дух Святий.
Коли Давид просить у Бога, він просить Божої присутности у собі. Бо розуміє, що без Бога без Його Духу Святого є приреченим на смерть.
(51-13) Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. (Псалом 50(51):11)

Тобто Боже Слово незрушне, як сказав, так і є.
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються! (Івана 22,23)

Звичайно що лише Бог прощає/відпускає, через тих кому доручив.

Мені й не треба знати, знака просять фарисеї, різного роду сектанти/віровідступнки.
Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть (Матвія 7:4)
Мені ж достатньо ВІРИТИ, що під час рукоположення Дух Святий сходить.

Така логіка для тих, хто звик жити в обмані. Логіка християнина інша, побудована на правді й на довір'ї.
Якщо допустимо священик бачить, що людина не до кінця усвідомлює за чим прийшла, він може й не відпускати їй гріхів. Наведу такий приклад, доволі кумедна ситуація
Якось, давно уже це було років з 15 тому, стою до сповіді в церкві св. Андрея, що у Львові, (а сповідав о.Атоній, до нього завжди найбільша колєйка була) й мимоволі доводиться чути, як підвищується тон у сповідальниці. Жінка хоче доказати щось своє, а священик намагається її у чомусь переконати.
Нарешті в о.Антонія вірвався терпець і він майже вголос каже до жінки: То ви сюди прийшли сповідатися за себе, чи за свого зятя! Й відправив жінку.

Якщо ж людина іде до сповіді й священик відчуває її щирість, він і відпустить такій гріхи. Адже сам факт приходу до сповіді уже вказує на позитивні зрушення, а відпущення гріхів окрім того й зобов'язує віруючого.
Ви ж розумієте, що коли священик даною йому владою від Бога, відпустить людині гріхи, це ще не означає, що людина їх знову не нахватається, як кішка блох. Отже той хто ходить до сповіді про це пам'ятатиме й надалі буде остерігатися гріху.

А ви, знаєте хто має Святого Духа? Самі, маєте Його?

Ні, це вас муляє цитата зі Святої Євангелії, котру ніяк прийняти не бажаєте. Коли кажу, що ті хто йдуть до сповіді вірять, що отримають прощення, це аж ніяк не означає, що йдуть без покаяння. І з покаянням і з вірою, що отримають прощення.

Знаєте, усе це словесне обіліє у перемішку з цитатами, як ті парфуми, що не здатні прикрити смороду нечистот.
Прийміть Святу Євангелію такою якою вона є, чистою, простою і відвертою.
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються! (Івана 22,23)

Грішник іде до сповіді за покликом серця, а також з урахуванням слів зі Святої Євангелії, котрі беперестану наводжу.

Невже грішник може не переживати Божої присутності, коли Бог прощає гріхи?

Хворий також ВІРИТЬ Богові, вірить що Бог його сцілить, і тим здобуває у Бога своє зцілення. Але ж про тілесне уздоровлення він точно знає, навіть лікарі можуть засвідчити, що сталося чудо.

А хіба може бути таке, що Бог прощає людині, а вона не відчуває миру в серці?

Віра в Бога і є Божою присутністю, і є тим душевним пережиттям піднесености, умиротворення.
Тому сміло можемо сказати: -- хто має ВІРУ, має Духа Господнього.

Тілесне уздоровлення як і духовне є дуже непевним на цьому світі. Тут людина ніколи до кінця не зможе відчути себе здоровою. Небезпека чигає як і тілесна так і духовна.
Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого (!-е Петра 5:8)
Остаточне визволення у Воскресінні.

Очевидно кожен відчуває Божу благодать по-своєму, котра потім виявляється у поведінці людини, в її ділах.

То що, якщо священик "дуже святий" і його слухає Бог, то він може відпустити чи затримати чужі гріхи, які до нього не мають відношення?

А що зміниться, якщо ти підеш до "негрішної" людини зі сповіддю?

Я думаю, що Господь може відпустити чужі гріхи по молитві праведного. ...молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться. Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного! (Як.5:15-16)
І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій... відверни зло від Свого народу!... І відвернув Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народові. (Вих.32:11...14)Якщо Бог не простить, то нічого не зміниться. Але грішник буде мати марні сподівання, і далі грішитиме.

Та не від святості чи праведності тої людини до якої ідеш на сповідь залежить прощення гріхів, а від самої людини, що згрішила.
ідеться про молитву того, хто згрішив.
Бог відвернув покарання за проханням раба Свого, але то не означає, що Бог простив їм, Він їх просто пожалів, бо за них просив Його слуга.

Не зрозумів вашого пояснення, як воно стосується даного запитання?


Значить якщо ви праві і ваше пояснення Слово не зворушне, то священику без проблем сказати: 5 Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи? Тоді я вам повіру, а так ви не правильно тлумачите.


Да, вас антихрист легко обмане. Для мене не достатньо просто повірити. Ви чомусь не вірити просто, що П’ятидесятники мають Д.С.


Якщо ви праві то з кожним роком тих хто вмирає від алкоголю, наркотиків, курива, СПДу має ставите менше, а їх все більше і більше.


Д.С. має той хто має ознаку - інші мови. Я маю.


Ви дивні, я в не в монастирі живу, а із вашими людьми і з ними працює, це 80% не правди. Бо покаяння це відвернутися від гріха, а не просто сказати " я згрішив".

Знаєте, усе це словесне обіліє у перемішку з цитатами, як ті парфуми, що не здатні прикрити смороду нечистот.[/quote]
Дійсно нечистоту байками не прикриєш. Бо після віри йдуть діла, а діла виходять пахнуть смородом.


Я її такою прийняв і так живу, чого і вам бажаю.